Рішення

від 20.11.2013 по справі 911/4000/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р. Справа № 911/4000/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Бріф Д. Л. (довіреність № 05/11/13/2 від 05.11.2013 р.); Кучумов В. І. (наказ № 001 від 25.02.2009 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ПНП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Енергія Майбутнього", смт Гостомель

про стягнення 150 546, 84 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Компанія ПНП" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Нова Енергія Майбутнього" про стягнення 130 898, 75 грн. основної заборгованості, 10 657, 92 грн. пені, 137, 30 грн. інфляційних збитків, 2 216, 94 грн. 3 % річних, 6 544, 93 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за товар згідно договору поставки нафтопродуктів № 5-МО від 05.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4000/13 за позовом ТОВ „Компанія ПНП" до ТОВ „Нова Енергія Майбутнього" про стягнення 150 546, 84 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 06.11.2013 р.

06.11.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 20.11.2013 р.

20.11.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 5-МО, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і вчасно оплатити вартість нафтопродуктів.

Згідно п. 2.1. договору асортимент, ціна , кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії визначається в товарно-транспортних або видаткових накладних. Накладні, згідно яких зроблено оплату за цим договором, вважаються невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору асортимент, ціна, кількість та загальна вартість товару при поставці кожної партії, вважаються узгодженими сторонами в накладній.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що форма оплати за цим договором - безготівковий розрахунок.

Згідно п. 3.2. договору покупець зобов'язаний оплатити загальну вартість поставленого товару згідно накладної або рахунку протягом п'яти календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2013 р., а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов цього договору.

На виконання умов договору позивачем у лютому-березні 2013 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 470 298, 75 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000028 від 06.02.2013 р. на суму 184 235, 25 грн. та відповідною довіреністю на отримання товару № 9 від 06.02.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Литвинчука О. Г.; видатковою накладною № РН-0000032 від 19.02.2013 р. на суму 187 255, 50 грн. та відповідною довіреністю на отримання товару № 13 від 13.02.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Литвинчука О. Г.; видатковою накладною № РН-0000046 від 14.03.2013 р. на суму 98 808, 00 грн. та відповідною довіреністю на отримання товару № 22 від 14.03.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Литвинчука О. Г., наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті отриманого товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 333 000, 00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

05.04.2013 р. між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 05.04.2013 р. склала 137 298, 75 грн.

10.06.2013 р. відповідно до акту наданих послуг № 260 від 10.06.2013 р. відповідачем у частині оплати отриманого товару було надано позивачу транспортні послуги у розмірі 6 400, 00 грн.

У вересні 2013 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 29/09 від 29.09.2013 р., у якій просив погасити заборгованість у розмірі 130 898, 75 грн.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк та станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару в повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 130 898, 75 грн., що підтверджується договором поставки нафтопродуктів № 5-МО від 05.02.2013 р., видатковою накладною № РН-0000028 від 06.02.2013 р. на суму 184 235, 25 грн. та відповідною довіреністю на отримання товару № 9 від 06.02.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Литвинчука О. Г.; видатковою накладною № РН-0000032 від 19.02.2013 р. на суму 187 255, 50 грн. та відповідною довіреністю на отримання товару № 13 від 13.02.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Литвинчука О. Г.; видатковою накладною № РН-0000046 від 14.03.2013 р. на суму 98 808, 00 грн. та відповідною довіреністю на отримання товару № 22 від 14.03.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Литвинчука О. Г., актом звірки взаєморозрахунків від 05.04.2013 р.; актом наданих послуг № 260 від 10.06.2013 р., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 130 898, 75 грн. за договором поставки нафтопродуктів № № 5-МО від 05.02.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки нафтопродуктів № № 5-МО від 05.02.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 20.03.2013 р. по 10.06.2013 р., з 11.06.2013 р. по 07.10.2013 р., на загальну суму 4 683, 20 грн. та 5 974, 72 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та за весь період існування заборгованості до дати остаточного її погашення.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним. Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

-період заборгованості - з 20.03.2013 р. - по 09.06.2013 р., сума основної заборгованості - 137 298, 75 грн., кількість днів заборгованості - 80 днів, розмір облікової ставки НБУ - 7, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 137298.75 22.03.2013 - 09.06.2013 82 7.5000 % 0.041 %* 4626.78 137 298, 75 грн. х 7, 5 % х 2 х 82/365 = 4 626, 78 грн.

-період заборгованості - з 10.06.2013 р. - по 07.10.2013 р., сума основної заборгованості - 130 898, 75 грн., кількість днів заборгованості - 120 днів, розмір облікової ставки НБУ - 7, 00 %, 6, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 130898.75 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 %* 3213.30 130898.75 13.08.2013 - 07.10.2013 56 6.5000 % 0.036 %* 2610.80 130 898, 75 грн. х 7, 0 % х 2 х 64/365 = 3 213, 30 грн.

130 898, 75 грн. х 6, 5 % х 2 х 56/365 = 2 610, 80 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № № 5-МО від 05.02.2013 р. у вищевказані періоди становить 10 450, 88 грн.

Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 10 450, 88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 20.03.2013 р. по 10.06.2013 р. та з 11.06.2013 р. по 07.10.2013 р. на загальну суму 137, 30 грн. та 2 216, 94 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 137, 30 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

-період заборгованості - з 20.03.2013 р. - по 09.06.2013 р., сума основної заборгованості - 137 298, 75 грн., кількість днів заборгованості -80 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 137298.75 22.03.2013 - 09.06.2013 82 3 % 925.36 137 298, 75 грн. х 0, 03 % х 80/365 = 925, 36 грн.

- період заборгованості - з 10.06.2013 р. - по 07.10.2013 р., сума основної заборгованості - 130 898, 75 грн., кількість днів заборгованості - 120 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 130898.75 10.06.2013 - 07.10.2013 120 3 % 1291.06 130 898, 75 грн. х 0, 03 % х 120/365 = 1 291, 06 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № № 5-МО від 05.02.2013 р. у вищевказані періоди становить 2 216, 42 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 2 216, 42 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки нафтопродуктів № № 5-МО від 05.02.2013 р., за невиконання відповідачем обов'язку по оплаті товару понад п'ятнадцяти календарних днів всього на загальну суму 6 544, 93 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума , її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною другою п. 6.2. договору поставки передбачено, що у випадку, якщо термін прострочення покупцем оплати перевищує 15 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару протягом семи календарних днів з дня одержання письмової вимоги постачальника.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 6 544, 93 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розмірі задоволених позовних вимог вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова Енергія Майбутнього" (ідентифікаційний код 38435456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ПНП" (ідентифікаційний код 36386596) 130 898 (сто тридцять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 75 (сімдесят п'ять) коп. основної заборгованості, 10 450 (десять тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 88 (вісімдесят вісім) коп. пені, 137 (сто тридцять сім) грн. 30 (тридцять) коп. інфляційних збитків, 2 216 (дві тисячі двісті шістнадцять) грн. 42 (сорок дві) коп. 3 % річних, 6 544 (шість тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 93 (дев'яносто три) коп. штрафу та судові витрати 3 004 (три тисячі чотири) грн. 10 (десять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

09 грудня 2013 р.