Рішення
від 06.12.2013 по справі 910/20343/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20343/13 06.12.13

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас"

до Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна"

про стягнення 724 824,30 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Леус О.Ю.- за дов.

Від відповідача Богуш С.М. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про стягнення 724 824,30 грн.

Ухвалою від 22.10.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.11.13 р.

11.11.13 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.11.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали.

Ухвалою від 12.11.13р. розгляд справи відкладено на 26.11.13р.

26.11.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому протии позову заперечує.

На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні 26.11.13р. оголошено перерву до 03.12.13р.

03.12.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові заперечення.

На підставі ст.77 ГПК України в судовому засіданні 03.12.13р. оголошено перерву до 06.12.13р.

В судовому засіданні 06.12.2013 судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між TOB «Трансекспо плас» (надалі - позивач, страхувальник) та ПрАТ «Страхова компанія «ПРОВІДНА» (надалі - відповідач, страховик) 07.11.2012 року був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0659840/0502/12, відповідно до умов якого був застрахований автомобіль Mercedes-Benz CL 63 AMG (рік випуску - 2008, державний номер АА3344МН, колір - чорний, номер кузова - WDDEJ77X58A016091, об'єм двигуна 6 208 куб.см.).

Пунктами 7, 25.5 договору сторони визначили, що страховими випадками за даним договором є дорожньо-транспортна пригода, стихійні лиха, пожежа, протиправні дії третіх осіб, викрадення.

26 грудня 2012 року стався страховий випадок - даний автомобіль був викрадений невідомими особами.

Відповідно до п. 27.2.3.1, п. 27.2.3.4 Договору при настанні події, що має ознаки страхового випадку, страхувальник зобов'язаний не пізніше 3 робочих днів із дня настання події надати страховикові оригінал письмової заяви за формою, встановленою страховиком, із визначенням всіх обставин події, надати страховику документи з переліку відповідно до п. 28 цього Договору та інші документи на запит страховика.

Пунктом 28.1.9 Договору передбачено, що при настанні події за страховим ризиком "викрадення" страхувальник також зобов'язаний передати страховикові одночасно з поданням письмової заяви про настання події свідоцтво про реєстрацію застрахованого ТЗ, усі повні комплекти оригіналів ключів та повні комплекти пультів керування, брелоків та ключів всіх електронних та механічних систем проти викрадення.

27.12.2012 позивач звернувся до страховика із заявою про настання страхової події та надав документи, передбачені умовами Договору.

29.12.2012 за актом приймання передавання документів та предметів представник страхувальника передав, а представник страховика прийняв комплект ключів у кількості 2 шт. від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН.

Відповідно до п. 26.4.5 страховик зобов'язаний після підписання страхового акту здійснити виплату страхового відшкодування у строк, встановлений у п. 29 Договору.

Згідно з п. 30.9 Договору виплата страхового відшкодування при незаконному заволодінні (викраденні) застрахованого транспортного засобу здійснюється у такий спосіб:

- перша частина - 30% суми розрахованого страхового відшкодування сплачується протягом 10 робочих днів після отримання страховиком постанови про порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ та надання страхувальником страховикові відповідних документів згідно з п. 28 Договору.

- друга частина - 70% суми розрахованого страхового відшкодування сплачується протягом 10 робочих днів після закінчення строку досудового розслідування слідчими органами та винесення обвинувального вироку або тримання страховиком постанови про закриття або призупинення кримінальної справи, але не пізніше, ніж через 6 місяців після порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ.

Відповідно до п. 29.1 Договору страхове відшкодування підлягає виплаті після повного встановлення обставин, причин розмірів заподіяної шкоди та (або) завданих збитків внаслідок настання страхового випадку на підставі письмової заяви страхувальника та страхового акта, складеного страховиком.

Cтрок дії договору з 10.11.12р. по 09.11.13р. (п. 19 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «ТРАНСЕКСПО ПЛАС» були надані Страховику пунктом 28 договору документи, необхідні для підтвердження страхового випадку та здійснення в подальшому як першої, так і другої частини страхового відшкодування. Факт надання позивачем відповідачу вказаних необхідних документів є преюдиціальним, встановленим у рішенні Господарського суду Донецької області по справі № 905/4116/13 від 25.07.2013 року.

29 грудня 2012 року Страховику був наданий Витяг з Єдиного реєстру осудових розслідувань, який, враховуючи положення нового Кримінального процесуального кодексу України, є аналогом постанови про порушення кримінальної справи. Відповідно до Витягу з ЄРДР, відомості про вчинене кримінальне правопорушення -викрадення автомобілю Mercedes-Benz СГ 63 AMG, були занесені до Єдиного реєстру 27 грудня 2012 року, що прирівнюється відповідно до нового Кримінального процесуального кодексу України до винесення постанови про порушення кримінальної справи.

Таким чином, шестимісячний строк для оплати другої частини страхового відшкодування сплинув 27 червня 2013 року.

Як зазначає відповідач, для встановлення обставин та причин настання страхового випадку страховиком направлялись відповідні запити до компетентних органів, до страхувальника. Так, відповідачем неодноразово направлялися запити до ГУ МВС України у м. Донецьк, до Куйбишевського РВ ДМУ УМВС України у Донецькій області з метою отримання інформації про хід розслідування кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння автомобілем "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН. Крім того, відповідач звертався із запитами до офіційного дилера "Mercedes-Benz" - ТОВ "Автодім", генерального представництва Даймлер АГ в Україні - ПрАТ "Автокапітал", органів ДАІ УМВС України, позивача тощо (копії запитів та відповідей на вказані запити містяться в матеріалах справи). Також Приватним акціонерним товариством "СК "Провідна" було замовлено у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз проведення трасологічного дослідження ключів від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, за результатами якого було складено експертний висновок від 16.07.2013.

Оскільки страховиком не в повній мірі встановлені всі обставини події, листами №04-10/2645 від 15.02.2013, № 04-10/4874 від 20.03.2013, № 04-10/6692 від 12.04.2013, №04-10/7220 від 19.04.2013, № 04-10/7603 від 25.04.2013, № 04-10/7799 від 30.04.2013 Приватне акціонерне товариство "СК "Провідна" повідомляло страхувальника про відкладення прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у ньому до отримання повної інформації.

19.07.2013 після отримання всієї необхідної запитуваної інформації страховиком було прийнято рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, страховик посилається на п.п. 26.2.1, 31.1.3, 31.1.4 Договору та зазначає, що ТОВ "Трансекспо плас" було приховано істотну інформацію, яка мала істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику та надано неправдиву інформацію про предмет договору та про факт настання страхового випадку, а саме повідомлено про наявність одного ключа від автомобіля при придбанні автомобіля, не повідомлено та умисно приховано про факт замовлення додаткового ключа, не надано страховику третій ключ від автомобіля, надано документ, який має ознаки підробки та надано свідомо неправдиву інформацію щодо передачі страховику оригінального ключа запалювання, вказавши, що цей ключ є дублікатом. Крім того, згідно з п. 31.1.3 та п. 31.1.4 Договору підставами для відмови страховика здійснити виплату страхового відшкодування є: надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору або про факт настання страхового випадку, у тому числі про приховування такої інформації; невиконання або неналежне виконання страхувальником своїх зобов'язань, визначених у п. 26.2.7, 26.2.11, 26.2.13, 26.2.17, 27.1.1.2, 27.2.4 Договору.

Відповідно до п. 26.2.1 Договору страхувальник зобов'язаний при укладенні цього Договору надати страховикові письмово інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінення ступеня страхового ризику, і надалі письмово інформувати страховика про будь-які змінення ступеня страхового ризику за 5 робочих днів до моменту настання таких змін, зокрема: змінення власника, змінення умов експлуатації застрахованого ТЗ (передавання ТЗ в оренду, лізинг, прокат, за договором підряду, тощо), його використання як таксі, у випробуваннях, у спортивних або навчальних цілях, тощо. Неповідомлення страховика про змінення ступеня страхового ризику до настання страхового випадку є підставою для відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Договір укладений між позивачем та відповідачем є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У ст. 8 Закону України "Про страхування" зазначено, що страховий ризик - це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Щодо твердження відповідача про те, що на момент укладення Договору у позивача були наявні 2 оригінальних ключі від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, обидва ключі, які надані страхувальником після настання події, виготовлені у 2007 році, а також про непередання позивачем третього ключа від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН суд відзначає наступне.

В матеріалах справи міститься акт приймання-передачі автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, від 08.11.2012, від попереднього власника (продавця) вказаного автомобіля до ТОВ "Трансекспо плас" (покупця), яким підтверджується, що на момент придбання автомобіля покупцю (ТОВ "Трансекспо плас") було передано 1 ключ від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН.

На замовлення ТОВ "Трансекспо плас" від 15.11.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодім" було виготовлено ключ від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі, листами ТОВ "Автодім", актом виконаних робіт від 25.12.2012, та не заперечується позивачем.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент настання страхового випадку у страхувальника було у наявності 2 ключа від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН (1 ключ, який був переданий позивачу за актом приймання-передачі автомобіля від 08.11.2002 та 1 ключ дублікат, виготовлений 25.12.2012), які на виконання вимог п. 28.1.9 Договору 29.12.2012 було передано страховику відповідно до акту прийняття-передавання.

Наданий відповідачем висновок експертного дослідження за результатами проведення трасологічного дослідження, складений 16.07.2013 експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.

У висновку зазначено, що належність наданих на дослідження ключів саме до автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН, номер кузова (VIN-код) WDDEJ77X58A016091, встановлено експертом лише із заяви про проведення дослідження. Іншими фактичними даними вказані відомості не підтверджено.

Вказаний висновок не приймається судом, оскільки обставини щодо наявності двох ключів від автомобіля "Mercedes-Benz CL 63 AMG", державний номер АА 3344 МН виготовлених у 2007 році, які належать до комплектації продажу автомобіля, свого підтвердження матеріалами справи не знайшли.

Твердження відповідача, що позивачем було свідомо приховано інформацію, яка мала істотне значення для оцінки ступеня страхового ризику та свідомо надано неправдиву інформацію про предмет договору страхування та про факт настання страхового випадку, надано документ, який має ознаки підробки, судом не приймаються, оскільки є лише припущеннями відповідача, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких тверджень відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, суд вважає, що доводи відповідача, якими він обґрунтовує відмову у виплаті страхового відшкодування, спростовуються матеріалами справи, та не можуть бути підставою для відмови у виплаті позивачу страхового відшкодування, а тому страховиком неправомірно було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" визначено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові. У разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору. Відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Згідно з п. 30.8 Договору розмір страхового відшкодування за викрадений застрахований транспортний засіб дорівнює розміру страхової суми, встановленої для такого транспортного засобу, з вирахуванням ступеня зносу транспортного засобу за період дії цього договору, розрахованого згідно з п. 30.11 Договору, сум страхового відшкодування, виплачених раніше, та франшизи.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми страхового відшкодування у розмірі 697 755,22 грн., яку заявлено до стягнення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до умов Договору, а тому задоволенню підлягає.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 22 079,65 грн. та 3% річних у розмірі 4 989,43 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторонами в п. 26.4.5 Договору погоджено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданого позивачем розрахунку позовних вимог вбачається, що позивач нараховував пеню, 3% річних за період з 20.07.2013 по 14.10.2013.

Вище судом встановлено, що умовами Договору (розділ 29) відповідачу надано право відстрочити прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у ньому до встановлення всіх обставин настання страхового випадку.

Відповідними листами відповідач повідомляв позивача про відкладення прийняття рішення про виплату страхового відшкодування чи відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування було прийнято відповідачем - 19.07.2013.

Таким чином, відповідача не може бути визнано боржником, який прострочив зобов'язання та стягнуто пеню та 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн.

Позивачем надано належним чином засвідчену копію договору № 18 від 01.08.2013, укладеного між адвокатом Бабином Сергієм Олександровичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансекспо плас" (замовник), належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 442, акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 09.10.2013 до Договору № 18 від 01.08.2013, видатковий касовий ордер на суму 20 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Пунктом 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що, вирішуючи питання про розподіл сум судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Зі змісту договору № 18 від 01.08.2013 випливає, що надання юридичної допомоги відповідно до його умов безпосередньо пов'язане з веденням даної справи.

При встановлені розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, а гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч.3 ст. 30 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Слід відзначити, що в судових засіданнях від імені позивача приймала участь Бабан Леус О.Ю. - представник за довіреністю.

Враховуючи викладене, з урахуванням ціни позову, складності справи, тощо, суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката слід покласти на відповідача в сумі 4 000,00 грн.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» ( м. Київ, вул. просп. Повітрофлотський, 25, код ЄДРПОУ 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансекспо плас» (м. Київ, вул. Пестеля Павла, 11Б; ідентифікаційний код 37079741) 697 755 (шістсот дев'яносто сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 22 коп. страхового відшкодування, 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. судові витрати з оплати послуг адвоката, 13 955 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 12 коп. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.12.13р.

Суддя І.О.Домнічева

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.12.2013
Оприлюднено13.12.2013
Номер документу35970936
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/20343/13

Рішення від 06.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Домнічева І.О.

Ухвала від 12.11.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Домнічева І.О.

Ухвала від 22.10.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Домнічева І.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні