Рішення

від 05.05.2009 по справі 38/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/95

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.05.09 р.                                                                                                       Справа № 38/95                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікеєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  “ЕНЕРГО-АЛЬТЕРНАТИВА” м.Севастополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “ТРІАЛ” м. Донецьк

про стягнення  45 485,81 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:  Сергєєв В.О. представник за дов. №б\н від 16.03.2009р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

        Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю  “ЕНЕРГО-АЛЬТЕРНАТИВА” м.Севастополь, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “ТРІАЛ” м. Донецьк про стягнення заборгованості  у  розмірі   34500,00 грн., збитків у виді індексу інфляції у сумі 5 631,77 грн, 3% річних у розмірі 1090,87 грн., штрафних санкцій у розмірі 4263,17 грн., а всього 45 485,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу              № 27/08 від 27.07.2007р.

08.04.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 02.04.2009р. № 14/4-20/1372, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство “ТРІАЛ” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 33340475) та знаходиться за адресою: 83055, м. Донецьк, Ворошиловський район, проспект Гринкевича,5, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено повернутим на адресу суду поштовим повідомленням № 11188415 з позначкою”за зазначеною адресою не проживає”, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                                       ВСТАНОВИВ:

27.07.2007р. між ТОВ “ТРІАЛ” ( за договором – продавець, далі – відповідач) та ТОВ “ЕНЕРГО-АЛЬТЕРНАТИВА” ( за договором – покупець, далі – позивач)  було укладено договір купівлі-продажу № 27/08, п.1.1 якого встановлено, що продавець зобов”язується передати у власність покупця обладнання, перелік якого вказаний у додатку № 1 доданого договору, що є невід”ємною частиною договору, а покупець зобов”язується своєчасно прийняти його та сплатити на умовах даного договору. Продавець зобов”язується поставити обладнання у місце знаходження покупця – м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 31-В (територія ВАТ “Севастопольський Маяк”), Вартість доставки включена в загальну суму договору згідно п.1.2.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що загальна сума договору складає 75 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20% -12500,00 грн.

Покупець зобов”язаний здійснити оплату загальної суми договору у наступному порядку:

50% від суми договору – попередня оплата;

35% від суми договору - після отримання листа про готовність обладнання до поставки;

15% від суми договору – після поставки обладнання продавцем та підписання видаткової накладної( п.2.1 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

          24.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 про розірвання договору купівлі-продажу № 27/08 від 27.07.2007р. та необхідність повернення сплаченого покупцем авансу у розмірі 37500 грн. з урахуванням ПДВ на розрахунковий рахунок покупця ( п.1.4 Додаткової угоди № 1).

          Пунктом 1.5 цієї угоди встановлено, що продавець приймає на себе зобов”язання перерахувати на розрахунковий рахунок покупця суму 37 500 грн. з урахуванням ПДВ, як повернення грошей по невиконанням умовам договору на протязі 45 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

          Додаткова угода № 1 до договору купівлі-продажу № 27/08 від 24.01.2008р. підписана сторонами у встановленому порядку та скріплена печатками підприємств.

На виконання вимог договору позивач здійснив авансування придбання обладнання у розмірі 50%, тобто 37500 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 437 від 01.08.2007р.

25.04.2008р. відповідач перерахував позивача 3000 грн., що підтверджено банківською випискою.

Крім того, відповідач гарантував повернення кредиторської заборгованості  у сумі 34 500 грн., про що надав гарантійного листа від13.10.2008р. № 13/10.

До теперішнього часу сума у розмірі 34 500 грн. відповідачем не погашена, тому позивач просить суд стягнути її з відповідача.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача 3% річних у сумі 1090,87 грн., збитків від інфляції у розмірі 5631,77 грн. за період з 10.03.2008р. по 20.03.2009р. та штрафних санкцій у розмірі 4263,17 грн.

 В обґрунтування стягнення штрафних санкцій у сумі 4263,17 грн. посилається на норми ч. 6 ст. 231 ГК України.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір купівлі-продажу № 27/08 від 27.07.2007р., специфікацію № 1 до договору, Додаткову угоду № 1 від 24.01.2008р. до договору купівлі-продажу № 27/08, гарантійний лист від 13.10.2008р.                  № 13/10, рахунок-фактуру № СФ-000008 від 27.07.2007р., платіжне дорученням № 437 від 01.08.2007р., банківську виписку,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів      абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1.5 Додаткової угоди № 1 до договору купівлі-продажу № 27/08 від 24.01.2008р. встановлено, що продавець приймає на себе зобов”язання перерахувати на розрахунковий рахунок покупця суму 37 500 грн. з урахуванням ПДВ, як повернення грошей по невиконанням умовам договору на протязі 45 календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу  не  перерахував заборгованість у сумі 34 500, 00 грн., то вимога позивача щодо  її стягнення  є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення    інфляції за період з 10.03.2008р. по 20.03.2009 р. у розмірі     5 631,77 грн. та 3% річних за аналогічний період у розмірі 1090,87 грн.є такими, що підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 4263,17 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає, оскільки не передбачена умовами укладеного договору та додаткової угоди.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.174, 193 ГК України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

          ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю  “ЕНЕРГО-АЛЬТЕРНАТИВА” м.Севастополь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “ТРІАЛ” м.Донецьк про стягнення заборгованості  у  розмірі   34 500,00 грн., індексу інфляції у сумі 5 631,77 грн, 3% річних у розмірі 1090,87 грн., штрафних санкцій у розмірі 4263,17 грн., а всього 45 485,81 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство “ТРІАЛ” м. Донецьк (83055, м. Донецьк, пр.Гриневича,5, п/р 26004051702955 в ДРУ КБ “Приватбанк”, МФО 335496, код ЄДРПОУ 33340475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРГО-АЛЬТЕРНАТИВА” м.Севастополь  (99045, м.Севастополь, вул. Рєпіна, б.19, п/р 260003590 в СФ ВАТ “Райффайзен банк АВАЛЬ”, МФО 324504, код ЄДРПОУ 32351905) заборгованість у розмірі 34 500,00 грн., інфляційні у розмірі 5 631,77 грн., 3% річних у розмірі 1090,87 грн., держмито у сумі 412грн.19коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 106,93 грн.

В іншій частині позову відмовити у зв”язку з безпідставністю.

Рішення оголошено у судовому засіданні 05.05.2009року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано 5 примірників:

1 – до справи

4—сторонам у справі