Рішення

від 27.04.2009 по справі 1905-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1905-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2009Справа №2-24/1905-2009

За позовом Жирнова Андрія Ігоровича, (м. Київ, пл.. Дружби народів, 5, кв. 68)

До відповідача  – Товариства з обмеженою відповідальністю «Риф», (Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Першотравнева, 34/44; ідентифікаційний код 31624111)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Жирнової Оксани Ігорівни, (м. Київ, пл. Дружби народів, п, кв. 68; Дніпропетровська область, м. Жовті води, вул. Першотравнева, 34/44)

Про витребування майна з незаконного володіння.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Семилєтова Н.Л., довіреність б.н. від 06.04.2009 р.

Від відповідача – Титаренко Д.С., довіреність № б.н. від 15.04.2009 р.

Від третьої особи -  не з'явився

Обставини справи: Жирнов Андрій Ігорович звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Риф» про витребування з незаконного володіння частки у розмірі 40 % нерухомого майна – одноповерхового спального корпусу, розташованого за адресою Україна, АР Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), б. 34, у якості виплати вартості частини майна відповідача, пропорційній належній позивачу частці у статному капіталі відповідача, що здійснюється при виході учасника з ТОВ.

Позовні вимоги мотивовані відмовою відповідача у виконанні угоди від 11.12.2008 р. про порядок виходу з товариства, тоді як позивачем виконані усі домовленості. Тому позивач вважає, що відповідач незаконно утримує належні йому 40% майна, вказаного у позовній заяві, що і стало підставою для його  до господарського суду з позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.03.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду, справа призначена до слухання.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

За такими обставинами, позовна заява Жирнова Андрія Ігоровича до ТОВ «Риф» про витребування майна з незаконного володіння підсудна господарському суду АР Крим.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.03.2009 р. судом до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору була залучена засновник ТОВ «Риф» Жирнова Оксана Ігорівна.

Позивач у судовому засіданні, яке відбулось 21.04.2009 р., надав заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Риф"  на користь Жирнова Андрія Ігоровича  150 000 грн. у вигляді вартості  частини майна  цього товариства, пропорційній  належної Жирнову А.І. частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю  "Риф"  та стягнути з відповідача судові витрати.

У заяві позивач зазначає, що  не підтримує  первісно заявлені позовні вимоги, щодо визнання за ним права власності  на частку у нерухомому майні  у розмірі 40%, оскільки у разі задоволення  такого позову  подальше використання  цього нерухомого майна  спільно із відповідачем  вважає недоцільним та неефективним.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 21.04.2009 р. суд прийняв до розгляду змінені позовні вимоги позивача.

У зв'язку  з чим, суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати в межах змінених позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Так, відповідач посилається на те, що загальний баланс товариства складав 177400грн. згідно звіту про результати діяльності відповідача у 2008 році, а отже вартість частки позивача у розмірі 70 % складає 124180,00 грн. Крім того, оскільки не було внесено змін до статуту відповідача відносно складу засновників Товариства, відповідач вважає, що позивача досі є членом товариства та не має підстав для розрахунків у зв'язку з виходом учасника з товариства, оскільки момент виконання зобов'язань не наступив. Щодо угоди від 11.12.2008р., відповідач посилається на те, що при її укладенні останньому не було відомо дійсної вартості частки майна у розмірі 40%, яка складає 343725,20 грн., що значно перевищує суму, котра належить до сплати позивачу, у зв'язку з чим відповідач відмовився від виконання цієї угоди.

Крім того, у судовому засіданні 27.04.2009р. позивач також заявив клопотання про передачу цієї господарської справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області, оскільки після зміни позивачем позовних вимог, на думку відповідача, змінилась підсудність справи.

Вказане клопотання розглянуто судом у судовому засіданні, у його задоволенні відмовлено з урахуванням наступного.

У позовній заяві позивачем були заявлені вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння. На підставі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає виключну підсудність справ, вказані вимоги повинні були розглядатися господарським судом за місцезнаходженням майна.

Після зміни позовних вимог на грошові вимоги до відповідача, який зареєстрований у Дніпропетровський області, які прийняті судом до розгляду, справа стала підсудною іншому господарському суду. Проте згідно з ч. 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Третя особа явку у судове засідання не забезпечила, вимоги суду не виконала, про час та місце розгляду справи була сповіщена належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

До господарського суду від Жирнової О.І. надійшла заява про розгляд справи за відсутності її або її представника, в якій вона просить відмовити у задоволенні позову, та підтримує заперечення ТОВ „Риф” (а.с. 34).

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Загальними зборами засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” від 20.04.07р. була затверджена нова редакція статуту цього товариства.

Згідно з п. 4.3 статуту ТОВ «Риф», засновниками останнього є Жирнов Андрій Ігорович та Юхимець Оксана Ігорівна (а.с.9-22).

Відповідно до п. 5.3 статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників утворюється статутний капітал (фонд) у розмірі 50000,00 грн. Статутний капітал (фонд) розділений на 100 часток вартістю 500 грн. кожна. Внески засновників до статутного капіталу складають: Жирнов Андрій Ігорович – 35000,00 грн. – 70 часток -70 %; Юхимець Оксана Ігорівна – 15000,00 грн. - 30 часток – 30 %.

01.06.07р. між цими фізичними особами був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом серія 1-КГ №022903, після чого Юхимець О.І. взяла прізвище чоловіка – Жирнова (а.с. 36).

25.04.08р. Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” за Товариством з обмеженою відповідальністю „Риф” було зареєстровано право власності на одноповерховий спальний корпус №34 за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), буд. 34.

У позовній заяві позивач посилається на те, що у зв'язку з особистими та господарськими обставинами, що склалися наприкінці 2008 р., позивач був змушений залишити ТОВ «Риф».

Відповідно до п. 4.5 статуту, засновники мають право, зокрема, вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Як вбачається з протоколу загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” від 11.12.08р. №9, на цих зборах було розглянуто питання про вихід зі складу товариства Жирнова А.І., який висловив товариству таке бажання. Загальними зборами було прийнято рішення про прийняття до відома повідомлення Жирнова А.І. про вихід з товариства та про надання згоди товариства на  цей вихід (а.с.24-25).

Також, цими ж загальним зборами було прийнято рішення про укладення угоди про порядок виходу з товариства між Жирновим А.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю „Риф”. При цьому між учасниками товариства було досягнуто згоди про те, що вартість частки Жирнова А.І. в майні Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” становить 150 000 гривень.

11.12.2008р. між Жирновим А.І. та ТОВ «Риф» була підписана угода про порядок виходу з Товариства, яка погоджена головою зборів, засновником ТОВ «Риф» О.І. Жирновою (а.с.28-29).

Відповідно до п. 1 Угоди, вона врегульовує питання, що виникають при виході Учасника з Товариства.

Вихід учасника з товариства відбувається внаслідок його власного волевиявлення, вчиненого у вигляді письмової заяви від 05.11.2008 р., наданої товариству, та підтриманої Учасником під час позачергових зборів товариства 11.12.2008 р. Товариство не заперечує проти виходу Учасника та проти виплати йому належного майна (п. 2 Угоди).

Відповідно до пункту 4 цієї угоди її сторони погодилися, що виплата, яку повинно здійснити Товариство з обмеженою відповідальністю „Риф” учаснику Жирнову А.І. при його виході, з урахуванням різних факторів (вартості майна на балансі товариства, матеріального та нематеріального вкладів учасника за період знаходження в товаристві, вартості частки у майні товариства, належної до виплати учасникові) у грошовому вигляді становить 150 000 гривень.

