Ухвала

від 21.11.2013 по справі 22-ц/796/11692/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/11692/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Маринченко М.М.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рубан С.М.

при секретарі - Лапіній К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхбудінвестиція», товариства з обмеженою відповідальністю» Шляхпромторг», треті особи: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Антлантік Оіл» про солідарне стягнення грошових коштів у розмірі 1 445 699 грн., 3% річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми боргу.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «Шляхбудінвестиція», ТОВ »Шляхпромторг» про солідарне стягнення грошових коштів у розмірі 1 445 699 грн., 3% річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми боргу.

В апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду,ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи , нормам матеріального та процесуального права . Посилається на те, що суд помилково вказав, що в судових засіданнях Господарського суду м. Києва в жовтні 2008 року та Київського Апеляційного суду в листопаді 2008 року були присутніми представники ОСОБА_2 Судом також не перевірено посилання представника «Шляхбудінвестиція» на те, що між сторонами не існувало правовідносин, які випливали із договорів купівлі-продажу нерухомого майно, що підтверджувалось відповідними господарськими документами, та не з'ясовано чи дійсно ТОВ «Шляхбудінвестиція» та ТОВ «Шляхпромторг» не малиборгових зобов'язань перед ОСОБА_2

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року № 11/70 в справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8, про відновлення порушених корпоративних прав та визнання недійсними договорів купівлі- продажу, яке залишено без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року, на підставі ч. З ст. 215 ЦК України визнано недійсними укладені між ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» та ОСОБА_2 договори від 12 червня 2007 року купівлі-продажу квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та нежилого приміщення у будинку АДРЕСА_1; договори купівлі-продажу від 13 червня 2007 року нежилих приміщень в будинку АДРЕСА_2; договір купівлі-продажу від 14 червня 2007 року майнового комплексу по АДРЕСА_3; договори купівлі-продажу гаражів НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 в літ. Д та НОМЕР_8 в літ. Е в будинку АДРЕСА_4. (а.с.69, 73).

Зазначеним рішенням господарського суду встановлено, що оспорювані договори купівлі-продажу від імені товариства укладені особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, всупереч вимог чинної на той час редакції Статуту відповідача; відчуження нерухомого майна, яке входило до статутного капіталу товариства, було здійснено без погодження з вищим органом товариства - загальними зборами учасників, якими в подальшому згоди (погодження) на відчуження нерухомого майна товариства не надавалось.

При розгляді господарським судом справи в першій та апеляційній інстанціях у судових засідання були присутні представники ОСОБА_2 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Постановою Вищого господарського суду України від 03 березня 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року залишено без змін.

З наданих позивачем платіжних доручень вбачається, що ОСОБА_2 у липні- серпні 2007 року на рахунок ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» було перераховано грошові кошти на загальну суму 1 445 699 грн. з призначенням платежу: часткова оплата згідно договорів купівлі продажу нерухомого майна. (а.с. 14-32)

Відповідно до протоколу від 26 жовтня 2012 року загальних зборів учасників ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» (код ЄДРПОУ 05422912), розподільчого балансу між ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» та ТОВ «Шляхбудінвестиція» і ТОВ «Шляхпромторг», п. 1.2.1 Статуту ТОВ «Шляхбудінвестиція» п. 1.2.1 Статуту ТОВ «Шляхпромторг», повідомлення державного реєстратора від З0 жовтня 2012 року вбачається, що 30 жовтня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва».

Вказана юридична особа припинена в результаті поділу - передання свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам: ТОВ «Шляхбудінвестиція» (ідентифікаційний код 38443996) та ТОВ «Шляхпромторг» (ідентифікаційний код 38444001), які є правонаступниками майнових прав та обов'язків реорганізованого товариства лише щодо майнових прав та обов'язків, визначених у протоколі загальних зборів учасників ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» від 26 жовтня 2012 року та розподільчому балансі, затвердженому цим протоколом. (а.с. 86, 189-192, 185- 187, 173, 244).

22 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, уточненим в ході розгляду справи. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона у період з червня по серпень 2007 року уклала з ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» договори купівлі-продажу нерухомого майна, а саме договори від 12 червня 2007 року купівлі-продажу квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та нежилого приміщення у будинку АДРЕСА_1; договори купівлі-продажу від 13 червня 2007 року нежилих приміщень в будинку АДРЕСА_2; договір купівлі-продажу від 14 червня 2007 року майнового комплексу по АДРЕСА_3; договори купівлі-продажу гаражів НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 в літ. Д та НОМЕР_8 в літ. Е в будинку АДРЕСА_4, за якими нею на рахунок товариства платіжними дорученнями було перераховано грошові кошти в загальному розмірі 1 445 699 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили 27 листопада 2008 року, вказані договори купівлі-продажу визнані недійсними, проте грошові кошти, сплачені за договорами позивачу не повернуті, вимога позивача про повернення коштів, отримана товариством 23 жовтня 2012 року, залишена без відповіді.

30 жовтня 2012 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації припинення ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва»., товариство припинено шляхом поділу і його правонаступниками є ТОВ «Шляхбудінвестиція» та ТОВ «Шляхпромторг», з яких позивач на підставі ч. 1 ст. 216 ЦК України просила стягнути суму боргу 1 445 699 грн., передбачені ст. 625 ЦК України за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Зазначала, що строк звернення до суду нею пропущений у зв'язку з тим, що останні три роки вона проживала в Німеччині разом з членами сім'ї, вони з чоловіком є пенсіонерами, чоловік є інвалідом другої групи, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, посилалась на те, що рішенням господарського суду встановлено, що договори купівлі-продажу від імені товариства (продавця) підписані виконуючим обов'зки генерального директора ОСОБА_11, що суперечить Статуту товариства, ці договори є нікчемними правочинами, а до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину' відповідно до ч. 4 ст. 258 ЦК України застосовується позовна давність у десять років.

Заперечуючи проти позову, представник ТОВ «Шляхбудінвестиція» посилався на те, що відчуження належного ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» нерухомого майна позивачу було здійснено за незаконного сприяння чоловіка позивача - колишнього директора товариства. При цьому фактичної оплати майна за договорами купівлі- продажу не відбулося, позивачем через відділення банку здійснювалася часткова сплата грошових коштів за договорами купівлі-продажу, після чого відбувалося їх зняття готівкою за грошовими чеками, як безвідсоткової ссуди з рахунку товариства його керівником - Водоносом Л.І., після чого грошові кошти знову вносилися ОСОБА_2 на рахунок товариства та отримувались Водоносом Л.І. за тією ж схемою. Крім, того в провадженні Замостянського районного суду м. Вінниці у 2012 році перебувала справа за позовом ТОВ «Атлантік Оіл» до ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» про стягнення грошових коштів, сплачених за зазначеними договорами купівлі-продажу, у позовній заяві було зазначено, що ОСОБА_2 відступила право вимоги вказаної грошової суми громадянину ОСОБА_4, який, в свою чергу, відступив право вимоги ТОВ «Атлантік Оіл». Відповідачем заявлено про застосування позовної давності, початок перебігу строку якої до вимог про застосування наслідків недійсності правочину починається для ОСОБА_2 з 28 листопада 2008 року - з дати набрання рішенням господарського суду про визнання договорів купівлі-продажу недійсними законної сили, у якій ОСОБА_2 приймала участь через своїх представників..

ТОВ «Шляхпромторг» також заперечувало проти задоволення позову.

Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції виходив з іх безпідставності, а також з того, що позивачем без поважних причин пропущений трирічний строк позовної давності для зверненні до суду, визначений ст. 257 ЦК України.

Так, відповідно до положень ст. ст. 104, 105, 107 ЦК України позивач ОСОБА_2 мала право пред'явити свої вимоги до юридичної особи, що припинялася, до комісії з припинення у встановлений строк для заявлення кредиторами своїх вимог. Після розгляду вимоги ОСОБА_2 комісією з припинення юридичної особи повинно було бути прийнято рішення про задоволення чи відхилення її вимог. Положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припинялася, стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, має містити розподільчий баланс, який передається в орган, що здійснює державну реєстрацію юридичної особи, яка припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника.

Доказів звернення у встановленому законом порядку з вимогами до ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», яке припинялося, позивачем не надано.

Розподільчий баланс не містить даних про те, що до ТОВ «Шляхбудінвестиція» та ТОВ «Шляхпромторг» перейшли зобов'язання ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва» щодо виплати позивачу грошових коштів.

За таких обставин, суд дійшов до вірного висновку про те, що до відповідачів не перейшли зобов'язання ТОВ «Багатогалузева фірма «Республіканське управління механізації шляхового будівництва», яке припинилось, за договорами, що були укладені цим товариством і позивачем.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду, вважає, що вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк позовної давності був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки вона проживала у Німеччині, їй було невідомо до 2012 року про рішення господарського суду від 7 жовтня 2008 року, яким були визнані недійсними договори купівлі-продажу, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що із вказаного рішення господарського суду вбачається, що у судових засіданнях господарського суду брав участь представник ОСОБА_2 - третьої особи в справі, який давав пояснення, заявляв клопотання, відображені у рішенні суду. ОСОБА_2 оскаржувалось рішення господарського суду від 7 жовтня 2008 року в апеляційному та касаційному порядку, її представник брав участь у судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду. Та обставина, що ОСОБА_2 постійно з липня 2008 року проживала у Німеччині не може бути визнана поважною причиною пропуску нею строку звернення до суду з даним позовом, оскільки вона не була позбавлена можливості звернутись до суду через свого представника або направити позовну заяву поштою.

Судова колегія не погоджується з посиланнями в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 не мала представників, які представляли її інтереси у господарських судах, оскільки про участь представників зазначено у рішеннях цих судів, які на даний час є чинними.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: