Рішення

від 09.12.2013 по справі 914/3855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2013 р. Справа № 914/3855/13

За позовом:Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради, Львівська обл., м. Дрогобич; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест», Львівська обл., м. Трускавець; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, м. Дрогобич, Львівська обл. про:стягнення 56 724,89 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від прокуратури: Лука Г.В. - прокурор (посвідчення № 020328 від 06.09.2013р.); від позивача:Чукла С.П. - гол. спеціаліст з питань виконання договорів оренди землі управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради (довіреність № 3-28/8280 від 17.10.13р.); від відповідача: не з'явився; від третьої особи:не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

11.10.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Дрогобицької міської ради до ТОВ «Курортенергоінвест» про розірвання договору оренди землі та стягнення 129 954,00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.11.2013р. В подальшому розгляд справи відкладено на 25.11.2013р.

Крім цього, ухвалою суду від 11.10.2013р. залучено Дрогобицьку ОДПІ до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

20.11.2013р. через канцелярію суду Дрогобицьким міжрайонним прокурором подано заяву про зменшення позовних вимог. В поданій заяві прокурор просить припинити провадження в частині позовних вимог про розірвання договору оренди землі, у зв'язку із закінченням терміну на котрий було укладено цей договір, а в частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі, просить суд зменшити вимоги та стягнути 56 724,89 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2013р. заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, а сам розгляд справи відкладено на 09.12.2013р.

Представник прокуратури в судове засідання 09.12.2013р. з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про їх зменшення підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання 09.12.2013р. з'явився, зменшені прокурором позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути з відповідача 56 724,89 грн., в іншій частині вимог провадження припинити.

Зокрема, в судовому засіданні зазначив, що 04.11.2010р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди землі, згідно якого відповідачу надано в користування земельну ділянку площею 22500 кв.м. за адресою: м. Дрогобич, вул. В.Великого для будівництва та обслуговування торгово-розважального комплексу. Відповідно до п.4.1 та п.4.3 Договору відповідач зобов'язався за користування земельною ділянкою щомісячно оплачувати орендну плату в розмірі 11 347,88 грн. вносячи її протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Проте, передбачені умови договору орендар добросовісно не виконує. Так, відповідно до листа Дрогобицької ОДПІ №3327/10/10-010 від 07.11.2013р. станом на 04.11.2013р. заборгованість ТОВ «Курортенергоінвест» з орендної плати за землю становить 198 041,67 грн. Дрогобицькою ОДПІ вжито заходів щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати на загальну суму 141 316,78 грн. Таким чином, з відповідача залишається до стягнення сума ще у розмірі 56 724,89 грн. З приводу позовних вимог щодо розірвання Договору оренди землі від 04.11.2010р., то просить суд припинити провадження, оскільки вказаний Договір укладався строком на три роки і його термін закінчився 04.11.2013р. після порушення провадження у справі.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2013р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.

У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до нього представник відповідача зазначає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки його заявлено в інтересах неналежної особи, так як орган, який уповноважений на стягнення орендної плати є виключно податкова інспекція, через те, що плата за землю належить до загальнодержавних податків, а тому, прокурор був не в праві звертатися до суду з даним позовом в інтересах Дрогобицької міської ради. Також представник відповідача зазначив, що при поданні позову прокурор не обґрунтував належним чином у чому полягає порушення державних інтересів, необхідність їх захисту та неможливості позивача звернутися за захистом порушених прав до суду самостійно. Крім цього, договір оренди землі від 04.11.2010р., який був укладений між позивачем та відповідачем строком на три роки слід вважати припиненим ще з 12.07.2011р. згідно положень п. е) ч.1 ст.141 ЗК України, так як в цей період будівлі торговельного центру (що розташовані на орендованій земельній ділянці) були відчужені відповідачем ТОВ «Кварталбуд».

Дрогобицька ОДПІ явки повноважного представника в судове засідання 09.12.2013р. не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце судового розгляду.

У письмових поясненнях від 01.11.2013р. третя особа зазначила, що оскільки ТОВ «Курортенергоінвест» самостійно узгодив задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за землю, Дрогобицька ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з боржника на користь державного бюджету України заборгованість в сумі 15 602,00 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2012р. №2а-8162/12/1370 адміністративний позов задоволено повністю, однак, станом на 01.11.2013р. вищенаведена постанова не набрала законної сили, оскільки ТОВ «Курортенергоінвест» подало апеляційну скаргу. Крім цього, так як відповідач в подальшому самостійно узгодив задекларовані податкові зобов'язання з орендної плати за землю, Дрогобицька ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з боржника на користь державного бюджету України заборгованість в сумі 125 714,78 грн. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.07.2013р. №813/2372/13-а адміністративний позов задоволено повністю, однак, станом на 01.11.2013р. вищенаведена постанова не набрала законної сили, оскільки ТОВ «Курортенергоінвест» подало апеляційну скаргу. Таким чином, як зазначено Дрогобицькою ОДПІ нею вжито заходів щодо стягнення заборгованості на загальну суму 141 316,78 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Дрогобицькою міською радою (надалі - позивач) та ТОВ «Курортенергоінвест» (надалі - відповідач) укладено Договір оренди землі від 04.11.2010р. (надалі - Договір) згідно п.1.1 котрого орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі, що зайняті під поточним будівництвом, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. В.Великого (кадастровий номер 4610600000:01:016:0020).

Договір зареєстрований у Дрогобицькому міському відділі Львівської регіональної філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 04.11.2010р. за №04104400006.

За умовами розділу 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 22 500 кв.м. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - незавершене будівництвом нежитлове приміщення, а також інші об'єкти інфраструктури - по території земельної ділянки проходять інженерні мережі, які знаходяться в нормальному технічному стані.

Згідно п.5.1 та п.5.2 Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування торгово-розважального комплексу з відпочинково-житловими об'єктами (у тижневий термін після прийняття закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію, орендар зобов'язаний внести зміни до договору оренди землі відповідно до цільового призначення земельної ділянки). Цільове призначення земельної ділянки - землі, що зайняті під поточним будівництвом.

Договір укладено строком на три роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.3.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 04.11.2010р. за Актом приймання-передачі позивач передав відповідачеві об'єкт оренди.

Відповідно до положень п.4.1 та 4.3 Договору Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 11 347,88 грн. в місяць. Орендна плата вноситься щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що починаючи з моменту укладення Договору і по липень 2011 року орендарем вчасно і на умовах передбачених Договором сплачувалася орендна плата за користування землею, що не заперечується жодною із сторін та підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Однак, починаючи з липня 2011 року відповідач припинив сплачувати орендну плату. Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Дрогобицької ОДПІ №3327/10/10-010 від 07.11.2010р., станом на 04.11.2013р. (момент закінчення строку дії Договору оренди землі) заборгованість відповідача з орендної плати за землю становить 198 041,67 грн. Дрогобицькою ОДПІ вжито заходів щодо стягнення заборгованості на загальну суму 141 316,78 грн. Таким чином до стягнення залишається заборгованість у розмірі 56 724,89 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає зменшені позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою , необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності ж зі ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що за приписами ч.1 ст.15 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату належить до істотних умов договору оренди землі.

Як вже зазначалося, відповідно до п.4.3 Договору орендна плата вноситься відповідачем щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно умов пп. г) п.10.2 Договору орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату відповідно до умов договору .

Відповідно до положень ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства та умови укладеного між сторонами Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 56 724,89 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність обов'язку сплачувати орендну плату, оскільки Договір оренди землі припинився 20.07.2011р. на підставі положень п. е) ч.1 ст.141 ЗК України, так як в цей день будівлі торговельного центру (що розташовані на орендованій земельній ділянці) були відчужені ТОВ «Кварталбуд» за наявним в матеріалах справи Договором купівлі-продажу.

Так, пунктами "а", "е" ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, у тому числі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 3 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі»).

