Рішення

від 21.04.2009 по справі 1198-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1198-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

РІШЕННЯ

Іменем України

21.04.2009Справа №2-31/1198-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю „Зв'язокфон-сервіс” (95021, м.Сімферополь, вул.Л.Данілова, 43; ОКПО 32973432)

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю „А.І.С.” (95024, м. Сімферополь, вул.Червоних зорь, 4; ОКПО 35736559)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фізичної особи – підприємця Сливка Олександра Олександровича (95000, м. Сімферополь, вул. Залеська, 81, кв. 141)

Про визнання договору продовженим

Суддя А.В.Привалова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Коваленко Е.І., дов. у справі; Демченко О.В. - директор

Від відповідача – Александрова К.О., дов. у справі

Від третьої особи – не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Зв'язокфон-сервіс”  звернулось до господарського суду АРК з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „А.І.С.”  за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – фізичної особи-підприємця Сливка Олександра Олександровича, про визнання договору майнового найму №23 від 03.09.2007р. про використання нежитлових приміщень в побутовому корпусі №56, інвентарний номер 12833, кімнати № 78-81, 84-87, 91-94, 96, 97, загальною площею 206,8кв.м.  продовженим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди №23 від 03.09.2007 р. є пролонгованим на підставі п.5.3 договору  і  його положення зберігають свою силу для нового власника, а оскільки  від нового власника майна – ТОВ «А.І.С.» повідомлення про відмову у продовженні договору майнового найму №23 від 03.09.2007р. не поступали позивачу, то по закінченню строку договору у позивача наявне переважне право  на укладення договору на новий строк. В правове обґрунтування підстав позовних вимог позивач посилається на положення ст.770, п.1 ст.777 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність правових підстав для продовження зазначеного договору, оскільки строк дії договору сплинув ще до того, як ТОВ „А.І.С.” стало власником цього майна. Також відповідач у своєму відзиві посилається на рішення господарського суду АРК від 10.10.2008 р. по справі №2-25/8136-2008, яким встановлено, що строк дії договору найму №23 від 03.09.2007 р. є припиненим ще до державної реєстрації права власності на орендуємий об'єкт за ТОВ «А.І.С.», а  зазначений договір не був пролонгований попереднім власником - ВАТ «Фотон».

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Справа слуханням відкладалась в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд        

ВСТАНОВИВ:

03.09.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Фотон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зв'язокфон-сервіс» був укладений договір майнового найму №23, за яким Наймодавець - ВАТ «Фотон» передав Наймачу - ТОВ «Зв'язокфон-сервіс» у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення на 1-му поверсі в адміністративно-побутовому корпусі №56, інвентарний номер 12833, кімнати №№78-81, 84-87, 91-94, 96, 97, загальною площею 206,8м2, що розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул.Данилова, 43.

Зазначене майно за актом прийому-передачі від 03 вересня 2007 року було передано позивачу.

Строк дії договору майнового найму згідно розділу 5, визначено сторонами договору до 01.08.2008 р.

Пунктом 5.3 договору майнового найму передбачено, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку на протязі 10 днів, він підлягає пролонгації.

Пунктом 2.4 вказаного договору, одним з прав Наймача було зазначено його переважне право перед іншими особами при продажі Наймодавцем майна, переданого у найм, на його придбання.

На підставі наказу Фонду державного майна України від 20.11.2007року “Про затвердження плану реструктуризації ВАТ «Фотон» була передбачена реалізація певного майна ВАТ «Фотон», в тому числі, нерухомого майна, яке є об'єктом найму за договором  майнового найму, укладеного 03 вересня 2007 року між ВАТ «Фотон» та ТОВ «Зв'язокфон-сервіс».

Проведення продажу майна ВАТ «Фотон», у тому числі спірного, було здійснено Універсальною товарною біржею «Національні ресурси» (м. Київ) шляхом проведення аукціону, що підтверджується наданими відповідачем у матеріали справи документами, а оголошення про проведення біржових торгів було розміщено у встановленому порядку у всеукраїнському друкованому виданні «Експрес-оголошення» від 07.03.2008 р.

Переможцем аукціону з продажу майна, проведеного Універсальною товарною біржею «Національні ресурси» було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «А.І.С.», відповідно до протоколу від 07.04.2008р №3 про хід біржових торгів на аукціоні з продажу майна ВАТ «Фотон».

На підставі вказаного протоколу від 07.04.2008р №3 про хід біржових торгів на аукціоні з продажу майна між ВАТ «Фотон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «А.І.С»  11 квітня 2008 року був укладений договір №38 купівлі-продажу нерухомого майна, який був зареєстрований  Універсальною товарною біржею «Національні ресурси», а саме: нежилі приміщення №№74-87, 91-98 в адміністративно-побутовому корпусі №56, інвентарний номер 12833, загальною площею 298,4кв.м., що розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул.Данилова, 43.

Відповідач своє право власності на зазначене нерухоме майно зареєстрував 06.08.2008р., про що свідчить витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

На думку позивача, для нового власника нерухомого майна, в силу положень ст.770 Цивільного кодексу України, переходять права і обов'язки наймодавця за договором майнового найму, а відтак  за відсутність письмових заперечень з боку нового власника у продовженні строку договору найму, договір вважається пролонгованим на той же строк.

Не визнання відповідачем факту пролонгації зазначеного договору майнового найму стало підставою для звернення позивача із даним позовом.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, оскільки предмет позову в даній справі не відповідає передбаченим законом способам захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Так, виходячи із змісту ст.16 Цивільного кодексу України цей Кодекс не передбачає  такого способу захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору пролонгованим, і такий спосіб не встановлений ані договором, з приводу якого виник спір, ані будь-яким законом України.

При цьому під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права  суб'єкта відносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

По суті, така позовна вимога носить декларативний характер, оскільки в майбутньому не може бути виконане шляхом державно-примусової діяльності, яка (діяльність) не може відбутись шляхом спонукання особи визнати певні обставини або не вчиняти певних дій, що фактично лежить в площині її особистого волевиявлення.

В даній ситуації способом захисту могло б бути зобов'язання відповідача укласти договір на новий строк на певних умовах, але за наявності передбачених законом обставин і за умови вчинення позивачем певних дій (зокрема, направлення відповідачу тексту договору, який позивач пропонує укласти на новий строк).

В разі якщо позивач вважає, що договір є продовженим на той же строк, на тих же умовах,  то це є юридичний факт, який підлягає встановленню за умови наявності спорів, які ініціюються у зв'язку з невизнанням відповідачем цього факту, наприклад, про виселення позивача тощо.

Визнання договору продовженим (пролонгованим) на той же строк і на тих же умовах, по суті, є встановленням юридичного факту.

Але такий спосіб захисту цивільного права не передбачено законом, при тому, що в господарському процесі справи розглядаються виключно у позовному провадженні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач не вірно обрав спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482  викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.

Крім того,  з матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини сторін вже були предметом судового дослідження у іншій справі №2-25/8136-2008 за позовом ТОВ «Зв'язокфон-сервіс”  до ВАТ «Фотон», ТОВ «А.І.С», за участю 3-ї особи – Вищого навчального закладу  «Університет економіки та права», та за зустрічним позовом ТОВ «А.І.С.» до ТОВ «Зв'язокфон-сервіс” про усунення перешкод в користуванні майном і стягненні 10444,00грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 р. у цій справі встановлено, що ТОВ «А.І.С.» є власником приміщень на підставі договору купівлі-продажу №38 від 11.04.2008 р., укладеного між ВАТ «Фотон» та ТОВ «А.І.С.», у тому числі нежитлових приміщень в побутовому корпусі № 56, кімнати № 78-81, 84-87, 91-94, 96, 97, загальною площею 206,8 кв.м., розташованих за адресою: м.Сімферополь, вул.Данилова, 43. Також судом встановлено, що строк дії договору майнового найму, на підставі якого ТОВ «Зв'язокфон-сервіс” користувалося майном, сплинув 01.08.2008р., у зв'язку  чим вказаною судовою постановою задоволено зустрічний позов і вирішено усунути перешкоди у користуванні ТОВ «А.І.С.» нерухомим майном шляхом звільнення ТОВ «Зв'язокфон-сервіс” нежитлових будівель літ. «Б», які складаються з приміщень №78-81,84-87, 91-94, 96,97, загальною площею 206,8 кв.м., розташованих за адресою: м.Сімферополь, вул.Данилова, 43, і стягнуто 10444,00грн. матеріальної шкоди через  знаходження ТОВ «Зв'язкофон-Сервіс” у приміщення поза межами дії договору оренди,  у первісному позові про визнання переважного права купівлі зазначених приміщень відмовлено (а.с.42).

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що ВАТ «Фотон» відповідними листами неодноразово повідомляло ТОВ «Зв'язокфон-сервіс» про зміну власника орендуємих приміщень, а також про свої наміри не продовжувати строк дії договору майнового найму.

Так, 07.07.2008 р. за вих.№240/928 ВАТ «Фотон» направило ТОВ «Зв'язокфон-сервіс» листа, в якому повідомило про те, що орендуєме майно знято з балансу ВАТ «Фотон» на підставі договору купівлі-продажу №38 від 11.04.2008 р. Новим власником цих приміщень є ТОВ «А.І.С.». З цього моменту між ВАТ «Фотон» та ТОВ «Зв'язокфон-сервіс» договір майнового найму №23 від 03.09.2008 р. припиняється, відповідно до чого усі питання, пов'язані з врегулюванням договірних правовідносин будуть вирішуватись новим власником.

Проте ТОВ «А.І.С.» не має наміру укладати оренді правовідносини з ТОВ «Зв'язокфон-сервіс» на вказані приміщення, про що свідчить договір майнового найму №1 від 07.08.2008 р. з третьою особою -  приватним підприємцем Сливка О.О. (а.с.110).

Посилання позивача на статтю 770 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймаються, оскільки вказана стаття регламентує порядок правонаступництва у разі зміни власника речі, переданої у найм, тобто порядок продовження існуючих орендних правовідносин, у зв'язку зі зміною власника, а не таких, які є припиненими.

Іших правових підстав в обґрунтування свого  позову позивачем суду не наведено.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.  

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено та підписано 27.04.2009р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43,49,ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

     У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.