Рішення

від 14.04.2009 по справі 1637-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1637-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2009Справа №2-18/1637-2009

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Полуденка, 1) в особі Сімферопольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (95047, м. Сімферополь вул. Г. Сталінграда, 1).

До відповідача – Ленінського районного споживчого товариства (98200, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 9-б).

Про стягнення 5801,89 грн.

                                                                                                        Суддя І.К. Осоченко

                                                               ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з'явився.

Від відповідача –  не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» в особі Сімферопольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Ленінського районного споживчого товариства (далі-відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 5478,40 грн., інфляційну суму у розмірі 98,61 грн., пеню у сумі 195,12 грн. та 3% річних у сумі 29,27 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 35 від 01.01.2008 року. Відповідно до умов договору позивач поставив позивачу товар на суму 5478,40 грн. На момент подачі позову відповідач суму за товар не сплатив, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 5478,40 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

14.04.2009 року представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у зв'язку з тим, що відповідач погасив її у повному обсязі, а у частині позовних вимог щодо штрафних санкцій та судових витрат просить позовні вимоги залишити без змін.

Суд приймає дану заяву до свого розгляду.

14.04.2009 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання, у якому просить провадження у справі припинити за відсутності предмету спору, у зв'язку з тим, що сума основного боргу сплачена відповідачем. Також у вказаному клопотанні просить розглянути справу за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, суд –

                                                             ВСТАНОВИВ:

01.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» в особі Сімферопольської філії та Ленінським районним споживчим товариством укладено договір № 35.

Відповідно до пункту 1.1 даного договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар у відповідному асортименті, кількості та за цінами, визначеними сторонами у замовленні, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України,  за   договором  поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки)  товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач відповідно до умов договору своєчасно поставив відповідачу продукцію на загальну суму 5478,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № СМ-1011-16 від 10.11.2008 року на суму 3385,20 грн. та № СМ-0912-05 від 09.12.2008 року на суму 2093,20 грн.

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його підписом у вищевказаних накладних у графі «одержав», а також довіреностями на отримання товару від 01.10.2008 року.

Згідно з пунктом 3.3 даного договору, розрахунки за договором здійснюються не пізніше 25 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Відповідач умови договору у частині оплати поставленої продукції своєчасно і у повному обсязі не виконав, у зв'язку із чим на момент подачі позову до суду за ним склалася заборгованість у сумі 5478,40 грн.

14.04.2009 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої відмовляється від частини позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у зв'язку з тим, що відповідач погасив її у повному обсязі.

Суд приймає відмову позивача від частини позовних вимог та припиняє провадження у справі у цій частині на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% (три відсотки) річних від простроченої суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 3.3 даного договору, розрахунки за договором здійснюються не пізніше 25 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

За вказаних обставин інфляційна сума, яка підлягає стягненню з відповідача становить 98,61 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 04.01.2009 року по 10.03.2009 року у сумі 29,27 грн.

Судом встановлено, що 03.03.2009 року відповідачем здійснена оплата у сумі 1000,00 грн.

За розрахунками суду 3% річних підлягає стягненню за період з 04.01.2009 року по 03.03.2009 року у сумі 26,12 грн. та з 04.03.2009 року по 10.03.2009 року у сумі 2,58 грн., а загалом – 28,70 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, винна сторона сплачує пеню у розмірі 10% від вартості поставленого товару але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Враховуючи, що відповідачем 03.03.2009 року була здійснена часткова оплата суми боргу у розмірі 1000,00 грн., то пеня підлягає стягненню за період з 04.01.2009 року по 03.03.2009 року у сумі 174,11 грн. та з 04.03.2009 року по 10.03.2009 року у сумі 17,18 грн., а загалом – 191,29 грн.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України,  відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. п. 4 ст. 80, ст. ст. 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                               ВИРІШИВ:

1.          Прийняти до свого розгляду заяву про уточнення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з Ленінського районного споживчого товариства (98200, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Енгельса, 9-б; код ЄДРПОУ 01757580, банківські реквізити суду не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Полуденка, 1; р/р 26003301014027 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, код ЄДПРОУ 31513808)  в особі Сімферопольської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура» (95047, м. Сімферополь вул. Г. Сталінграда, 1; код ЄДПРОУ 34715976, банківські реквізити суду не відомі) 191 грн. (сто дев'яносто одна грн.) 29 коп. пені; 98 грн. (дев'яносто вісім грн.) 61 коп. суму інфляції; 28 грн. (двадцять вісім грн.) 70 коп. 3% річних; 5 грн. (п'ять грн.) 60 коп. державного мита та 6 грн. (шість грн.) 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Прийняти відмову позивача від позовних вимог у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5478,40 грн.

5.          Припинити провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 5478,40 грн. на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

6.   У іншій частині у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.