У випадку, коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином, виходячи із вищенаведених норм законодавства, у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до набувача цього майна відбувається перехід тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Однак, поряд з цим суд відмічає, що земельним законодавством не передбачено автоматичного переходу до набувача майна права користування земельною ділянкою на умовах оренди, так як за приписами ч.1 ст.116 ЗК України виникнення такого права у набувача можливе лише за рішенням власника землі, що перебуває у державній або комунальній власності.

Більше того, відповідно до положень частини п'ятої вказаної статті рішення про надання в користування земельної ділянки орган місцевого самоврядування вправі прийняти лише після припинення такого права у попереднього користувача в порядку, визначеному законом.

Як роз'яснив Пленум ВСУ в п.8 Постанови №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до органу місцевого самоврядування щодо припинення орендних відносин, у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості до ТОВ «Кварталбуд», а також відсутні докази прийняття органом місцевого самоврядування рішення про дострокове припинення відповідачем права користування орендованою земельною ділянкою.

Суд зазначає, що у випадку відмови органу місцевого самоврядування від припинення орендних відносин, а також невжиття вказаним органом жодних дій щодо такого припинення, фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею новим власником є підставою для припинення права користування земельною ділянкою в судовому порядку.

Так, згідно правової позиції Верховного Суду України, яку він неодноразово викладав в постановах №3-15гс13 від 20.08.2013р., №3-30гс12 від 19.06.2012р., №3-53гс11 від 06.06.2011р. у зв'язку з тим, що фактичне користування земельною ділянкою та зведеною на ній будівлею здійснює її новий власник, попередній землекористувач - добровільно відмовився від права користування зазначеною земельною ділянкою, а законодавством передбачено можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, існують правові підстави для припинення орендних відносин шляхом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до положень ч.5 ст.188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Водночас, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення суду яким би припинялися орендні відносини за Договором від 04.11.2010р.

Більше того, згідно п.2.12 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.5 ст.126 ЗК України (в редакції станом на липень 2011 року) право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З огляду на викладене суд наголошує на тому, що правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості є підставою для припинення права на землю у попереднього користувача та переходу цього права до нового власника будівель, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку. Тобто, до оформлення за новим власником будівель договору оренди земельної ділянки, саме попередній власник (орендар) сплачує орендну плату, якщо інше не обумовлене у договорі купівлі-продажу . Вказаної правової позиції притримується ВГСУ в Постанові №5023/7596/11 від 16.10.2012р.

Така позиція повністю узгоджується із положеннями п.288.1 ст.288 ПК України, згідно котрих підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Крім цього, суд відхиляє доводи відповідача, що позов заявлено в інтересах неналежної особи, так як орган, який уповноважений на стягнення орендної плати є виключно податкова інспекція, через те, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку .

З приводу заперечень відповідача щодо подання позову прокурором, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6 ст. 20 ЗУ «Про прокуратуру».

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК країни господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.

Суд зазначає, що прокурор, звертаючись із позовом вірно зазначив Дрогобицьку міську раду, як орган, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а також здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Крім цього, як вбачається з позовної заяви, в ній прокурор детально зазначив в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтував необхідність їх захисту.

З огляду на викладене, зменшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 56 724,89 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи належними доказами, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

З приводу позовних вимог про розірвання Договору оренди землі від 04.11.2010р., то в цій частині провадження слід припинити з огляду на наступне.

Згідно п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вже зазначалося, відповідно до п.3.1 Договору його укладено строком на три роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, Договір оренди землі припинив свою дію 04.11.2013р. В матеріалах справи відсутні докази його поновлення і жодна із сторін не заперечує про припинення цього договору, а тому, станом на момент винесення рішення, в частині вимог про розірвання договору відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Тому, керуючись ст.ст. 4-3, 27, 29, 33, 34, 43, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Суховоля, 54А; код ЄДРПОУ 30613376) на користь Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055972) 56 724,89 грн. боргу.

3. Провадження в частині позовних вимог щодо розірвання Договору оренди землі від 04.11.2010р., укладеного між Дрогобицькою міською радою та ТзОВ «Курортенергоінвест» - припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курортенергоінвест» 1 720,50 грн. судового збору в дохід державного бюджету України.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2013 р.

Суддя Крупник Р.В.