Пунктом 3 угоди визначено, що моментом виходу Жирнова А.І. зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” офіційно вважатиметься дата подачі ним  на розгляд зборів засновників нотаріально посвідченої заяви про свій вихід. Таку заяву Жирнов А.І. повинен був подати не раніше, ніж через три місяці після укладення цієї угоди про порядок виходу з товариства. При цьому сторони погодились, що звітним роком, згідно з показниками якого буде враховуватися вартість частини майна товариства та вартість частки прибутку товариства, які підлягають сплаті учаснику, (надалі – Виплата) буде 2008 рік.

Згідно з пунктом 5 угоди, виплата буде проведена у скорочений термін – протягом 3 днів з дати виключення учасника з товариства. Виключення проводиться на загальних зборах під час розгляду нотаріально посвідченої заяви учасника.

Також сторони у пунктах 6 і 7 угоди встановили, що у разі якщо грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” на момент здійснення виплати виявиться недостатньо, решта суми підлягатиме виплаті у натуральній формі, а саме шляхом виділення в натурі частки у спальному корпусі №34, розташованому за адресою Україна, АР Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), буд. 34. Розмір частки у будівлі буде визначено після затвердження зборами засновників річного звіту (балансу) товариства за 2008 рік.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

13.03.09р. Жирнов А.І. зробив нотаріально посвідчену заяву про свій вихід зі складу учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф”. Ця заява була ним подана на розгляд загальних зборів цього товариства.

Як вбачається з протоколу загальних зборів ТОВ „Риф”, на яких були присутні засновники, що володіють 100 % голосів, від 13.03.09р. №10, цими зборами були прийняті наступні рішення:

-          затверджено річний звіт товариства за 2008 рік та баланс товариства станом на 01.01.09р., відповідно до якого підсумок балансу товариства склав 177 400 гривень;

-          виключено Жирнова А.І. з числа засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” у зв'язку з його добровільним виходом шляхом подання нотаріально посвідченої заяви від 13.03.09р.

-          остаточно визначено, що Жирнову А.І. у вигляді вартості частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” та частки у прибутку цього товариства, отриманого до виходу Жирнова А.І., підлягає сума у розмірі 150 000 гривень.

У зв'язку з недостатністю грошових коштів вирішено здійснити виплату Жирнову А.І. у натуральному вигляді: шляхом обміну його корпоративних прав у вигляді права власності на 70 відсотків статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” на частку у розмірі 40 відсотків нерухомого майна - одноповерхового спального корпусу за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), буд. 34 (а.с.26-27).

Зборами також вирішено укласти із Жирновим А.І. відповідний договір міни 16.03.2009 р. у нотаріальній конторі за адресою: м. Київ, вул.. Червоноармійська, 23-а, офіс 22, об 11 годин 00 хвилин, підписання договору від імені товариства доручити генеральному директору ТОВ «Риф» Юхимець І.М.

Однак, 10.02.09р. ТОВ „Риф” уклало із Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації” договір про проведення незалежної оцінки об'єкту рекреаційного призначення – спального корпусу за адресою Україна, АР Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), буд. 34. В результаті проведення оцінки згідно з висновком експерту вартість цього об'єкту склала 859 313 гривень з урахуванням податку на додану вартість 20% (а.с.28-29).

У зв'язку з чим відповідач листом від 14.03.2009р. повідомив позивача про відкликання укладеної раніше згоди на оформлення з позивачем права на 40% вказаного нерухомого майна. Підставою стало те, що з урахуванням незалежної експертної оцінки майна, яка визначила його вартість у розмірі 859 313 гривень, вартість частки у розмірі 40 відсотків становитиме 343 725, 20 гривень, тобто більшу суму, ніж 150 000 гривень, які сторони визначили належними до сплати Жирнову А.І. для розрахунку із ним при його виході (а.с.31).

Відповідно до змінених позовних вимог, позивач просить суд стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Риф"  на користь Жирнова Андрія Ігоровича  150 000 грн. у вигляді вартості  частини майна  цього товариства, пропорційній  належній Жирнову А.І. частці у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю  "Риф".

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що змінені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі у зв'язку з наступним.

