Рішення

від 29.04.2009 по справі 17/830

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/830

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2009 р.                                              м. Черкаси                          Справа №  17/830

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Снісар А.Г. - по довіреності,відповідача –Іщенко П.І. –по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/830

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»

довідкритого акціонерного товариства «Маньківська ПМК 204»

простягнення 3 986,36 грн.,  

                                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Маньківська ПМК 204»(далі-відповідач) 3 986,36 грн. заборгованості, з яких: 2 904,31 грн. основної заборгованості, 324,58 грн. інфляційних, 57,53 грн. річних та 699,94 грн. пені.

В судовому засіданні 02.04.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 02.04.2009 року представника відповідача суд зобов'язав позивача надати Витяг з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на момент розгляду справи.   

На вимогу суду 16.04.2009 року позивач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 09.04.2009 року місцезнаходження відповідача: (Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, провулок Промисловий, буд. 5).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду: від 20.03.2009 року про порушення провадження у справі, від 02.04.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи.

В судове засідання 16.04.2009 року представник відповідача з'явився, і спільно з представником позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи задля надання можливості врегулювати спір в добровільному порядку, тому суд відклав розгляд справи на 29.04.2009 року.

У судове засідання 29.04.2009 року представник позивача з'явився, стверджував про не врегулювання спору в добровільному порядку, представник відповідача не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 80/01 від 16 січня 2008 року (а.с.8), за умовами пункту 1.1 якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та сплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в рахунках і/або накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Сторони домовились, що товар поставляється відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2000 на умовах: EXW-склад постачальника, м. Умань, вул. Деревянко, буд. 13 (пункт 2.1 договору); покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 5 днів з дати постачання цієї партії продукції (пункт 3.1 договору); датою постачання продукції є дата виписки постачальником товарної накладної (пункт 2.4. договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших  правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За твердженнями позивача він свої зобов'язання за договором виконав, поставивши відповідачу товар на загальну суму 2 927,51 грн., що підтверджується накладною № 12539/03 від 17.07.2008 року (а.с.4) та довіреністю серія НБЕ № 005226 від 16.07.2008 року (а.с.5).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в пунктах 2.4, 3.1 договору встановили, що датою постачання продукції є дата виписки постачальником товарної накладної, і покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару на протязі 5 днів з дати постачання цієї партії продукції.

Таким чином, відповідно до умов договору відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію до 22.07.2008 року. Проте, як встановлено судом і підтверджено позивачем, відповідач свого обов'язку по оплаті поставленого товару не виконав, розрахувався з позивачем частково в сумі 23,20 грн., його заборгованість станом на момент звернення позивача до суду складає 2 904,31 грн. (2 927,51-23,20), тому суд задовольняє позов в цій частині.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Оскільки сторонами було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

Сторони в пункті 3.1 договору встановили, що покупець здійснює оплату за кожну партію продукції на протязі 5 днів з дати постачання цієї партії продукції.

Тому суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті позивачу за поставлений товар настав з моменту отримання товару по накладній № 12539/03 –тобто з 17.07.2008 року, і відповідно з цього моменту у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, а в разі його не оплати у визначений в пункті 3.1 договору строк (протягом 5 днів з дати постачання товару), позивач має право нараховувати 3% річних, інфляційні та пеню за невиконання грошового зобов'язання за весь час прострочення.

За цих обставин, суд вважає, що нараховувати 3% річних та інфляційні необхідно з 23.07.2008 року по 15.03.2009 року (визначено позивачем).

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних в сумі 57,53 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –56,24 грн. (2 904,31*3%*162днів/366 = 38,57 грн.; 2 904,31*3%*74днів/365 = 17,67 грн. (38,57+17,67 = 56,24 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 56,24 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних відмовляє за необґрунтованістю.

Щодо нарахування позивачем інфляційних в сумі 324,58 грн., суд також встановив неправильність їх нарахування за відповідний період (після перерахунку –325,28 грн.), але оскільки позивач просить стягнути 324,58 грн., то задовольняє позов в цій частині.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період Інфляційне збільшення суми боргу

23.07.2008 -15.03.20092 904.311.112325.28

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 699,94 грн. посилаючись на пункт 5.3. договору, згідно з яким за порушення терміну оплати продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від прострочення суми, за кожний день прострочення.

Натомість суд вважає, що при нарахуванні пені необхідно враховувати вимоги статті 231 Господарського кодексу України, згідно з якою законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається, та статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” про те, що розмір пені, який встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За загальним правилом господарського законодавства (пункт 6 статті 232 Господарського кодексу України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте сторони в договорі № 80/01 від 16.01.2008 року встановили, що пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочення оплати (пункт 5.3 договору). Враховуючи наведене, позивач нараховує пеню з 23.07.2008 року по 15.03.2009 року.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 699,94 грн., встановив неправильність її нарахування (після перерахунку –449,70 грн. (396,28+53,42), тому задовольняє позовні вимоги в цій частині в сумі 449,70 грн., в іншій сумі позову про стягнення пені відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

2 904.3123.07.2008 - 15.02.200920812.0 %0.0656 %396,28

2 904.3116.02.2009 - 15.03.20092812.0 %0.0657 %53,42

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 3 734,83 грн., з яких: 2 904,31 грн. основної заборгованості, 3% річних в сумі 56,24 грн., пені в сумі 449,70 грн. та інфляційних в сумі 324,58 грн. за невиконання зобов'язань по договору № 80/01 від 16.01.2008 року.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 95,56 грн. та 110,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Маньківська ПМК 204»(Черкаська обл., Маньківський р-н, смт. Маньківка, пер. Промисловий, буд. 5, р/р 260064334 в ЧОД  «Райффайзен Банк Аваль» м. Черкаси, МФО 354411, ідентифікаційний код 01036632) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Черкаси» (м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 130, п/р 26009001320409 в філії ЗАТ «ОТП»банк в м. Черкаси, МФО 344034, ідентифікаційний код 24411699) - 2 904,31 грн. заборгованості, 3% річних в сумі 56,24 грн., пені в сумі 449,70 грн. та інфляційних в сумі 324,58 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 95,56 грн.  і 110,55 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                                           С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 29.04.2009 року.