Рішення

від 30.04.2009 по справі 18/815

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/815

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "30" квітня 2009 р.                                                              Справа № 18/815

         Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 30.04.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     сільськогосподарського приватного підприємства ”Злата” с. Липини,               

                      Луцького району, Волинської області

до                    приватного підприємства „Собус” м. Черкаси                      

про                  стягнення  110 727 грн. 40 коп., -

       ВСТАНОВИВ:

          До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось сільськогосподарське приватне підприємство “Злата” до приватного підприємства „Балтія - 1” (правонаступником якого є відповідач) про стягнення  заборгованості в розмірі 110 727 грн. 40 коп.,  в т.ч.: 53 821 грн. 50 коп. –заборгованості, 51 628 грн. 00 коп. –штрафу, 848 грн. 69 коп. –3% річних, та 4 429 грн. 21 коп. –інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням договору дистриб'юції №26/2008 від 07.07.2008 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.04.2009 року здійснено заміну первинного відповідача –приватного підприємства “Балтія -1” належним відповідачем – приватне підприємство “Собус” у зв'язку з правонаступництвом.

В судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2009 року представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Справа розглядається після відкладення.

Після відкладення справи сторони в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач своїм процесуальним правом на захист не скористався, відзив на позовну заяву суду не надав.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце засідання суду, що підтверджується реєстром поштових відправлень господарського суду Черкаської області.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 07.07.2008 року між сільськогосподарським приватним підприємством „Злата” (компанія) та приватним підприємством “Балтія -1” (дистриб'ютор) було укладено договір дистриб'юції за №26/2008.

Відповідно до п. 2.1 вищезазначеного договору, компанія зобов'язувалась продавати, а дистриб'ютор в свою чергу - купувати морозиво ТМ “Злата” та напівфабрикати ТМ “Газдиня”, ТМ “Злата”, ТМ “Всім до столу” (далі –продукція) з метою подальшого розповсюдження на умовах визначених даним договором, асортимент і кількість якої вказується в накладних, а також прийняти продукцію і оплатити її вартість на викладених нижче умовах.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та поставив відповідачу продукцію за період з 20.07.2008 року по 30.09.2008 року на загальну суму 237 357 грн. 98 коп., що підтверджується видатковими накладними:

від 20.07.2008 року №РН –0000837 на суму 87 525 грн. 40 коп.;

від 02.09.2008 року №РН –0000951 на суму 9 430 грн. 00 коп.;

від 02.09.2008 року №РН –0000950 на суму 45 060 грн. 30 коп.;

від 07.09.2008 року №РН –0000964 на суму 52 882 грн. 88 коп.;

від 30.09.2008 року №РН –0001016 на суму 42 459 грн. 40 коп. (копії зазначених документів знаходяться в матеріалах справи).

Продукцію було прийнято представником відповідача, що підтверджується довіреностями серії НВМ №605707 від 21.07.2008 року, №605730 від 03.09.2008 року, №605734 від 08.09.2008 року, №605747 від 01.10.2008 року ( а.с. 16, 17, 21, 23).  

За період з 14.08.2008 року по 05.12.2008 року відповідач сплатив на користь позивача 183 456 грн. 00 коп., що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача ( а.с. 24 - 38):

від 14.08.2008 року БВ 0000415 на суму 3 000,00 грн;

від 21.08.2008 року БВ 0000433 на суму 20 000,00 грн.;

від 22.08.2008 року БВ 0000434 на суму 20 000,00 грн.;

від 26.08.2008 року БВ 0000435 на суму 5 000,00 грн.;

від 29.08.2008 року БВ 0000442 на суму 38 856,00 грн.;

від 04.09.2008 року БВ 0000455 на суму 10 000,00 грн.;

від 08.09.2008 року БВ 0000464 на суму 15 000,00 грн.;

від 15.09.2008 року БВ 0000479 на суму 20 000, 00 грн.;

від 22.09.2008 року БВ 0000492 на суму 15 000, 00 грн.;

від 29.09.2008 року БВ 0000504 на суму 15 000, 00 грн.;

від 02.10.2008 року БВ 0000512 на суму 7 000, 00 грн.;

від 24.10.2008 року БВ 0000564 на суму 5 000, 00 грн.;

від 21.11.2008 року БВ 0000612 на суму 1 600, 00 грн.;

від 26.11.2008 року БВ 0000617 на суму 3 000, 00 грн.;

від 05.12.2008 року БВ 0000629 на суму 5 000, 00 грн.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що приймання продукції за якістю і кількістю проводиться відповідно до Інструкцій про приймання товарів і продукції за якістю і кількістю №П-6, П-7. У випадку виявлення недостачі, пересортиці, браку продукції дистриб'ютор зобов'язаний провести всі дії, передбачені вказаними інструкціями для документального підтвердження перерахованих фактів. Дану продукцію дистриб'ютор приймає на відповідальне зберігання та обов'язково інформує про це регіонального менеджера.

При настанні обставин викладених в п. 4.4. дистриб'ютор зобов'язаний скласти акт невідповідності з детальним описом виявлених недоліків та обов'язковим підписанням не менше як двох матеріально –відповідальних осіб із сторони дистриб'ютора і особи від компанії ( п. 4.5.).

Оформлений належним чином акт невідповідності відправляється компанії  факсимільним зв'язком протягом однієї доби. Оригінал акту невідповідності в обов'язковому порядку відправляється рекомендованим листом на адресу компанії ( п. 4.6.).

Компанія зобов'язана протягом десяти робочих днів ухвалити рішення по вказаній продукції і письмово повідомити про характер даного рішення дистриб'ютора. Повернення продукції розглядається в кожному окремому випадку, про що компанією приймається рішення ( п. 4.7.).

Відповідач повернув позивачеві продукцію на суму 180 грн. 48 коп., що підтверджується накладною на повернення № ВН –0000008 від 11.11.2008 року (а.с. 39).

Станом на 01.03.2009 року, відповідач має заборгованість перед позивачем за поставлену продукцію в розмірі 53 721 грн. 50 коп.( 237 357 грн. 98 коп. - 183 456 грн. 00 коп. - 180 грн. 48 коп.).

Позивачем до відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за поставлену продукцію від 29.10.2008  року за №131.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 договору, дистриб'ютору відпускається продукція на умовах відстрочки платежу:

-          напівфабрикати –21 календарний день з моменту отримання продукції;

           -     морозиво що поставляється у період з 01.10. по 30.04. –21 календарний день, а морозиво що поставляється у період з 01.05. по 30.09. –14 календарних днів.

Продукція переходить у власність дистриб'ютора з моменту підписання накладних і передачі йому продукції. Датою поставки вважається дата підписання сторонами накладної     (п. 3.5.).

Отже, з урахуванням п.5.2 договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем за поставлену продукцію:

за накладною від 20.07.2008 року (морозиво) до 03.08.2008 року;

за накладною від 02.09.2008 року (напівфабрикати) до 23.09.2008 року;

за накладною від 02.09.2008 року (морозиво) до 16.09.2008 року;

за накладною від 07.09.2008 року ( морозиво) до 21.09.2008 року;

за накладною від 30.09.2008 року (напівфабрикати) до 21.10.2008 року.  

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлену продукцію в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином сума боргу в розмірі 53 721 грн. 50 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Решта суми боргу в розмірі 100,00 грн. є необґрунтованою та документально не підтвердженою (неточність в розрахунку позивача виникла в зв'язку з арифметичною помилкою), в зв'язку з чим підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та підлягає стягненню з відповідача 4 429 грн. 21 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 848 грн. 69 коп. –3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розрахунок інфляційних втрат, а також 3% річних міститься в матеріалах справи є вірним (не зважаючи на вищенаведену арифметичну помилку в розрахунку основного боргу) та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у випадку несплати за поставлену партію товару в термін, вказаний в п. 5.2. даного договору дистриб'ютор виплачує штраф в розмірі 0,5% від суми неоплаченого товару за кожний день прострочки оплати і пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 51 628 грн. 00 коп. штрафу, нарахованого відповідно до умов п. 7.1 договору.

Позивач під час розгляду даного спору вимоги про стягнення з відповідача пені не заявляв.

Перевіривши період нарахування та розмір штрафу, суд дійшов висновку, що сума нарахованого та заявленого до стягнення штрафу узгоджується з умовами договору, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

При цьому судом враховано, що стягнення штрафу за кожний день прострочення виконання зобов'язань  з урахуванням положень п. 4 ст. 231 ГК України є правомірним (постанова ВГСУ від 05.07.2006 р. зі справи N 46/468-05). Однак необхідно зауважити, що даний висновок стосується виключно господарських відносин. Саме пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Крім того, Господарський кодекс України, допускає абсолютну домовленість сторін щодо виду та суті штрафної санкції.

Відповідач під час розгляду даного спору вищенаведених доводів та вимог позивача належними та допустимими доказами не спростував.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК  України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Собус”, вул. Громова, 188, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31782589, р/р 26001301000078 у Черкаській філії ВАТ “ВТБ Банк” м. Черкаси, МФО 354938 на користь сільськогосподарського приватного підприємства ”Злата” вул. Центральна, 7, с. Липини, Луцького району, Волинської області, ідентифікаційний код 31824377, р/р 26001000049991 у ВАТ “Універсал Банк”, МФО 332001 - 53 721 грн. 50 коп. –основної заборгованості, 4 429 грн. 21  коп. –інфляційних втрат, 848 грн. 69 коп. –3% річних, 51 628 грн. 00 коп. –штрафу , 1106 грн. 27 коп. витрат на сплату державного мита та 117 грн. 89 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3.          В решті вимог –в позові відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

         Суддя                                                                                         А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 05.05.2009 року.