ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2013 р. Справа № 804/7463/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Букіної Л.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» (далі - ТОВ «Балтійська торгівельна компанія», позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якої є - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо невизнання податкової декларації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року;
- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 10962/10/184-22 від 14.03.2013 року про невизнання податковою декларації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року;
- зобов`язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 20288799, індекс 49107, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Високовольтна, 24) прийняти податкову декларацію ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» (код ЄДРПОУ 33771191, індекс 49005, м. Дніпропетровськ, узвіз Лоцманський, 12-а) з податку на додану вартість за лютий 2013 року з додатками датою її фактичного отримання, тобто 13.03.2013 року;
- зобов`язати ДПІ у Жовтневому районі відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Балтійська торгівельна компанія»;
- зобов'язати відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.04.2013 року позивачем було направлено поштою до ДПІ у Жовтневому районі декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року. 22.03.2013 року позивачем отримано рішення, оформлене листом від 14.03.2013 року № 10962/10/184-22, про невизнання податковою звітністю декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року, у зв'язку з позбавленням ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» статусу платника ПДВ згідно рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки подана ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» декларація містила всі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 ст. 48 ПК України.
Представником відповідача надані до суду заперечення, в обґрунтування яких зазначено, що у зв'язку з тим, що 13.09.2011 року ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» виключено з Реєстру платників податку на додану вартість, декларація з ПДВ за лютий 2013 року не вважається податковою, а тому дії відповідача правомірні.
У судове засідання представники сторін не прибули, надали клопотання про розгляд справи без їх участі.
З урахуванням неявки сторін та заявлених клопотань, відповідно до вимог статей 122 та 41 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22.04.2013 року ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» направило поштою до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкову декларацію за лютий 2013 року. Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, декларація отримана податковим органом 13 березня 2013 року.
ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, правонаступником якого є відповідач, листом від 14.03.2013 року №10962/10/184-22 повідомлено позивача про те, що у зв'язку з тим, що на дату подання декларації з ПДВ за лютий 2013 року підприємство ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у реєстрі платників податку на додану вартість відсутнє, тобто подана не платником податку на додану вартість, що є порушенням вимог п.46.1 статті 46 та п.49.2 статті 49 ПК України, надіслана податкова декларація з ПДВ за лютий 2013 року не вважається податковою декларацією.
Не погоджуючись з рішенням, викладеним у повідомленні від 14.03.2013 року №10962/10/184-22, про невизнання податкової декларації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України.
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.03.2013 року №11 Державною податковою службою у Дніпропетровській області та рішенням про результати розгляду скарги від 19.04.2013 року №13 Державною податковою службою України скарги ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» залишені без задоволення, внаслідок відсутності позивача на момент подання декларації з ПДВ за лютий 2013 року у Реєстрі платників ПДВ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з такого.
Згідно п.48.7 ст.48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією.
Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається пунктами 49.8 та 49.9 статті 49 Податкового кодексу України.
Як передбачено нормою абзацу першого пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
П. 49.11.1 п. 49.11 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Відповідно до п.49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 Податкового кодексу України та надіслання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Таким чином, виходячи із положень п.49.11 Податкового кодексу України підставою відмови у прийнятті декларації може бути: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання декларації відповідними посадовими особами та не скріплення печаткою платника податків.
Такий перелік є вичерпним. Інші підстави для відмови у прийнятті податкової декларації, зокрема, відсутність прочерків усіх рядках декларації, де відсутні дані для заповнення, чинним законодавством не передбачено.
Судом встановлено та не заперечувалось представником відповідача в запереченнях на позов, що декларація з ПДВ за лютий 2013 року не містить недоліків в оформленні.
Крім того, як вбачається з повідомлення, викладеного у листі ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 14.03.2013 року №10962/10/184-22, декларація визнана не податковою декларацією із посиланням на те, що на дату подання декларації з ПДВ за лютий 2013 року підприємство ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у реєстрі платників податку на додану вартість відсутнє, тобто подана не платником податку на додану вартість, що є порушенням вимог п.46.1 статті 46 та п.49.2 статті 49 ПК України.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість врегульовано також положеннями Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року №1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 року за №1490/20228.
Згідно із п.10 розділу I Порядку №1492, податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником ПДВ згідно з вимогами розділу V Кодексу.
Судом встановлено, що оскаржені дії щодо не визнання податкової декларації прийнято через наявність рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська від 13.09.2011 року № 879/290 про анулювання реєстрації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» як платника ПДВ.
Правомірність прийняття рішення від 13.09.2011 року № 879/290 про анулювання реєстрації платника ПДВ була предметом спору у справі № 2а/0470/1402/12.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013 року, у справі № 2а/0470/1402/12 скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі від 13.09.2013 року № 879/290 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» та зобов'язано поновити ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у Реєстрі платників податку на додану вартість.
Таким чином, станом на час розгляду цієї справи є така, що набрала законної сили, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.10.2012 року, якою скасовано рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ «Балтійська торгівельна компанія» від 13.09.2011 року № 879/290, та зобов'язано поновити ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» у Реєстрі платників ПДВ.
Оскільки відповідачем не прийнято рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, а прийнято рішення про визнання декларації не податковою декларацією, відповідач діяв у спосіб, не передбачений законом, що є самостійною підставою для визнання протиправними дій щодо такої відмови.
На підставі викладеного, з урахуванням положення статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою належного захисту прав позивача, суд доходить висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо не визнання податкової декларації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року податковою декларацією та зобов`язання відповідача прийняти податкову декларацію ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року датою її фактичного отримання, тобто 13.03.2013 року.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення відповідача від 14.03.2013 року № 10962/10/184-22, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні, оскільки лист є лише повідомленням про прийняте рішення, а не рішенням державного або іншого органу, тому зазначений лист не може вважатися рішенням в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з листа Вищого адміністративного суду України від 15.06.2012 року №1503/12/13-12, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.
Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Балтійська торгівельна компанія», суд доходить висновку, що такі вимоги є передчасними, а тому у задоволенні позовних вимог в тій частині слід відмовити.
При зверненні до суду позивачем заявлено клопотання про зобов'язання відповідача у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.
Згідно частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи, що рішення прийнято не на користь суб'єкта владних повноважень - ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, з метою здійснення контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подати до суду звіт про виконання судового рішення у цій справі впродовж одного місяця з дня отримання постанови, яка набрала законної сили.
При зверненні до суду ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» сплачено судовий збір у розмірі 34,41 грн. та заявлено клопотання про стягнення судових витрат з Державного бюджету України. Враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з урахуванням вимог частини 1 статті 94 КАС України, суд вважає за можливе присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ «Балтійська торгівельна компанія» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34,41 грн.
Керуючись ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо не визнання податковою декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року.
Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» з податку на додану вартість за лютий 2013 року датою її фактичного отримання, тобто 13.03.2013 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі № 804/7463/13-а впродовж одного місяця з дня отримання копії постанови, яка набрала законної сили.
Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтійська торгівельна компанія» здійснені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Л.Є. Букіна
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2013 |
Оприлюднено | 19.12.2013 |
Номер документу | 35977727 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Букіна Лілія Євгенівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ніколайчук Світлана Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні