Постанова

від 10.12.2013 по справі 910/7171/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа№ 910/7171/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Костенко Н.І.

від відповідача - Глівінський А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік»

про стягнення грошових коштів,-

Постанова прийнята 10.12.2013 року у зв`язку з оголошенням перерви в судовому засіданні 05.11.2013 року на підставі ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Фарватер ТВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Ар Ю М`юзік» про стягення грошових коштів.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.07.2013 року позов ТОВ «Фарватер ТВ» задоволено. Стягнуто з ТОВ «Ар Ю М`юзік»» грошові кошти в розмірів 1000000 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік»» звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Через відділ документального забезпечення до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому зазначено, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судове засідання з`явилися представники сторін та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ» звертаючись до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік» безпідставного перерахованих коштів, в своїй позовній заяві зазначає, що 28.12.2010 року на підставі платіжного доручення № 724 від 27.12.2010 року позивачем був здійснений платіж в сумі 1000000 грн. на користь відповідача.

Платіж з призначенням: «за розміщення інформаційно-рекламних матеріалів RU Music у 2011 році згідно рахунку № 359 від 24.12.2010 року», був здійснений на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 359 від 24.12.2010 року - «за розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника на телеканалі RU Music».

Вказаних рахунок був виставлений відповідачем і оплачений позивачем, зі слів останнього, помилково.

Зважаючи на те, що вказаний платіж був здійснений не на виконання умов договору і помилково перерахований позивачем відповідачу, а останній безпідставно їх набув, ТОВ «Фарватер ТВ», на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути з відповідача на їх користь грошові кошти в сумі 1000000 грн.

Колегія суддів, вивчивши наявні матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін стосовно заявленої вимоги, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

28.01.2010 року між позивачем і відповідачем був укладений договір № 16/201.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець в порядку і на умовах, що визначені даним договором та додатками до нього, бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з розміщення в ефірі телеканалу на всій території мовлення виконавця рекламних матеріалів замовника та (або) клієнтів замовника, а замовник зобов`язується приймати ці рекламні послуги та оплачувати їх на умовах, передбачених цим договором.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, зазначає в позовній заяві про те, що грошові кошти в сумі 1000000 грн. ним були перераховані на рахунок відповідача помилково, а не на виконання умов договору від 28.01.2010 року.

Крім того, він зазначає, що інших будь-яких договірних чи позадоговірних відносин стосовно розміщення інформаційно-рекламних матеріалів між позивачем та відповідачем не існувало.

Заперечуючи проти заявлених позивачем вимог, відповідач вказує, що рахунок - фактура № 359 від 24.12.2010 року на грошові кошти в сумі 1000000 грн. був виставлений ними позивачу, а відповідно, останнім були перераховані кошти, на виконання договору, що був укладений між сторонами у спрощений порядок.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2010 року на адресу електронної пошти до директора ТОВ «Ар Ю М`юзік» від директора ТОВ «Фарватер ТВ» надійшов лист з пропозицією розмістити в ефірі телеканалу RU Music рекламу клієнта «Колгейт Палмолів» у період листопад - грудень 2010 року.

Як зазначалося представником відповідача в судових засіданнях директори обох товариств прийняли рішення не змінювати або доповнювати існуючи умови договору № 16/2010, а домовитись у спрощений порядок про розміщення реклами в ефірі телеканалу на умовах передбачених шоп-листом, що додавався до електронного листа.

Той факт, що сторони досягли домовленості з приводу розміщення вказаної вище реклами та надання відповідачем послуг з розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника «Колгейт-Палмолів» на телеканалі RU Music підтверджується «ефірною довідкою» № 18/1-2011 від 17.01.2011 року.

Відповідно до умов договору, ефірна довідка є документом, що надається телеканалом, який підтверджує факт здійснення останнім телевізійної трансляції рекламних матеріалів.

Крім того, факт, що ефірна довідка є належним та допустимим доказом, підтверджується остановою Вищого господарського суду України від 26.07.2011 року, з тексту якої вбачається, що ефірні довідки є належними та допустимими доказами надання рекламних послуг, оскільки ні договором, ні законодавством не встановлено і не передбачено вимог, які встановлені до форми та змісту ефірної довідки, а отже ефірні довідки підтверджують факт розміщення рекламних матеріалів, визначених договором.

Таким чином, враховуючи надані докази відповідачем щодо розміщення рекламних матеріалів клієнта «Колгейт-Палмолів» із цільовою аудиторіює каналу - жінки віком 18-49 років, що в подальшому впливало на показник RP, на телеканалі RU Music, суд приходить до висновку, що між сторонами існувала усна домовленість поза межами договору № 16/2010.

Колегія суддів не погоджується з твердженням представника позивача проте, що договором № 16/2010 від 28.01.2010 року передбачалося розміщення вказаних вище рекламних матеріалів «Колгейт-Палмолів», оскільки з тексту зазначеного договору не вбачається можливим встановити розміщення яких саме рекламних матеріалів та з якою цільовою аудиторією передбачалося умовами останнього.

Як зазначалося вище, сторони домовилися про спрощений порядок розрахунку за розміщення рекламних матеріалів «Колгейт Палмолів», шляхом надання ТОВ «Фарватер ТВ» рахунку-фактури за № 359 від 24.12.2010 року на сплату послуг, на підставі якого позивачем був здійснений 27.12.2010 року платіж за платіжним дорученням № 724.

З вказаного рахунку-фактури № 359 та платіжного доручення № 724 вбачається, що кошти в розмірі 1000000 грн. перераховувалися не на виконання умов договору № 16/2010, оскільки в призначенні платежу відсутнє будь-яке посилання на вказаний договір.

Зазначаючи в позовній заяві, що кошти в розмірі 1000000 грн. позивачем сплачувалися як авансовий платіж за договором від 28.01.2010 року, представник позивача в подальшому, при розгляді позову та апеляційної скарги, не заперечував факт, що дані кошти не перераховувалися на виконання умов договору № 16/2010.

З наявних матеріалів справи вбачається, що у провадженні Господарського суду міста Києва знаходилась справа № 5011-14/2107-2012 про стягнення заборгованості за договором № 16/2010 від 28.01.2010 року з ТОВ «Фарватер ТВ» на користь ТОВ «АР Ю М'юзік», рішення якого постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 жовтня 2012 року, було скасоване та постановлене нове, яка залишене у силі Постановою ВГСУ від 18 березня 2013 року.

Так постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2012 року було встановлено, що оскільки платіжним дорученням № 724 від 27.12.2010 року, проведеного банком 28.12.2010 року у графі призначенні платежу вказано: «за розміщення інформаційно-рекламних матеріалів RU Music, а не авансовий платіж згідно додаткової угоди, а отже у ТОВ «Ар Ю М`юзік» відсутні підстави зараховувати даний платіж як оплату за договором № 16/2010.

Крім того, рахунок-фактура № 359 від 24.12.2010 року виписана також без посилання на вказаний договір та без зазначення того, що вказані кошти є авансовим платежем.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

Також факт існування між сторонами усної домовленості на розміщення інформаційно-рекламних матеріалів замовника «Колгейт Палмолів», а отже існування у позивача обов`язку щодо оплати наданих послуг, підтверджується актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.11.2010 року, та 04.01.2011 року, що підписані представниками сторін та завірені відповідними печатками, про те, що послуги з розміщення реклами ТМ «Колгейт» на каналі RU Music у листопаді та грудні 2010 року виконані якісно та у строк. Сторони взаємних претензій одна до одної не мають.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що про безпідставність твердження позивача про помилковість перерахування коштів в розмірі 1000000 грн. на рахунок відповідача також говорить той факт, що у платіжному дорученні позивача № 724 від 27.12.2010 року є посилання на рахунок-фактуру № 359 від 24.12.2010 року, який виставлявся ТОВ «Ар ю М`юзік» ТОВ «Фарватер ТВ» саме за надання послуг за розміщення інформаційно-рекламних матеріалів «Колгейт Палмолів» на підставі усного договору, укладеного між сторонами у спрощений порядок, а не на підставі виконання будь-якого іншого договору, зокрема договору № 16/210.

Посилання представника позивача на ст. 1212 ЦК України є необгрунтованим, оскільки кошти відповідачем не були отримані без будь-яких правових підстав, а як оплата за надані послуги.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем по справі належним чином та у встановленому законом порядку не було доведено суду апеляційної інстанції помилковість перерахування на рахунок відповідача коштів, а відповідно безпідставність їх отримання останнім в розмірі 1000000 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Статтею 103 ГПК України встановлено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи положення ст. 104 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року по справі № 910/7171/13 - скасуванню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік», задовольняється, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік» - задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2013 року по справі № 910/7171/13 - скасувати. Постановити нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ар Ю М`юзік» про стягнення 1000000 грн. - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарватер ТВ» (місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Басейна, б. 9, кв. 3, код ЄДРПОУ 36845171), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АР Ю М'юзік» (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, б. 55, 4- й поверх, код ЄДРПОУ 33151855) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 10000 грн.

Видати судовий наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 910/7171/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов