Ухвала

від 12.12.2013 по справі 914/4612/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 12.12.2013 р.                                                                         Справа № 914/4612/13 Суддя господарського суду Львівської області Цікало А. І., розглянувши заяву Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про порушення справи про банкрутство Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (вул. 22 Січня, 82, м. Броди, Львівська область, 80602; код ЄДРПОУ 24965133) в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». ВСТАНОВИВ: 09.12.2013 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вхідним № 5208 від Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль поступила заява про порушення справи про банкрутство Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (вул. 22 Січня, 82, м. Броди, Львівська область, 80602; код ЄДРПОУ 24965133) в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заяву Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль слід повернути без розгляду з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Отже, спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Згідно з ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. До матеріалів заяви не долучено доказів письмового повідомлення державного реєстратора про прийняття власником боржника рішення про його припинення. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Відповідно до абз. 28 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема про дату реєстрації рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; персональний склад комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), її голову, дату обрання (призначення) або дату обрання (призначення) ліквідатора. Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляд витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Так, до заяви про порушення справи про банкрутство боржником не долучено витяг з Єдиного державного реєстру та/або довідку про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації яка б підтверджувала дані про перебування юридичної особи в процесі припинення. Згідно із ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. До заяви не долучено доказів письмового повідомлення явних (відомих) кредиторів про ліквідацію юридичної особи, як цього вимагає ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України. Відповідно до ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом доходів і зборів, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання. Всупереч вимогам ч. 5 ст. 60 Господарського кодексу України, до заяви про порушення справи про банкрутство не додано ліквідаційного балансу, складеного ліквідаційною комісією. Зазначене свідчить про те, що пасив боржника не міг бути повністю сформований, тому не можна вважати про його чіткий розмір. До заяви Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль не додано доказів дотримання вимог цивільного та господарського законодавства, зокрема ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України та ст. 60 Господарського кодексу України, щодо добровільної ліквідації юридичної особи. Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. У пункті 12 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 (із змінами та доповненнями) зазначено, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами. У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення  провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає  вимогам, зазначеним у Законі. До заяви Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про порушення справи про його банкрутство не додано доказів наявності майна, достатнього для покриття судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про порушення справи про його банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду. Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку. Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 2, 11, 15, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 41, 63, 86 ГПК України, суддя - УХВАЛИВ: Заяву Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль про порушення справи про банкрутство Будинкоуправління № 2 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Тернопіль (вул. 22 Січня, 82, м. Броди, Львівська область, 80602; код ЄДРПОУ 24965133) повернути заявнику без розгляду з доданими до неї документами. Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатками - 38 арк.                            Суддя                                                                                      Цікало А.І.