Рішення

від 16.04.2009 по справі 12/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/60-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

16 квітня 2009 р.                         Справа 12/60-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", м.Київ   

до:приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта", с.Війтівське Бершадського району Вінницької області  

про стягнення 183486,91 грн.

Головуючий суддя     Кожухар М.С.     

Cекретар судового засідання Семенько Д.А.

Представники

          позивача :     Яковлева С.В. - діє на підставі довіреності №6 від 10.02.2009 року;

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 183486,91 грн., в тому рахунку: 134561,4 грн. заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем договору купівлі-продажу товарів №8ЗКВІШЮ/0028 від 18.06.2008 року щодо повного розрахунку за отриманий товар (засоби захисту рослин), а також 15456,14 грн. штрафу, 17216,2 грн. пені, 2317,46 грн. трьох відсотків річних та збитків від інфляції в розмірі 13935,71 грн.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився. Про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується підписом його представника від 03.04.2009 року на повідомленні пошти про вручення поштового відправлення.

Разом з цим, 13.04.2009 року на адресу суду надійшов лист відповідача №52 (а.с.43), яким останній просить суд "... перенести розгляду справи ... на пізнішу дату".

Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

Враховуючи, що відповідач не надав письмових пояснень та доказів в підтвердження поважності причин неприбуття до суду, а також те, що в силу вимог ст.69 ГПК України, господарський спір має бути вирішений у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд прийшов до висновку, що неявка останнього не перешкоджає розгляду справи.

На підставі положень с.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З пояснень представника позивача, наданих матеріалів суд вбачає таке.

   18.06.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА", м.Київ та приватним сільськогосподарським підприємством "Еліта", с. Війтівське Бершадського району Вінницької області укладено договір купівлі-продажу  №8ЗКВІШЮ/0028, згідно пунктів 1 та 2 якого продавець (позивач) зобов'язався продати, а покупець (відповідач) купити товар (засоби захисту рослин) за визначеною ціною та вартістю згідно додатку до договору.

У пункті 2.2. договору сторони також домовились, що "Повний розрахунок за товар здійснюється 16.08.2008 року".

На виконання умов договору продавець відвантажив покупцю товар на загальну суму 154561,4 грн.

22.08.2008 року та  23.01.2009 року відповідач перерахував на рахунок позивача 20000 грн.

Наведене стверджується:

- договором №8ЗКВІШЮ/0028 від 18.06.2008 року та додатками №№ 1, 2, 3 до нього;

-  видатковими накладними №ХМ-0000294 від 20.06.2008 року, №АЧ-001643 від 02.07.2008 року, №АЧ-001644 від 02.07.2008 року, №АЧ-001645 від 02.07.2008 ркоу, №АЧ-001646 від 02.07.2008 року, №ХМ-0000358 від 25.07.2008 року;

- довіреностями серії ЯПЖ 106662, серії ЯПЖ №106678, серіїЯПЖ №106703;

- випискою банку про рух коштів по особовому рахунку

-          іншими матеріалами справи;

- відсутністю заперечень відповідача стосовно факту та розміру заборгованості.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу  ст. ст. 43, 33  ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі,  обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 134561,40 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Посилаючись на п.5.4. договору, яким визначено, що в разі порушення покупцем строків попередньої оплати та/або оплати за товар відповідно до графіку, встановленого п.2.2. договору і додатку, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 15456,14 грн.

Враховуючи, що у визначений п.2.2 договору термін борг покупця перед продавцем становив 154561,40 грн., позов в частині стягнення штрафу підлягає задоволенню.

Окрім цього, п.5.5 договору також визначено, що покупець за несвоєчасну або неповну оплату за товар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати пені, від неоплаченої суми за кожний день прострочення до моменту повної оплати.

Враховуючи, що розрахунок пені здійснено позивачем на підставі умов договору, а також відповідно до чинного законодавства, вимога про стягнення 17216,20 грн. пені підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведений позивачем розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних відповідає законодавству, а відтак позовні вимоги про стягнення  13935,71  грн. - інфляційних втрат та 2317,46 грн.  - 3% річних підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в сумі 134561,4 грн. основного боргу, 15456,14 грн. штрафу, 17216,2 грн. пені, 2317,46 грн. трьох відсотків річних та  13935,71 грн. втрат від інфляції  з віднесенням на відповідача понесених позивачем судових витрат на оплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Оскільки ціна даного позову становить 183486,91 грн., відповідно до п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" №7-93 від 21.01.1993 року, державне мито мало бути сплачено у розмірі 1% ціни позову, тобто в сумі 1834,87 грн. Враховуючи, що при поданні даного позову до суду позивачем надано платіжне доручення №1226 від 10.03.2009 року про сплату дрежавного мита в сумі 2000 грн., в силу положень ст.47 ГПК України зайво сплачене мито в сумі 165,13 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 43, 47, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -  

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Еліта" (Вінницька обл., Бершадський район, с.Війтівка, вул.Косовського, 1, ідент.код 31968683, р/р 26004055300248 в ВФ КБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (м.Київ, бульвар І.Лепсе, буд.55, ідент.код 32154038, п/р 26007301009748 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 134561,4 грн. основного боргу, 15456,14 грн. штрафу, 17216,2 грн. пені, 2317,46 грн. трьох відсотків річних, 13935,71 грн. втрат  від інфляції, 1834,87 грн. витрат на сплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОСКОП УКРАЇНА" (м.Київ, бульвар І.Лепсе, буд.55, ідент.код 32154038) з державного бюджету України через відповідний орган державного казначейства 165,13 грн. державного мита, зайво сплаченого по платіжному дорученню №1226 від 10.03.2009 року (оригінал платіжного доручення - у матеріалах господарської справи №12/60-09).

Оригінал рішення, засвідченого гербовою печаткою суду, є підставою для повернення державного мита позивачу у встановленому рішенням суду розмірі.

Суддя                                             Кожухар М.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  21 квітня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу