Постанова
від 28.04.2009 по справі 9/299
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/299

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 квітня 2009 р.                                                                                    № 9/299  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Коробенко Г. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

Заступника прокурора Кіровоградської області

на рішення

Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2007 року

у справі№ 9/299 Господарського суду Кіровоградської області

за позовомПриватного підприємства "Юліус"

до про Кіровоградської міської радивизнання права на оренду земельної ділянки, зобов'язання припинити зловживання правом вирішення питань регулювання земельних відносин та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки

За участю представників сторін:прокурор:від позивача:від відповідача:

Савицька О. В. –посв. № 231Надєєва О. О. –дов. від 10.04.09р.Пастушенко В. А. –дов. від 30.09.08р.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Юліус" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Кіровоградської міської ради про визнання права на оренду земельної ділянки, зобов'язання припинити зловживання правом вирішення питань регулювання земельних відносин та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2007 року по справі № 9/299 (суддя Шевчук О. Б.) позов задоволено частково: визнано за Приватним підприємством "Юліус" право на оренду земельної ділянки площею 231,97 кв. м, що розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 33/38; зобов'язано Кіровоградську міську раду припинити зловживання своїм правом вирішення питань регулювання земельних відносин щодо розпорядження землями територіальної громади м. Кіровограда а саме: земельною ділянкою площею 231,97 кв. м, що розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 33/38; зобов'язано Кіровоградську міську раду укласти з Приватним підприємством "Юліус" договір оренди земельної ділянки площею231,97 кв. м, що розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 33/38 для розміщення адміністративно-торгівельного комплексу, кафе та топкової терміном на 10 років, згідно проекту землеустрою та висновку державної землевпорядної експертизи від 15.11.2006 року № 3384.

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з Кіровоградської міської ради на користь Приватного підприємства "Юліус" 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційному порядку рішення не оскаржувалося.

Заступник прокурора Кіровоградської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2007 року, в якому стверджує про порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просить змінити оскаржене рішення, а саме: у визнані за Приватним підприємством "Юліус" права на оренду земельної ділянки площею 231,97 кв. м, яка розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна 33/38; зобов'язані Кіровоградську міську раду укласти договір з Приватним підприємством "Юліус" договір оренди земельної ділянки площею 231,97 кв. м, яка розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна 33/38 під розміщення адміністративно-торгівельного комплексу, кафе та топкової терміном на 10 років, згідно проекту землеустрою та висновку державної землевпорядної експертизи від 15.11.2006 року № 3384, - відмовити.

В обґрунтування касаційного подання прокурор зазначає, що господарським судом порушено положення п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 1 ст. 116 ЗК України.

Відзив на касаційне подання не надходив, що не перешкоджає його розгляду по суті.

В судовому засіданні представники сторін касаційне подання прокурора не підтримали, просили оскаржене рішення залишити без змін.

У зв'язку з виходом у відпустку судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи № 9/299 розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 24.04.2009 року утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Коробенко Г. П.

Відводів складу суду не заявлено.

За згодою представників сторін та прокурора, в судовому засіданні 28.04.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим судом встановлено, що рішенням Кіровоградської міської ради № 1618 від 16.12.2005 року "Про регулювання земельних відносин" (пункт 32) надано ПП "Юліус" згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 10 років площею 0,02 га (в тому числі по угіддях: 0,02 га землі громадського призначення) по вул. Леніна, 33/38 під розміщення адміністративно-торгівельного комплексу, кафе та топкової за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Розроблений позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Юліус" в оренду строком на 10 років під розміщення адміністративно-торгівельного комплексу, кафе та топкової за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 33/38 погоджено органами, визначеними ч. 6 ст. 123 ЗК України: Кіровоградським міським управлінням земельних ресурсів –висновок № 1553 від 28.04.2006 року; управлінням містобудування, архітектури, екології та земельних відносин –висновок № 2118 від 10.05.2005 року; Державним управлінням екології та природних ресурсів в Кіровоградській області висновок від 01.06.2006 року № 442; Кіровоградською міською санітарно-епідеміологічною станцією – висновок від 18.05.2006 року № 588/03-1; управлінням культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації –погодження № 3-1597 від 31.05.2006 року.

Судом встановлено, що 12.07.2007 року позивач звернувся до Кіровоградської міської ради із заявою про затвердження акта визначення збитків, проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 231,97 кв. м, яка розташована за адресою: м. Кіровоград, вул. Леніна, 33/38 під розміщення адміністративно-торгівельного комплексу, кафе та топкової, а також просив надати земельну ділянку в оренду строком на 10 років.

З урахуванням положень ст. 123 ЗК України місцевий суд дійшов висновку, що внаслідок виконання позивачем всіх вимог земельного законодавства України щодо додержання процедури розроблення проекту відведення, відповідачем протягом місяця від дня звернення мало бути прийняте рішення про надання земельної ділянки в оренду позивачу. Таким чином, незважаючи на те, що земельна ділянка мала бути надана в оренду позивачу, відповідачем не визнається право позивача на отримання земельної ділянки у користування шляхом укладення договору оренди землі.

Згідно з пунктами 1, 3 ст. 124 цього ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст. 118, 123 ЗК України.

Статтею 123 ЗК України передбачено, що відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада спочатку надає дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки, який в подальшому підлягає погодженню з відповідними органами, які визначені пунктом 6 даної статті, та затвердженню районною державною адміністрацією або сільською, селищною, міською радою.

Пунктом 34 частини 1 статі 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

З аналізу вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою для передачі земельної ділянки в оренду обов'язковою умовою є наявність відповідного рішення місцевої ради.

Проте, місцевий суд, задовольняючи вимоги позивача про зобов'язання укласти договір, не звернув уваги на приписи вищенаведених норм.

Однією з позовних вимог є спонукання відповідача укласти відповідний договір оренди.

Згідно з ч. 3 ст. 84 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у спорі про спонукання укласти договір в резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Проте, господарський суд, задовольняючи позовну вимогу про зобов'язання Кіровоградської  міської ради укласти договір оренди з ПП "Балтимор", не зазначив в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, що є порушенням вищенаведеної правової норми.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.  

Господарський суд дійшов висновку, що надаючи згоду на розроблення проекту землеустрою відповідач погодився з тим, що у випадку дотримання позивачем вимог земельного законодавства при розробленні проекту землеустрою, ним (відповідачем) буде надано земельну ділянку в оренду позивачу, а отже вимога позивача про визнання за приватним підприємством "Балтимор" права на оренду земельної ділянки є цілком обґрунтованою

Проте, місцевим судом не було враховано положення ч. 2 ст. 125 ЗК України, якою встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Оскільки відповідачем жодних дій, спрямованих на реалізацію права позивача, не вчинено, місцевий суд дійшов висновку про наявність факту зловживання відповідачем належним йому правом вирішення питань регулювання земельних відносин щодо розпорядження землями територіальних громад, а також про порушення відповідачем вимог ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України.

Вказаними нормами встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 ЦК України в разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Дані норми передбачають порушення прав шляхом вчинення певних дій, в той же час не укладення договору оренди можна кваліфікувати, як бездіяльність.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 ЦК України визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, його посадової і службової особи передбачено як самостійний спосіб захисту порушеного права, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що оскаржене судове рішення прийняті з порушенням зазначених вище норм матеріального права та норм процесуального права, яке полягало в неповному з'ясуванні обставин справи, що згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для їх скасування.

Оскільки в силу приписів ст. 1117 ГПК України встановлення обставин справи, збирання доказів та їх оцінка не входить до компетенції суду касаційної інстанції, під час розгляду касаційної скарги виправити зазначені недоліки оскарженого судового рішення неможливо, а тому останнє підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи щодо всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання Заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2007 року по справі № 9/299 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                                   

                                                                                              Г. П. Коробенко

Дата ухвалення рішення28.04.2009
Оприлюднено20.05.2009
Номер документу3598199
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —9/299

Ухвала від 11.06.2010

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Шепітько І.І.

Ухвала від 08.04.2010

Господарське

Господарський суд Сумської області

Зайцева Ірина Володимирівна

Ухвала від 02.12.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Білоус О.В.

Ухвала від 02.12.2013

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Білоус О.В.

Рішення від 13.10.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Ухвала від 25.08.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

Судовий наказ від 07.12.2010

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Подобєд Ігор Миколайович

Рішення від 04.02.2010

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л. В.

Ухвала від 04.02.2010

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л. В.

Ухвала від 22.12.2009

Господарське

Господарський суд Київської області

Сокуренко Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні