Рішення

від 30.04.2009 по справі 12/341

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/341

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" квітня 2009 р. Справа № 12/341

Господарський суд Житомирської області у складі:

                         судді Сікорської Н.А.

 за участю представників сторін

від позивача Маслова К.В. - довіреність від 31.03.2009р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Дочірнього підприємства "ЕЛ-ЕКСПО" (м. Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда-Україна" (м. Бердичів)

про стягнення 31 698,30 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 31698,30грн., з яких  23595,10 грн. основного боргу, 4597,73грн.  інфляційних нарахувань, 706,13грн. 3% річних, 7000,00грн. витрат на юридичні послуги.

Представник позивача в судових засіданнях  звернув увагу суду на те, що при написанні позовної заяви  помилково сума юридичних послуг вказана 7000,00 грн. фактичною сумою є 2800,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні  позовні вимоги   підтримала в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал суду від 11.03.2009р. та 02.04.2009р. не виконав. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2008р. між Дочірнім підприємством "ЕЛ-ЕКСПО"(позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Панда Україна" (відповідач у справі) було укладено договір № 08/ВМ(а.с.21-22), за умовами якого позивач зобов'язався провести монтаж/демонтаж виставкового обладнання, а відповідач зобов'язався оплатити виконану роботу(п.п. 1.1., 1.1.1., 2.1.2. Договору).

 Відповідно до п.3.1. Договору, вартість робіт за договором становить 26595,10грн. з урахуванням ПДВ 20% - 4432,52грн.

 Пунктом 3.2. Договору, сторони погодили, що відповідач оплачує 70% (18616,57грн.) вартості робіт до 30.01.2008р., а 30% (7978,53грн.) вартості робіт до 07.02.2008р. 

Позивач свої зобов'язання за договором №08/ВМ від 28.01.2008р. виконав у повному обсязі, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000003 (а.с.11).     

Відповідач свої зобов'язання щодо проведення оплати за виконані роботи в строк до 07.02.2008р.  не виконав, в результаті чого, на момент звернення до суду, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 23595,10 грн.

Часткова оплата  в сумі 3000,00 грн. відповідачем була проведена  29.05.08, що підтверджується платіжним дорученням № 81 від  29.05.08 (а.с.14).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності  до п.2 ст. 625 ЦК України позивач за неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання нарахував  4597,73грн. інфляційних та 706,13грн. 3% річних (а.с.8).

Під час перевірки розрахунків позивача, судом було встановлено, що при розрахунку інфляційних нарахувань, позивачем не було враховано індекс інфляції за  липень та серпень 2008р. та неправильно застосовано  методику нарахування інфляційних, про яку зазначив Верховний  Суд України у своєму листі  за № 62-97р. від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

При обрахунку  інфляційних судом встановлено, що сума заявлена позивачем до стягнення є меншою ніж правильно нарахована, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних суд задовольняє в сумі  4597,73 грн., яку заявив позивач.

Вимоги в частині стягнення  3 % річних  є законними, грунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню в заявленому розмірі 706,13 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами  статті 193 ГК України кореспондуються положення статей 526 та 527 Цивільного кодексу України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Відповідно до ст.193 ГК України та 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача  витрати на  юридичні послуги в сумі 2800,00грн.

Вимога мотивована тим, що ці витрати є збитками  понесеними  позивачем  в результаті неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання, а тому відповідно до  ст. 623 ЦК України підлягають відшкодуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги з Приватним підприємством "Юридична фірма "ЮрТрансСервіс" (а.с.15-16) , якою і було надано послуги по правовому захисту та отримано за них оплату в розмірі 2800,00грн., що і вбачається з платіжного доручення №101 від 24.04.2009р. (а.с.44) та рахунку № 10/09 від 20.01.2009р.(а.с.17)

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.

У відповідності зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів  тощо), понесені   стороною,  яка  зазнала  збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона,  яка зазнала   збитків,  мала  право  розраховувати  у  разі  належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Крім того, необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків  за загальними правилами є:

-          протиправність поведінки особи;

-          збитки, як результат протиправної поведінки;

-          причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-          вина  особи, що заподіяла збитками;

Однак, суд вважає, що витрати по  оплаті юридичних послуг  не можуть бути віднесені до збитків, оскільки не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходиться у необхідному зв'язку з заборгованістю, яка стягується позивачем з відповідача.

Водночас, як було встановлено судом, оплата  суми 2800,00 грн. відбулась після порушення провадження у даній справі. Тобто на момент звернення до суду  підстава для заявлення стягнення даної суми взагалі була відсутня.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач вимоги позивача не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача 23595,10грн. основної заборгованості, 4597,73 грн. інфляційних нарахувань та 706,13грн. 3% річних.

В частині стягнення  витрат на юридичні послуги в сумі  2800,00 грн. суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного ,керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнутиз Товариства з обмеженою відповідальністю "Панда - Україна", 13306, м.Бердичів, вул.Шелушкова, 23А,кв. 74, ідентифікаційний код 31583180,

на користь Дочірнього підприємства "ЕЛ-ЕКСПО", 01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, буд. 14 В, літера А, ідентифікаційний код 31029145

- 23595,10 грн. - основна заборгованість,

- 4597,73 грн.   - інфляційні нарахування;

- 706,13 грн. - 3% річних,

- 288,99 грн. - витрати по сплаті державного мита;  

- 107,58 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.  Відмовити в задоволені позову в частині стягнення витрат на юридичні послуги в сумі  2800,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.      

Суддя Сікорська Н.А.

                                                         Дата підписання: 08 травня 2009 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3 - сторонам