Ухвала

від 10.12.2013 по справі 812/8427/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року справа №812/8427/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Гайдара А.В., при секретарі Крамській С.О., за участю представника відповідача Бессонової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 812/8427/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ІМПАРА» звернулось до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.09.2013 року подав до відповідача декларацію з ПДВ за серпень 2013 року разом з додатками. 26.09.2013 року від відповідача було отримано повідомлення про невизнання поданої декларації податковою звітністю. Підставою такого невизнання податковий орган визначив те, що декларація подана особою, реєстрацію якої як платника ПДВ анульовано.

Позивач вказує, що такі дії та рішення відповідача є протиправними, оскільки рішення податкового органу про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ на час подачі звітності скасовано рішенням суду, що набрало чинності.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 812/8427/13-а позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року як податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» та вважати податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» за серпень 2013 року поданою до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області 17 вересня 2013 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач - ТОВ «ІМПАРА» зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 12.09.2006 року, внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 34596192, перебуває на податковому обліку у відповідача, 20.09.2006 року був зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100162159, дата початку дії свідоцтва 05.02.2009 року (а.с. 25-27).

17.09.2013 року ТОВ «ІМПАРА» було подано до відповідача податкову декларацію за серпень 2013 року з податку на додану вартість (а.с. 29-38).

Листом від 23.09.2013 року № 6324/12-36-18-02 відповідач повідомив позивача про невизнання вказаної декларації податковою звітністю у зв'язку з поданням звітності не платником податку через анулювання 22.06.2010 реєстрації платником ПДВ (а.с. 28).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 180.1. ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість, зокрема, є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно з п.48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до п.48.2 ст.48 Податкового кодексу обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Так, згідно з п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Ст. 49 Податкового кодексу України, визначає порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1).

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Виходячи з наведених норм декларація з податку на додану вартість подається платником, яким є особа, яку зареєстровано платником цього податку у встановленому порядку. Відповідно, подання декларації особою, яку в установленому порядку не зареєстровано платником ПДВ є порушенням вказаних норм.

За приписами п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог статті 48 Податкового ПК України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу Україниорган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Виходячи з наведених норм ПК України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податковадекларація, надана платником, вважається прийнятою.

Реєстрація платником ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Як зазначалось, позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 100162159, дата початку дії свідоцтва 05.02.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06. 2010 року відповідачем було складено акт за № 283 про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Однак, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 у справі № 2а-7134/10/1270, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011, рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, оформлене актом від 22.06.2010 скасовано, зобов'язано Ленінську МДПІ поновити реєстрацію позивача платником ПДВ з дати анулювання - 22.06.2010 року. Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції залишено без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2013 (а.с. 37-46).

Таким чином, у зв'язку з набранням чинності вказаним рішенням суду, обставина, яка зумовлює невизнання податковою звітністю поданої позивачем декларації з ПДВ відсутня.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Таким чином, Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області діяла всупереч наведеним нормам, оскільки матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем вимог статей 48,49 Податкового кодексу, а саме, вимог щодо подання декларації особою, що зареєстрована платником ПДВ.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію як податкову звітність означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України.

Тобто, податкова декларація з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» за серпень 2013 року подана до відповідача 17 вересня 2013 року вважається поданою 17.09.2013 року. Тому обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права - відновленими.

Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію як податкову звітність, варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації як податкової звітності, поданої платником податків на певну дату.

Враховуючи, що декларація з податку на додану вартість позивача за серпень 2013 року безпідставно не визнана рішенням відповідача як податкова звітність, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2013 року як податкову звітність та вважати податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, поданою у день її фактичного отримання відповідачем, а саме 17 вересня 2013 року.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного Управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 812/8427/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі № 812/8427/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 13.12.2013 року.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

А.В. Гайдар