Рішення

від 10.12.2013 по справі 911/4014/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 911/4014/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "УВК Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВАДА" про стягнення боргу,

представники:

позивача: Левтерова Т.М. (дов. б/н від 01.10.2013);

відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "УВК Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВАДА" про стягнення боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання логістичних послуг № 224-11 від 01.12.2011.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 05.11.2013.

Ухвалою від 05.11.2013 розгляд справи було відкладено на 19.11.2013.

Ухвалою від 19.11.2013 розгляд справи було відкладено на 03.12.2013.

Ухвалою від 03.12.2013 розгляд справи було відкладено на 10.12.2013.

В судовому засіданні 10.12.2013 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

01.12.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕВАДА" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "УВК Україна" (виконавець) було укладено договір про надання логістичних послуг № 224-11, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, виконавець зобов'язується надати логістичні послуги, пов'язані з обслуговуванням вантажів замовника, а замовник зобов'язується надавати замовлення на надання послуг, відповідно до умов даного договору, приймати та своєчасно сплачувати надані послуги.

Послуги за цим договором надаються за тарифами, викладеними у додатках до нього. Термін сплати: протягом 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем. Разом з рахунком замовникові надається два примірники акту приймання-передачі наданих послуг та податкова накладна. Рахунки виставляються не рідше одного разу на місяць (п.п. 5.1., 5.4., 5.5., 5.7. договору).

На виконання умов договору позивачем було виставлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № УВЦ-0000004478 від 30.11.2012 на суму 136476,72 грн; № УВЦ-0000004852 від 31.12.2012 на суму 156552,10 грн; № УВЦ-0000000225 від 31.01.2013 на суму 145505,44 грн, що загалом становить 438534,26 грн. Вказані акти були підписані відповідачем, жодних заперечень щодо якості робіт, термінів виконання відповідач не надав.

Також, відповідно до вищезазначених актів, позивачем було направлено відповідачу відповідні рахунки-фактури.

А отже, суд встановив, що позивач належним чином виконував свої договірні зобов'язання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 174 Господарського кодексу України та 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним законодавством (ст. 627 ЦК України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання, а відповідач прийняв надані послуги, у останнього виник обов'язок оплатити їх вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення своїх зобов'язань, оплатив прийняті послуги лише частково у сумі 87476,72 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 351057,54 грн.

Вказаний факт підтверджується банківськими виписками з рахунків позивача та довідками, наданими Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (вказані документи містяться в матеріалах справи).

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 51759,38 грн за логістичні послуги за лютий 2013 року на підставі рахунку фактури № 5655 від 28.02.2013. Проте суду не надано належних доказів надсилання вказаного рахунку, також суду не надано акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період, а отже суд вважає недоведеним факт надання послуг позивачем відповідачу у лютому 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 351057,54 грн, а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВАДА" (код ЄДРПОУ 37615411) на користь Приватного акціонерного товариства "УВК Україна" (код ЄДРПОУ 36449095) 351057,54 грн боргу, а також 7021,15 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз