Постанова

від 03.12.2013 по справі 801/7705/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. (10:24) Справа №801/7705/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мельникової А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар Ле Мар Сервіс» до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування рішення.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мар Ле Мар Сервіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування рішення від 31.07.2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Позов мотивовано тим, що відповідачем були допущені чисельні порушення податкового законодавства, а саме порядку оформлення документів на проведення перевірки, недотримання порядку проведення фактичної перевірки, відсутність у осіб, які прибули для здійснення фактичної перевірки службових посвідчень посадових осіб Головного управління Міндоходів в АР Крим. Враховуючи вказані порушення позивач вважає, що органи державної податкової служби не мали законних підстав для проведення перевірки, а тому не уповноважені особи не були допущені до проведення фактичної перевірки, про що був складений акт відмови від допуску на перевірку від 30 липня 2013 року за №137. За таких обставин, позивач вважає оскаржуване рішення від 31.07.2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків протиправним та просить його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача Дубініна С.М. позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. 03 вересня 2013 року надав до суду письмові заперечення проти позову (а.с.29-33).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Головного управління Міндоходів в АР Крим від 29 липня 2013 року №261 «Про призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «Мар Ле Мар Сервіс» (ЄДРПОУ 36885916) на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України наказано призначити та провести з 30.07.2013 року тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку щодо дотримання ТОВ «Мар Ле Мар Сервіс» (ЄДРПОУ 36885916) норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (а.с.11).

Також, вказаним наказом визначено фактичну перевірку здійснити за місцем господарської діяльності господарських об'єктів, що належать ТОВ «Мар Ле Мар Сервіс» (ЄДРПОУ 36885916): Бахчисарайський район, с. Піщане, вул. Набережна, буд.11/в. Проведення зазначеної перевірки доручено фахівцям відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів в АР Крим.

30 липня 2013 посадові особи Головного управління Міндоходів в АР Крим не були допущені до проведення фактичної перевірки щодо дотримання ТОВ «Мар Ле Мар Сервіс» (ЄДРПОУ 36885916) норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) платником податків - юридичною особою - ТОВ «Мар Ле Мар Сервіс», про що Головним управлінням Міндоходів в АР Крим був складений акт відмови від допуску на перевірку від 30.07.2013 року № 137 (а.с.8).

На підставі п. 94.2.3 ст. 94 Податкового кодексу України, у зв'язку з відмовою посадових осіб ТОВ «Мар Ле Мар Сервіс» від допуску посадових осіб ГУ Міндоходів в АР Крим до проведення фактичної перевірки, за зверненням ГУ Міндоходів в АР Крим Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі ГУ Міндоходів в АР Крим прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 31.07.2013, яким до позивача застосовано повний адміністративний арешт майна (а.с.7).

Не погодившись з прийнятим рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В ході розгляду справи судом було перевірено правомірність застосування адміністративного арешту майна платника податків і було встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем зазначалось про неправомірність відмови від допуску посадових осіб ГУ Міндоходів в АР Крим до проведення фактичної перевірки позивача, то у даному випадку підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, яким встановлено порядок, підстави та умови проведення перевірок (далі - ПК України).

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Згідно п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Зокрема п.п. 94.2.3 п. 94.1 ст. 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органів державної податкової служби.

Судом встановлено, що 30 липня 2013 року посадові особи ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс" не допустили перевіряючих до проведення фактичної перевірки на підставі невідповідності найменування сторони, уповноваженої на проведення перевірки в наказі, з Податковим кодексом та невідповідність посвідчень податкових органів з найменуванням органу, наділеному повноваженнями на проведення перевірки в наказі, а також у зв'язку з відсутністю посвідчень Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до направлень Головного управління Міндоходів в АР Крим від 29 липня 2013 року за №1271 та №1272 повноваженнями на проведення фактичної перевірки наділено посадових осіб Головного управління Міндоходів в АР Крим - головного державного ревізора-інспектора, державного службовця ІІ рангу Сорокіна Вадима Віталійовича та головного державного ревізора-інспектора, державного службовця ІІ рангу Моніч Олега Петровича (а.с.9,10).

Перевіряючи, які прибули для здійснення фактичної перевірки не мали при собі службових посвідчень посадових осіб Головного управління Міндоходів в АР Крим, а пред'явили службові посвідчення Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим.

Враховуючи доводи відповідача щодо ненадання документального доказу або підтвердження фактів реорганізації органів ДПС в АР Крим та створення нового органу ГУ Міндоходів в АР Крим, є загальновідомими і не повинні бути перешкодою в здійсненні завдань та функцій ГУ Міндоходів в АР Крим з урахуванням принципу офіційності, якщо такі твердження збігаються з відомими фактами та загальна правдоподібність яких є достатньою, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком 1. Реорганізовані шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Міністерства доходів і зборів територіальні органи Державної податкової служби та Державної митної служби згідно з додатком 2. Визначені територіальні органи Міністерства доходів і зборів правонаступниками територіальних органів Державної податкової служби та Державної митної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, зокрема до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим приєднується Державна податкова служба в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Таким чином, реорганізація Державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, шляхом створення Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим є загальновідомим фактом не потребує доказування.

Також, наказом Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2013 року №255 «Про службові посвідчення працівників органів доходів і зборів України» дозволено посадовим особам Міндоходів та його територіальних органів до отримання посвідчень, зразки яких затверджені цим наказом, використовувати посвідчення посадових осіб органів державної податкової служби та державної митної служби.

За таких обставин суд дійшов висновку, що посадові особи Головного управління Міндоходів АР Крим пред'явивши свої службові посвідчення посадових осіб органів державної податкової служби діяли правомірно, а тому це не могло бути підставою для відмови позивачем від допуску посадових осіб ГУ Міндоходів в АР Крим до проведення фактичної перевірки.

Щодо доводів позивача про порушення ГУ Міндоходів в АР Крим вимог податкового законодавства щодо не пред'явлення копії наказу та повідомлення на проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у порушення вимог п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадовим особам ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс" не були пред'явлені копія наказу про проведення перевірки від 29 липня 2013 року №261 та направлення на проведення перевірки від 29 липня 2013 року №1271 та №1272.

Зазначені порушення є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податковою служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

З досліджених судом матеріалів справи, вбачається, що ані направлення на проведення перевірки від 29.07.2013 р. № 1271 та № 1272, ані наказ про призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс" від 29.07.2013 р. №261, не містять підписів посадових осіб позивача із зазначенням прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення з вказаними документами.

Доводи відповідача щодо відмови уповноваженого представника ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс" від отримання копії наказу та направлень на проведення перевірки, не відповідають дійсності, оскільки не підтверджені актами про відмову від підпису у направленні на перевірку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про дотримання перевіряючими порядку проведення фактичних перевірок, визначеного Податковим кодексом України.

За таких обставин, твердження відповідача щодо неправомірності відмови посадових осіб ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс" від допуску до фактичної перевірки службових осіб ГУ Міндоходів в АР Крим є необґрунтованим.

Таким чином, у відповідача не було правових підстав для застосування адміністративного арешту майна ТОВ "Мар Ле Мар Сервіс", а тому рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 31.07.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

В судовому засіданні 03 грудня 2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 06 грудня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим від 31 липня 2013 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар Ле Мар Сервіс» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет