Рішення

від 30.04.2009 по справі 17/962

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/962

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2009 р.                                              м. Черкаси                          Справа №  17/962

   Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Коваленко І.С. - по довіреності (директор),            відповідача –Німич О.В. - по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/962  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Аспект ІК 2006 ”    

довідкритого акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод”

простягнення 11 281 грн. 20 коп.,

                                                                                       ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект ІК 2006»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод»(далі-відповідач) 11 281 грн. 20 коп. заборгованості за отриманий останнім лист 1,5 мм 08Ю у кількості 2,04 тон (далі-товар).

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 02.01.2008 року.

У судовому засіданні 30.04.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 30.04.2009 року з'явився, надав відзив на позов № 50-101 від 29.04.2009 року, в якому позов визнає.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі письмового замовлення № 50 від 22 грудня 2008 року (а.с.4), за умовами якого відповідач замовив лист 1,5 мм 08Ю у кількості 2,04 тон на загальну суму 11 281,20 грн. і гарантував розрахуватись за нього до 15.01.2009 року.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ТОВ «Аспект ІК 2006»поставило лист 1,5 мм 08Ю у кількості 2,04 тон, а ВАТ «Черкаський приладобудівний завод»прийняло його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний  передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу лист 1,5 мм 08Ю у кількості 2,04 тон на загальну суму 11 281,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 02.01.2009 року, податковою накладною № 1 від 02.01.2009 року та довіреністю серії ЯПП № 234692 від 24.12.2008 року виданою на ім'я Бобер О.О. (а.с.6-8).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання по оплаті за отриманий товар не виконав, виставлений позивачем рахунок-фактуру № СФ-0000181 від 22.12.2008 року (а.с.5) не оплатив, його заборгованість станом на момент розгляду справи складає 11 281,20 грн.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку по оплаті за поставлений товар, та відповідно коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар.

Судом встановлено, що позивачем 17.02.2009 року на адресу відповідача була направлена претензія № 50 від 17.02.2009 року (а.с.9), яку відповідач отримав 23.02.2009 року (поштове повідомлення про вручення - а.с.9 на звороті), з вимогою сплатити заборгованість в сумі 11 281,20 грн. В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання відповідача по оплаті позивачу за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-0000001 від 02.01.2009 року настав з моменту направлення цієї претензії, тобто з 17.02.2009 року, а через сім днів у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за поставлений товар.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази (рахунок-фактура, накладна, довіреність на отримання товару) передачі відповідачу матеріальних цінностей в сумі 11 281,20 грн.

Докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів в матеріалах справи відсутні, позивачем та відповідачем не надавались, а тому поставка товару виконувалась позивачем саме на виконання зазначеного вище письмового замовлення.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 11 281,20 грн. заборгованості за невиконання зобов'язання по оплаті вартості поставленого листа 1,5 мм 08Ю у кількості 2,04 тон.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 112,81 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,19 грн. згідно платіжного доручення № 628 від 13.03.2009 року, оскільки при зверненні до суду з позовом державне мито підлягало сплаті в сумі 112,81 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                      ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Черкаський приладобудівний завод” (м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд. 5/1, п/р 26000301000035 Черкаська філія ВАТ ВТБ Банк м. Черкаси, МФО 354938, код ЄДРПОУ 14309572) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Аспект ІК 2006 ” (м. Запоріжжя, вул. Маршала Судця, буд. 3-А, кв. 44, п/р 26008318415480 в ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010, код ЄДРПОУ 34373501) – 11 281 грн. 20 коп. заборгованості, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита –112,81 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 0,19 грн. згідно платіжного доручення № 628 від 13.03.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                                                                  С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 30.04.2009 року.