Рішення

від 22.04.2009 по справі 50/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/232

22.04.09

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю  «Бюро правової та економічної безпеки»

до Київської міської клінічної лікарні № 3

простягнення 469 903,98 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники:

від позивачаМерецька Е.Ф.(дов. № 26 від 11.02.2009)Школьний О.Б.(дов. № 26 від 11.02.2009)

від відповідача Маковецька Л.В.(дов. № б/н від 22.04.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю  «Бюро правової та економічної безпеки»до Київської міської клінічної лікарні № 3 про стягнення 469 903,98 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором про надання послуг з проведення розслідувань та забезпечення безпеки (послуг з охорони території) № 29/08 від 11.06.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.03.2009 порушено провадження у справі № 50/232 та призначено її до розгляду на 22.04.2009.

22.04.2009 в судове засідання з'явились  представники позивача  і відповідача, дали пояснення по справі та подали додаткові докази. Представник відповідача надав додаткові пояснення по суті спору в яких повністю визнає заявлені позовні вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро правової та економічної безпеки»(далі - позивач, виконавець за договором) та Київською міською клінічною лікарнею  № 3 (далі-відповідач, замовник за договором)  було укладено договір про надання послуг з проведення розслідувань та забезпечення безпеки (послуг з охорони території) № 29/08 (далі-договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за укладеним договором щодо оплати наданих послуг, чим порушив норми чинного законодавства України .

Відповідно до положень розділу 1 договору замовник прийняв, а виконавець надав послуги з проведення розслідувань та забезпечення безпеки (послуги з охорони території) об'єкту, а саме контрольно-пропускного пункту на території Київської міської клінічної лікарні № 3 за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 26. Територія та розташовані на ній будівлі є власністю замовника або перебуває у користуванні та володінні замовника на інших законних підставах.

Ціну договору та порядок здійснення розрахунків сторони закріпили в умовах розділу 4 договору та в додатковій угоді № 1 до договору, відповідно до яких встановили, що очікувана вартість послуг складає 483 121,53 та може змінюватися в залежності від реальних потреб та фактичного фінансування замовника.

Згідно п. 4.2. договору фактичне надання виконавцем послуг відповідно до договору фіксується сторонами у двосторонньому акті прийому-передачі наданих послуг.

   В положеннях пункту 4.5 договору зазначено, що оплата послуг здійснюється замовником на підставі підписаного сторонами акту, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту/кінцевого терміну пред'явлення претензії.

   Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро правової та економічної безпеки»виконало свої зобов'язання за договором, шляхом надання послуг охорони території на загальну суму 469 903,98 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт за договором № 29/08 від 11.06.2008, а саме:

-          акт № 432 від 03.07.2009 на суму 94 267,62 грн.,

-          акт № 497 від 28.07.2008 на суму 94 267,62 грн.,

-          акт № 560 від 29.08.2008 на суму 94 267,62 грн.,

-          акт № 630 від 25.09.2008 на суму 94 267,62 грн.,

-          акт № 822 від 01.12.2008 на суму 35 350,00 грн.,

-          акт № 824 від 01.12.2008 на суму 35 350,00 грн.,

-          акт № 825 від 01.12.2008 на суму 35 350,00 грн.,

 Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, станом на день звернення з позовом до суду взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт не виконав. Тобто на момент подачі позову щодо вирішення спору сума основної заборгованості складала 469 903,98 грн., що також визнається відповідачем та підтверджується підписаним сторонами  актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2008.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань. Враховуючи положення договору про надання послуг з проведення розслідувань та забезпечення безпеки (послуг з охорони території) № 29/08 від 11.06.2008, наведені норми діючого законодавства й встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про належне виконання позивачем  зобов'язань, що виникли за договором про надання охоронних послуг та про їх порушення з боку відповідача в частині повної та своєчасної оплати.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).  

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 469 903,98 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі  469 903,98 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання послуг з проведення розслідувань та забезпечення безпеки (послуг з охорони території) № 29/08 від 11.06.2008 у розмірі 469 903,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

  2. Стягнути з Київської міської клінічної лікарні № 3 (02125, м. Київ, вул.                     П. Запорожця, 26; код ЄДРПОУ 05415958) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро правової та економічної безпеки»(01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 59, м. Київ, 01042,  код ЄДРПОУ 31839776) основний борг в сумі 469 903 (чотириста шістдесят дев'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4 669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 04 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

          Суддя                                                                                     Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 14.05. 2009