Ухвала

від 12.11.2013 по справі 820/6920/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р.Справа № 820/6920/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2013р. по справі № 820/6920/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завсеголов і К"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завсеголов і К" про припинення юридичної особи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити: припинити юридичну особу ТОВ «Завсеголов і К».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Завсеголов і К" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 10 січня 1995 року за №14801430001040261 за адресою : 61022, м. Харків, Дзержинський район, майдан Свободи, буд.5, Держпром, під"їзд 6, кім.581 Б, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків ТОВ "Завсеголов і К" перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 11 січня 1995 р. за №6161. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 12 листопада 2012 року до ЄДР було внесено запис № 14801430001040261 щодо відсутності ТОВ "Завсеголов і К" за юридичною адресою.

Згідно довідки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 3012-5/9/18-04-19 від 06 серпня 2013 року, платник податків ТОВ "Завсеголов і К" надав останню податкову декларацію з податку на прибуток 18 липня 2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують, серед інших, такі функції як контроль своєчасності подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків.

Положеннями п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Вказана норма кореспондується з приписами пункту 67.2 статті 67 ПК України, згідно якої контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема, щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" встановлений певний порядок щодо внесення запису у державний реєстр про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням та контролю органами реєстрації щодо місця знаходження юридичної особи.

В силу статті 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. .

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Вказана правова норма не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутись до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, разом з тим, суд зазначає, що подання такого позову органом державної податкової служби повинно бути обумовлено виконанням покладеного на нього обов'язку.

Положеннями статей 20, 21, 67 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Таким чином, припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.

Позивачем в даній справі не надано доказів порушення відповідачем податкового законодавства, наявності у нього заборгованості по податкових зобов'язаннях, а також не надано доказів щодо неподання звітності більше року.

Згідно матеріалів справи остання податкова звітність ТОВ "Завсеголов і К" подана до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області 18 липня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до ст.184 Податкового кодексу України факт відсутності суб'єкта права-платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку.

Таким чином, в разі виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців податковий орган зобов'язаний забезпечити реалізацію управлінської функції у спосіб прийняття рішення про анулювання реєстрації такої особи платником ПДВ, а не заявляти до суду вимогу про припинення юридичної особи.

Також, частиною 7 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, що не пізніше тринадцяти місяців з дня подачі (надіслання рекомендованим листом) останньої реєстраційної картки, що містить відомості про юридичну особу, юридична особа зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Матеріалами справи не встановлено, що відповідач не подавав державному реєстратору реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу, а позивачем не надано доказів підтвердження щодо встановлення ним відсутності відповідача за вказаною адресою, доказів про надсилання державним реєстратором відповідачу повідомлення щодо необхідності подання йому реєстраційної картки, а також не доведено правомірність внесення запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи ТОВ "Завсеголов і К".

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2013р. по справі № 820/6920/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Бартош Н.С.