Рішення

від 06.05.2009 по справі 3/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/66

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.09                                                                                           Справа№ 3/66

Суддя Н.Березяк  при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

За позовом: ТзОВ „Галмоторг”, м. Львів

До відповідача: ПП „Технології смаку”, м. Львів

Про стягнення 8 411,43 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Кінаш Т.П. - представник

від відповідача: Турчин Н.І. - представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Приватним підприємством „Виробничо-комерційна компанія „Союзпостачання” до державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця” про стягнення 223 284,30 грн.

В судовому засіданні позивачем була подана зава про зміну позовних вимог, в якій просить стягнути з ПП „Технології смаку” 4 631,43 грн., оскільки відповідачем частково погашено суму основного боргу в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає, однак в судовому засіданні подав клопотання про зменшення розмір штрафних санкцій на 50 відсотків. Позивач проти зменшення штрафних санкцій на 50 відсотків не заперечив про що поставив свій підпис на клопотанні відповідача.

Не зважаючи на визнання позову представниками відповідачів, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому завданні 06.05.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності, встановив наступне:

02.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Галмоторг” (Продавець) та Приватним підприємством „Технології смаку” (Покупець) укладено договір купівлі – продажу № 30 з терміном дії договору до 31.12.2008 року.

На виконання умов договору 29.09.2008 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 8 497,93 грн. за який відповідач зобов'язувався оплатити, однак, свої договірні зобов'язання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 3497,93 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховано три відсотки річних в розмірі 99,60 грн. Крім цього, відповідно до п. 6.2 договору позивачем нарахована пеня в розмірі 64,10 грн., а також штраф в розмірі 749,80 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При  прийнятті  рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору №30 від 02.01.2008 року відповідач отримав від позивача товар, а саме: молокопродукти на загальну суму 8 497,93 грн., що підтверджується накладною № LV-0084200/ТГ від 29.09.2008 року.

Пунктом 4.1. Договору №30, оплата за отриманий товар здійснюється протягом 3 банківських днів.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 3 497,93 грн.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми за весь час прострочення. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 99,60 грн. підлягають до сплати.

Пунктом 6.2 Договору №30 передбачено, що у випадку прострочення термінів оплати Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ за кожен день прострочення в оплаті за отриманий, але не оплачений товар. Крім цього, сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від суми отриманого, але неоплаченого товару.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку, пеня складає 64,10 грн., а штраф 749,80 грн. Однак, в судовому засіданні позивач не заперечив щодо зменшення пені та штрафу на 50 відсотків.

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,  повному і об'єктивному  розгляді  в судовому  процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Пунктом 3 ст.83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У пункті 3 статті 551 Цивільного кодексу України, в якій йдеться про право суду зменшувати належну до сплати кредиторові неустойку, зазначено, що розмір такої неустойки може бути зменшений судом,  якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, виходячи з конституційного принципу рівності учасників судового процесу, такими випадками можуть бути обставини, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання з вини обох сторін, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, а також якщо згідно з умовами договору він повинен був вжити заходів щодо зменшення збитків і не зробив цього.

Враховуючи те, що позивач не заперечив щодо зменшення пені та штрафу на 50 відсотків, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені та штрафу і стягнути пеню в сумі 32,05 грн. та штраф в сумі 374,90грн.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись  ст.ст. 6, 7, 12, 33, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Технології смаку” (79024,м. Львів, вул.Липинського, 4, код ЄДРПОУ 31978733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галмоторг” (79017, м. Львів, вул. Мечнікова, 39а, код ЄДРПОУ 31215183) –3 497,93 грн. –основного боргу, 99,60 грн. –три відсотки річних, 32,05 грн. –пені, 374,90 грн. –штрафу, 102,00 грн. - державного мита та 118,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 4 000,00 грн. –основного боргу провадження у справі –припинити.

4. В рештій частині позовних вимог відмовити.

5. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.05.2009 року.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Березяк Н.Є.