Рішення

від 16.04.2009 по справі 1533-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1533-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

16.04.2009Справа №2-2/1533-2009

за позовом – Фірми «Альтфатер Крим» (98600, м.Ялта,вул.Блюхера, 28/30)

до Комунальне підприємство  «Шляхо – експлуатаційна ділянка» (98600, м.Ялта,вул.Блюхера, 30)

про стягнення 59 950,00грн.

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Мамикіна  – представник, довіреність у справі.

Від відповідача : Кісельова – представник, довіреність у справі.

Суть спору

Позивач - Фірма «Альтфатер Крим» звернулась  до Господарського суду АРК  із позовом  до відповідача – КП «Шляхо – експлуатаційна ділянка»   про стягнення  59 950,00грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір найму транспортних засобів від 01.4.2008р, відповідно до умов якого позивачем відповідачу були надані у платне використання транспортні засоби. Але відповідач у порушення умов договору не наладженим чином сплачував плату за користування транспортними засобами, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі суми позову, яка погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду заперечення №223 від 15.4.2009р на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає, але вказує, що заборгованість існує.

Представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання  про зменшення суми позову на 10 000,00грн., які були сплачені відповідачем 31.3.2009р, а також зазначив, що просить суд стягнути з відповідача заборгованість за жовтень – листопад 2008р у сумі 49 950,00грн, а також пояснив суду, що при написанні позовної заяви була допущена помилка при зазначенні назви позивача, що відображено у протоколі судового засідання.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

За  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. (ст..759 ЦК України).

Між Фірмою «Альтфатер Крим», як наймодавцем, та КП «Шляхо – експлуатаційна ділянка», як наймачем, було укладено договір найму транспортних засобів з екіпажем від 01.4.2008р, відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає у строкове платне користування транспортні засоби: бульдозер марки ДЗ-170, номер двигуна 2831333266, компактор марки КАТ, номер двигуна 01245679 (п.1 договору).

Розділ 6 договору визначає умови оплати за користування транспортними засобами так: за користування бульдозером марки ДЗ-170 визначена плата 275,00грн за одну годину користування, у тому числі ПДВ, згідно калькуляції, а за компактор марки КАТ – 330,00грн за одну годину користування, у тому числі ПДВ, згідно калькуляції. При цьому плата за користування нараховується щомісячно, виходячи з кількості годин користування транспортними засобами, які визначені на підставі змінних рапортів, що підписуються сторонами щоденно. Наймодавець щомісячно до 5 числа місяця наступного за місяцем протягом якого здійснюється користування транспортними засобами надає наймачеві рахунки на оплату  за користування транспортними засобами на підставі акта виконаних робіт. Наймач вносить плату за користування транспортними засобами на рахунок наймодавця щомісячно у строк до 10 числа місяця наступного за місяцем, протягом якого здійснюється користування транспортними засобами. Сторони періодично переглядають розмір плати за користування транспортними засобами у зв'язку з подорожанням вартості ПЗМ.

Відповідно до акту приймання – передачі від 01.4.2008р  позивач передав, а відповідач прийняв  у строкове платне користування транспортні засоби, вказані у договорі.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що між сторонами були складені та підписані акти приймання – здачі робіт: №05848 від 30.9.2008р за вересень 2008 року вартість виконаних робіт склала 53 350,00грн; №06555 від 31.10.2008р за жовтень 2008 року вартість виконаних робіт склала 57 200,00грн; №07198 від 18.11.208р за листопад 2008 року вартість виконаних робіт склала 26 950,00грн, які знаходяться у матеріалах справи.

Тоді як  відповідачем у порушення умов договору найму транспортних засобів з екіпажем від 01.4.2008р плата за користування транспортними засобами, що передавалися у найм, повністю не проводилася, в результаті чого за відповідачем  склалася заборгованість у розмірі 59 950,00грн, що підтверджується матеріалами справи.

Але судом також встановлено, що сума в розмірі 10 000,00, яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу була погашена відповідачем 31.3.2009р, що зазначається позивачем та підтверджується карточкою розрахунків за період з 01.9.2008р по 16.4.2009р, яка знаходиться у матеріалах справи, тобто після звернення позивача з позовом у суд, у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 10 000,00грн боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у в'язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 49 950,00грн. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок. Більш того, відповідно до заперечення №223 від 15.4.2009р на позовну заяву, КП «Шляхо – експлуатаційна ділянка» визнає наявність заборгованості перед Фірмою «Альтфатер Крим».

Таким чином, позов  про стягнення 49 950,00грн. боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

У зв'язку з тим, що позивач відповідно до штемпелю на позовній заяві звернувся з позовом до суду 17.3.2009р,  а відповідач частково погасив суму основного боргу у розмірі 10 000,00грн 31.3.2009р, тобто після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України з суми  позову - 59 950,00грн відносяться на відповідача.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 21.4.2009р.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти клопотання позивача.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Комунального підприємства  «Шляхо – експлуатаційна ділянка» (98600, м.Ялта, вул.Блюхера, 30, ЄДРПОУ 26135861, код платника ПДВ 261358601125. св-во 00508689, банк: Ялт.ФАКБ «Укрсоцбанк», МФО 324270, р/р 26008515117310) на користь Фірми «Альтфатер Крим» (98600, м.Ялта, вул.Блюхера, 28/30, ЄДРПОУ 24693841,код платника ПДВ 246938401124, св-во 00490183,банк:ФВАТ «державний експортно – імпортний банк України», м.Ялта, МФО 324786, р/р 2600701731314) 49 950,00грн боргу, 599грн50коп державного мита, 118грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          У частині стягнення 10 000,00грн припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.