Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2а-1670/7613/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 р.Справа № 2а-1670/7613/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі № 2а-1670/7613/12

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

до Приватного підприємства "Багіра СВ"

про накладення арешту на розрахункові рахунки, стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Багіра СВ" про накладення арешту на розрахункові рахунки, стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 2420,80 грн., по податку на доходи з найманих працівників у розмірі 3465,00 грн., посилаючись на несплату відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013 року адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області до Приватного підприємства "Багіра СВ" про накладення арешту на розрахункові рахунки, стягнення податкового боргу задоволено частково: стягнуто з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Багіра СВ" (код ЄДРПОУ 35869317, місцезнаходження: вул. Ціолковського, 3, м. Кременчук, Полтавська область) заборгованість по податку на додану вартість у сумі 2420,80 грн. /дві тисячі чотириста двадцять гривень вісімдесят копійок/ на р/р 31111029700008, одержувач: Державний бюджет УДКСУ у м. Кременчуці Полтавської області, код одержувача: 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019; по податку на доходи з найманих працівників у розмірі 3465,00 грн. /три тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 00 копійок/на р/р 33219800700008, одержувач: місцевий бюджет УДКСУ у м. Кременчук, Полтавської області, код одержувача: 37965850, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до даних Кременчуцької ОДПІ за особовим рахунком відповідача значиться заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 2420,80 грн., податку на доходи з найманих працівників у розмірі 3465,00 грн. /а.с. 57-64/.

Вказана заборгованість виникла за наступних підстав:

За результатами позапланової виїзної перевірки ПП "Багіра СВ" прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 липня 2010 року №0055311701/0/2348, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників на загальну суму 3465,00 грн., у тому числі 1155,00 грн. за основним платежем, 2310,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями /а.с. 20/, яке направлено поштою, однак повернуто відділенням зв'язку /а.с. 22, зворотній бік/.

Також на підставі висновків актів перевірок податкової звітності відповідача по податку на додану вартість та на предмет порушення терміну повернення свідоцтва платника податку на додану вартість у зв'язку з його анулюванням Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 13 липня 2010 року №0004841502/0/2283, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 1360,00 грн. /а.с. 22/. Рішення направлено відповідачу поштою, однак повернуто відділенням зв'язку у зв'язку із неможливістю вручення адресату /а.с. 22, зворотній бік/;

- від 29 листопада 2010 року №0010471502/0/3963, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 680,00 грн. /а.с. 30/. Рішення направлено відповідачу поштою, однак повернуто відділенням зв'язку у зв'язку із неможливістю вручення адресату /а.с. 28, зворотній бік/;

- від 29 листопада 2010 року №0010481502/0/3962, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 60,00 грн. /а.с. 32/. Рішення направлено відповідачу поштою, однак повернуто відділенням зв'язку у зв'язку із неможливістю вручення адресату /а.с. 28, зворотній бік/;

- від 23 грудня 2010 року №0011421502/0/4440, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. /а.с. 26/. Рішення направлено відповідачу поштою, однак повернуто відділенням зв'язку у зв'язку із неможливістю вручення адресату /а.с. 23, зворотній бік/;

- від 23 грудня 2010 року №0011401502/0/4442, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 170,00 грн. /а.с. 25/. Рішення направлено відповідачу поштою, однак повернуто відділенням зв'язку у зв'язку із неможливістю вручення адресату /а.с. 23, зворотній бік/.

Відомості про оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку відсутні.

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість частково зменшена за рахунок переплати у сумі 19,20 грн. та станом на 08 січня 2013 року у відповідача за даними податковими повідомленнями-рішеннями рахується борг по податку на додану вартість у сумі 2420,80 грн., по податку на доходи з найманих працівників у розмірі 3465,00 грн. /а.с. 57-64/.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (оскарження платником податків рішення) .

Згідно з підпунктом 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

На виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" позивачем винесено першу податкову вимогу від 31 серпня 2010 року №1/887/740 на суму 1340,80 грн. /а.с. 13/, яка надіслана відповідачу поштою та повернута відділенням зв'язку з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання"; та другу податкову вимогу від 17 листопада 2010 року №2/1131/1006 на загальну суму 4805,80 грн. /а.с. 14/, яка надіслана відповідачу поштою та повернута відділенням зв'язку у зв'язку з неможливістю вручення /а.с. 14/.

Сума податкового боргу Приватного підприємства "Багіра СВ" по податку на додану вартість становить 2420,80 грн., по податку на доходи з найманих працівників - 3465,00 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 57-64/.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з встановленого факту наявності у відповідача податкового боргу внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 2420,80 грн., по податку на доходи з найманих працівників у розмірі 3465,00 грн. шляхом стягнення коштів з банківських рахунків відповідача у банках, обслуговуючих платника податків, підлягають задоволенню.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача про накладення арешту на кошти відповідача, що знаходяться на рахунках у банках, обслуговуючих платника податків, колегія суддів виходить з наступного.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (на яку посилається позивач) органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що підставами для застосування арешту коштів та інших цінностей в банку є 1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг, 2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, 3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки перелічені підстави не тотожні підставам для застосування адміністративного арешту платника податків згідно з ст.94 Податкового кодексу України, то арешт коштів в порядку п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та арешт коштів в порядку ст.94 Податкового кодексу України є різними процедурами реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції.

Відповідно до підпункту 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Ця обставина наступає в разі встановлення податковим органом відсутності у платника податків, який має борг, майна та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ не було дотримано даної процедури, а отже підстав для вчинення арешту на кошти та інші цінності відповідача не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не подав ані доказів відсутності у відповідача майна, ані доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, ані доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, доказів ввжиття всіх заходів щодо виявлення майна та погашення боргу визначених главою 9 розділу ІІ ПК України. Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності , колегія суддів зазначає, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції.

Вчинення всіх передбачених законодавством заходів щодо встановлення майна для погашення боргу не є обґрунтуванням позову та апеляційної скарги.

Таким чином, в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2013р. по справі № 2а-1670/7613/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 01.04.2013 р.