Рішення

від 09.12.2013 по справі 901/3324/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2013Справа № 901/3324/13

За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

(вулиця Лягіна, 27, місто Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 38728507)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс»

(вулиця Кірова, буд.51, місто Керч, 98312, ідентифікаційний код 25133423)

про стягнення 286,18 доларів США, що еквівалентно 2287,44 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Берестовенко Р.Г., представник, довіреність №220798 від 07.08.2013;

Від відповідача - не з'явився;

Суть спору:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товарситва з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» про стягнення грошових коштів у 286,18 доларів США, що еквівалентно 2287,44 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 525, 526 Цивільного кодексу України мотивовані тим, порушенням відповідачем зобов'язань за договором від 01.01.2011 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги з лінійного і портового лоцманського проведення та послуги служби регулювання руху суден, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 282,93 доларів США. На вказану заборгованість згідно з умовами договору позивачем нарахована пеня в розмірі 3,25 доларів США.

Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що заявлена до стягнення сума становить податок на додану вартість, який включений позивачем у суму оплати неправомірно, оскільки надана послуга як така, що пов'язана з переміщенням транзитного вантажу, відповідно до пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України не оподатковується ПДВ (арк. с 52-53).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між Державним підприємством «Дельта-лоцман» (Підприємство за договором) та Товарством з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (Агент за договором) був укладений договір № 227 /П-11 з додатками та додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги Служби регулювання руху суден у зонах дії центрів і постів регулювання руху суден та надавати право проходження по Бузько-Дніпровсько-лиманському, Херсонському морському каналам та глибоководному судновому ходу р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги (арк. с. 12-15).

Відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.2 договору позивач зобов'язався надавати відповідачу передбачені договором послуги та виставляти рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, розцінок Підприємства та вимог цього Договору.

Згідно пункту 2.2.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов цього договору по суднах, що плавають під іноземним прапором - у ВКВ, а під прапором України - у національній валюті України, вказувати в банківських документах необхідну розшифровку платежу по кожному судну.

Пунктом 4.2.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється Агентом на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунках, з урахуванням додаткової угоди від 15.04.2011.

Додатковою угодою № 5-13/227/11-11 від 18.06.2013 до договору 227/П-11 від 01.01.2011 про заміну сторони в зобов'язанні, укладеною між ДП «Дельта-лоцман», що далі іменується Сторона 1, ТОВ «ЗОВНІШСЕРВІС». що далі іменується Сторона 2 та ДП «Адміністрація морських портів України», що далі іменується Сторона 3, в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, сторони домовились про заміну з 13.06.2013 «Сторони 1» на «Сторону З» як зобов'язану та управлену в Договорі.

Пунктом 2 Додаткової угоди Сторона 2 (ТОВ «ЗОВНІШСЕРВІС») підтвердила згоду на заміну «Сторони 1» на «Сторону 3» в Договорі в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою.

Відповідно до пункту З Додаткової угоди № 5 від 18.06.2013 з 13.06.2013 всі права та обов'язки «Сторони 1» за Договором перейшли до «Сторони З».

В пункті 4 зазначеної додаткової угоди Сторони погодили, що заміна Сторони за цією додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих. що пов'язані із заміною «Сторони 1» на «Сторону З».

Таким чином, ДП «Адміністрація морських портів України» з 13.06.2013 є правонаступником ДП «Дельта-лоцман» по договору 227/П-11 від 01.01.2011.

На підставі заявок відповідача позивачем у липні 2013 року були надані послуги з лоцманського проведення та послуги з регулювання руху суден судну «VENATOR» (прапор Мальта), яке знаходилось під агенгуванням відповідача.

Позивачем відповідачу на оплату цих послуг був виставлений рахунок №КР-0002018 від 18.07.2013 на суму 1697,59 доларів США. Отримання рахунку підтверджується реєстром одержаних рахунків.

Проте, цей рахунок був оплачений відповідачем частково, в сумі 1414,66 доларів США, тобто, за мінусом суми податку на додану вартість 282,93 доларів США. Докази сплати цієї суми (282,93 доларів США) на час винесення рішення по справі відсутні.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що судно т/х «VENATOR» (прапор Мальта) у період з 16 по 17 липня 2013 року перебувало біля причалу Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» для здійснення операцій з навантаження вантажу (вугілля у кількості 7054,428тн), який слідував через територію України в транзитному режимі призначенням у Турцію.

Відповідно до пункту 197.8 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Згідно зі статтею 90 глави 17 розділу V Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 1 Закону України від 20 жовтня 1999 року N 1172-XIV «Про транзит вантажів» (далі - Закон N 1172), який визначає засади організації та здійснення транзиту вантажів авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом через територію України, транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо. Відповідно до статті 7 Закону N 1172 транзитні послуги (роботи) надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту. При цьому учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Тобто, вантажовласник (отримувач транзитних послуг) та учасник транзиту мають перебувати в договірних відносинах (договір перевезення, транспортного експедирування, тощо). Окрім того, діяльність має бути безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів.

Позивач не перебуває в договірних відносинах з власниками вантажів та перевізниками пасажирів, що перевозяться транзитом, а тому він не є учасником транзиту і не надає послуги, пов'язані з транзитом вантажів та пасажирів.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 282,93 доларів США обґрунтована і підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3,25 доларів США.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку, передбачених пунктами 4.2.2 та пунктів 4.3 Договору, Агент за вимогою Підприємства несе відповідальність у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої вартості послуг за кожний день просточення.

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені суд вважає, що вказаний розрахунок не суперечить вимогам діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

При задоволенні позову відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервіс» (вулиця Кірова, буд.51, місто Керч, 98312, ідентифікаційний код 25133423, на рахунок вказаний стягувачем або з рахунку встановленого державним виконавцем ) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (вулиця Лягіна, 27, місто Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 38728507, на рахунок вказаний стягувачем) основну заборгованість у розмірі 286,18 доларів США та пеню у розмірі 3,25 доларів США та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане

12.12.2013

Суддя Н.Г.Шевчук

Розсилка:

1. Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України»

(вулиця Лягіна, 27, місто Миколаїв, 54017)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю «Зовнішсервис»

(вулиця Кірова, буд.51, місто Керч, 98312