Рішення

від 09.12.2013 по справі 922/4512/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р.Справа № 922/4512/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АркКом-2005" вул. Благовісна, 269, оф. 508 м. Черкаси, 18006 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" вул. Римарська, буд. 16, кв. 12 м. Харків, 61057 про стягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Турський О.В. (дов. № 7 від. 08.11.2011 року);

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АркКом-2005" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" (відповідач) про стягнення 80 545 грн. 48 коп. з яких: основна заборгованість - 75 000 грн. 00 коп., 3% річних - 5 545 грн. 48 коп. та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань в частині прострочення виконання забов'язання та користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.10.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.11.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 19.11.2013 року на 09.12.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с 53, 103).

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АркКом-2005" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" (продавець) досягнуто домовленості щодо поставки "аміачної селітри".

На виконання укладеної домовленості між сторонами, відповідач виставив позивачу рахунки-фактури на загальну суму 473 100 грн. 00 коп. (а.с.13-16) :

- № РФ-0000095 від 07.10.2010 року на суму 45 100 грн. 00 коп;.

- №РФ-0000098 від 08.10.2010 року на суму 164 000 грн. 00 коп;

- №РФ-0000107 від 15.10.2010 року на суму 134 400 грн. 00 коп;

- №РФ-0000113 від 21.10.2010 року на суму 129 600 грн. 00 коп.

Позивач здійснив оплату у сумі 473 100 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 23-29):

- № 179 від 07.10.2010 року на суму 45 100 грн. 00 коп.,

- № 181 від 08.10.2010 року на суму 41 000 грн. 00 коп.,

- № 188 від 12.10.2010 року на суму 41 000 грн. 00 коп.,

- № 189 від 13.10.2010 року на суму 41 000 грн. 00 коп.,

- № 192 від 13.10.2010 року на суму 41 000 грн. 00 коп.,

- № 198 від 15.10.2010 року на суму 134 400 грн. 00 коп.,

- № 213 від 21.10.2010 року на суму 129 600 грн. 00 коп.

Відповідач частково поставив товар на загальну суму 255 300 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 17-22):

- № РН-0000057 від 08.10.2010 року на суму 45 100 грн. 00 коп.

- № РН-0000085 від 11.10.2010 року на суму 41 000 грн. 00 коп.

- № РН-0000060 від 12.10.2013 року на суму 41 000 грн. 00 коп.

- № РН-0000061 від 13.10.2013 року на суму 41 000 грн. 00 коп.

- № РН-0000073 від 14.10.2013 року на суму 41 000 грн. 00 коп.

- № РН-0000071 від 26.10.2013 року на суму 46 200 грн. 00 коп.

Відповідач повернув кошти у сумі 137 800 грн. 00 коп. що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.30-33):

- №150 від 24.11.2010 року на суму 40 000 грн. 00 коп.,

- № 159 від 30.11.2010 року на суму 50 000 грн. 00 коп.,

- № 227 від 23.12.2010 року на суму 30 000 грн. 00 коп.,

- № 293 від 08.02.2011 року на суму 17 800 грн.00 коп.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії вих. № 24/11 від 24.11.2010 року; вих. № 30/05/1 від 30.05.2011 року; вимога вих. № 2/04 від 04.04.2012 року у яких позивач вимагав у п"ятиденний строк провести звірку взаєморозрахунків і сплатити заборгованість у сумі 80 000 грн. 00 коп. (а.с.40, 42, 43).

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.05.2011 року сторони дійшли згоди щодо суми заборгованності, залишок на користь позивача склав 80 000 грн. 00 коп.(а.с. 35).

Відповідач частково провів оплату на суму 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з банку від 04.04.2012 року (а.с. 34).

Відповідно до обігово-сальдової відомості станом на 05.11.2013 року сальдо відповідача становить у сумі 75 000 грн. 00коп.(а.с.93).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за порушення відповідачем зобов'язань в частині прострочення виконання забов'язання та користування чужими грошовими коштами складає 75 000 грн. 00 коп.

Відповідач кошти у повному обсязі позивачу не повернув та товар не поставив, що є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, доказів повної оплати отриманого від позивача товару до суду не надав, господарський суд приходить до висновку, про обґрунтованість позовних вимог в частині стянення суми основного боргу. Сума предоплати що підлягає задоволенню становить 75 000 грн. 00 коп.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України та статтей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 сатті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач нарахував відповідачу суму 5 545 грн. 48 коп - 3 % річних.:

- за зобов'язанням 80 000 грн. 00 коп. за період з 31.05.2011 року по 03.04.2012 року у сумі 2 031 грн. 78 коп.;

- за зобов'язанням 75 000 грн. 00 коп. з 04.04.2012 року по 25.10.2013 року у розмірі 3 513 грн. 70 коп.,

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що сума стягнення 3 % річних за період з 31.05.2011 року по 03.04.2012 року та з 04.04.2012 року по 25.10.2013 року яка підлягає задоволенню складає 5 539 грн. 21 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору з відповідача складає 1 720 грн. 37 коп.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм"(вул. Римарська, 16 кв. 12, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 34862614; рахунок 26005000063405 в ПуАТ "СЕБ банк"; МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АркКом-2005",(вул. Благовісна, 269, оф. 508, м. Черкаси, 18006; код ЄДРПОУ: 33456780; рахунок 26006013018051 в ПАТ „ВТБ Банк"; МФО 321767) - 75 000 (сімдесят п"ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 5 539 (п"ять тисяч п"ятсот тридцять дев'ять) грн. 21 коп. 3 % річних,та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 37 коп. витрати по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.12.2013 року.

Суддя Ємельянова О.О.