Правовий статус і діяльність господарських товариств регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про господарські товариства”.

Згідно з частинами 1,2 статті 83 Цивільного кодексу України юридична особа може створюватися у формі товариства, яким є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Частиною 5 статті 63 Господарського кодексу України унормовано, що господарське товариство, як корпоративне підприємство діє на основі об'єднання майна його засновників.

Статтею 10 Закону України “Про господарські товариства” передбачено право учасника у встановленому порядку та в будь-який час вийти з товариства.  Правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства зобов'язань щодо здійснення з ним розрахунків.  

Відповідно до частини 1 статті 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства. Частиною 2 цієї статті визначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Пунктом 4.4 статуту ТОВ “Риф” та приписами статті 54 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини  майна  товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата  провадиться  після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з  товариства,  і  в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства  вклад може бути повернуто повністю  або  частково  в натуральній формі.

Відповідно до пункту 4.5 статуту ТОВ „Риф” в редакції від 20.04.07р., засновник товариства має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці до виходу. Аналогічну вимогу містить ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України.

Ці вимоги були виконані позивачем, оскільки він повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Риф” про свій намір про вихід більше, ніж за 3 місяці до фактичного виходу, який стався 13.03.09р.

У відповідності до ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства ”, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України, порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Згідно з ч. 2 ст. 115 Цивільного кодексу України, грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Пунктом 7.9 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” визначено, що рішення питань виходу (виключення) засновника з товариства належить до виняткової компетенції загальних зборів. Аналогічна норма міститься у ст. 59 Закону України „Про господарські товариства ”.

На підставі цих норм було прийнято рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” від 11.12.08р. про те, що порядок виходу Жирнова А.І. повинен регулюватися окремою угодою, а вартість належної йому частки у майні і частки у прибутку становить 150 000 гривень. Така ж сума була визначена сторонами у справі в угоді про порядок виходу з товариства від 11.12.08р. та затверджена під час загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” від 13.03.09р.

Згідно зі ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вказані рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф”, а також угода про порядок виходу з товариства від 11.12.08р. сторонами не оспорюються, не визнані недійсними в судовому порядку, тому вони є правомірними правочинами, що породжують права та обов'язки сторін.

Внаслідок цього суд приходить до висновку, що сторони мали право погодити між собою суму, що належить до сплати учаснику, який вийшов з товариства і ця сума складає 150 000 гривень.

Заперечення відповідача щодо того, що  вартість частки Жирнова А.І. у розмірі 70 відсотків статутного капіталу товариства становить 124 180 гривень, оскільки баланс товариства у 2008 році склав 177 400 гривень, суд до уваги не приймає у зв'язку з наступним.

З балансу Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф”, складеного станом на 01.01.09р., вбачається, що такий основний фонд, як об'єкт нерухомості - одноповерховий спальний корпус №34 за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), буд. 34 у бухгалтерському обліку товариства відсутній.

Однак, факт відсутності обліку майна товариства на його балансі не означає відсутність у товариства права власності на це майно, яке зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Риф” у встановленому порядку 25.04.08р. Кримським республіканським підприємством „Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації”.

Тому суд вважає правомірним прийняття до розрахунку вартості цього майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” при обчисленні вартості частки Жирнова А.І., незважаючи на відсутність його на балансі товариства.

Крім того, відповідач посилається на те, що на момент укладення угоди від 11.12.08р. ще не була проведена оцінка нерухомого майна, тому Товариство не могло знати, що вартість частки 40 відсотків цього майна, яку відповідач мав намір виділити Жирнову А.І., буде складати суму значно більшу, ніж ту, на яку сторони погодилися у цій угоді. Тому Товариство з обмеженою відповідальністю „Риф”, посилаючись на ст. 652 Цивільного кодексу України, вважає що мала місце істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору – угоди від 11.12.08р.

Вказані заперечення суд до уваги не приймає, оскільки він розглядає вимоги позивача з урахуванням їх зміни, а саме про стягнення 150000 грн.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було зазначено вище, 13.03.2009р. загальними зборами ТОВ «Риф» було прийнято рішення як щодо розміру вартості частки у статутному капіталі ТОВ „Риф” та частки у прибутку цього товариства, яка підлягає сплаті Жирнову А.І., так і щодо порядку її виплати, а саме: у натуральному вигляді шляхом обміну корпоративних прав Жирнова А.І. у вигляді права власності на 70 відсотків статутного капіталу ТОВ „Риф” на частку у розмірі 40 відсотків нерухомого майна - одноповерхового спального корпусу за адресою Автономна Республіка Крим, м. Алушта, с. Привітне, вул. Курортна (Канакська балка), буд. 34.

З цього приводу суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст. 716 Цивільного кодексу України, до договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно ст. 657 того ж Кодексу, договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Внаслідок цього договір міни корпоративних прав Жирнова А.І. на частку у нерухомому майні Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” повинен бути укладений у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином суд вважає, що викладені у протоколі загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” від 13.03.09р. №10 умови щодо сплати належних позивачу виплат в розмірі 150 000 гривень в натуральній формі шляхом обміну його корпоративних прав на частку в нерухомому майні  в силу ч. 1 ст. 220 Цивільного  кодексу України є нікчемними. Вони не породжують у позивача права власності – частку у розмірі 40% нерухомого майна, яке належить  Товариству з обмеженою відповідальністю „Риф” і не змінюють умов угоди про порядок виходу з товариства від 11.12.08р. по сплаті позивачу суми у розмірі 150 000 гривень.

Суд розцінює зазначену угоду, як таку, що укладена відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, тобто на підставі свободи сторін в укладенні договорів. Ця угода не оспорюється, не суперечить вимогам законодавства та не визнана недійсною у судовому порядку, а отже на момент розгляду справи є чинною.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Доказів зміни або розірвання зазначеної угоди відповідачем не надано, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач також заперечує проти позову, посилаючись на те, що у Жирнова А.І. відсутнє право на виплату йому вартості частки при виході, оскільки державна реєстрація змін до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Риф” ще не проведена, тому Жирнов А.І. ще залишається учасником цього товариства і підстав для якихось виплат йому немає.

Суд не приймає заперечення відповідача в цій частині, оскільки вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Нотаріально посвідчена заява була надана позивачем 13.03.2009р., що підтверджується протоколом зборів засновників ТОВ «Риф» № 10 від 13.03.2009 р., а отже на час звернення з позовом до суду позивач вже не був учасником ТОВ «Риф».

Зазначений висновок суду підтверджується Постановою № 13 від 24.10.2008 р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Згідно з п. 3.5 Рекомендацій Президії Вищого Господарського Суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин” від 28.12.2007 р. №04-5/14  учасник вважається таким, що вийшов з товариства з обмеженою або з додатковою відповідальністю з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

За такими обставинами, суд приходить до висновку, що з 13.03.2009 р., тобто з дати подання заяви позивачем про вихід з товариства та за дати прийняття рішення зборів засновників товариства про виключення Жирнова А.І. з числа засновників ТОВ «Риф», у відповідача виник обов'язок сплатити суму у розмірі 150000,00 грн. на користь позивача у зв'язку з виходом зі складу учасників товариства.

Враховуючи викладене, змінені позовні вимоги Жирнова А.І. до ТОВ «Риф» про стягнення 150000,00 грн. у вигляді вартості частини майна  цього товариства, пропорційній  належної Жирнову А.І. частці у статутному (складеному)  капіталі ТОВ «Риф» підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями  82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Риф», (Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул.. Першотравнева, 34/44; ідентифікаційний код 31624111) на користь Жирнова Андрія Ігоровича, (м. Київ, пл.. Дружби народів, 5, кв. 68; ідентифікаційний номер 2793401433) 150000,00 грн. оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю, 1500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування|  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.