Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/15840/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 910/15840/13

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ангели Плюс», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 65552,28 грн.

за участю представників:

від позивача: Питель І.І. (дов. від 25.03.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду міста Києва надійшла справа № 910/15840/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ангели Плюс» (далі - відповідач) про стягнення 65552,28 грн., з яких 63079,23 грн. заборгованості та 2473,05 грн. 3 % річних.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна сума позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до видаткових накладних № 672 від 01.12.2011 р. та № 455 від 03.04.2012 р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 68079,23 грн. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково на загальну суму 5000,00 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 63079,23 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 2473,05 грн. 3% річних.

Представник позивача у судових засіданнях 29.10.2013 р., 12.11.2013 р. та 10.12.2013 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 29.10.2013 р., 12.11.2013 р. та 10.12.2013 р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 36923790.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

товариством з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю «Ангели плюс» було прийнято згідно з видатковими накладними № 672 від 01.12.2011 р. та № 455 від 03.04.2012 р. товар на загальну суму 68079,23 грн.

Для отримання товару відповідачем видано довіреності № 01-1211 від 01.12.2011 р. на ім'я Осадчого Олега Валерійовича та № 68-0412 від 02.04.2012 р. на ім'я Замашка Сергія Григоровича.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до п. 2.1 Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналогічне положення міститься в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 за № 996-XIV де зазначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з видаткової накладної № 455 від 03.04.2012 р., вона не містить підпису особи, яка від імені ТОВ «Ангели плюс» отримала зазначений у видатковій накладній товар на суму 28440,00 грн.

При цьому, на підтвердження факту здійснення між сторонами вказаної господарської операції позивачем надано суду довіреність № 68-0412 від 02.04.2012 р. на ім'я Замашка Сергія Григоровича, яка містить інформацію щодо посади особи, уповноваженої відповідачем на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача, а зазначені в ній найменування та кількість товару відповідають видатковій накладній № 455 від 03.04.2012 р.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. N 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Таким чином, наявність у позивача оригіналу виданої відповідачем при відпуску товарно-матеріальних цінностей довіреності № 68-0412 від 02.04.2012 р. підтверджує факт отримання відповідачем товару за видатковою накладною № 455 від 03.04.2012 р.

Крім того, на підтвердження факту отримання відповідачем вказаного товару позивачем надано суду замовлення на збірку № СА-00000455 від 03.04.2012 р., підписане представниками сторін, найменування та кількість товару в якому також відповідають видатковій накладній № 455 від 03.04.2012 р.

Отже, факт передачі відповідачу товару на загальну суму 68079,23 грн. підтверджується видатковими накладними № 672 від 01.12.2011 р. та № 455 від 03.04.2012 р., доданими позивачем до позовної заяви, та довіреностями № 01-1211 від 01.12.2011 р. та № 68-0412 від 02.04.2012 р., які при відпуску товару були надані позивачу відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, на підставі ст. 692 ЦК України відповідач повинен був оплатити товар за видатковими накладними № 672 від 01.12.2011 р. та № 455 від 03.04.2012 р. після його прийняття, тобто 02.12.2011 р та 04.04.2012 р. відповідно, в зв'язку з чим позивачем було надано відповідачу рахунки № 2550 від 01.12.2011 р. та № 769 від 02.04.2012 р.

З наявного в матеріалах справи гарантійного листа вбачається, що відповідач гарантував оплату вказаних рахунків до 04.04.2012 р.

Проте, відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково на загальну суму 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 09.01.2013 р., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 63079,23 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 174 від 17.04.2013 р. з вимогою оплатити заборгованість по зазначеним в претензії замовленням.

Вказана претензія була отримана відповідачем 22.04.2013 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 31585547, проте залишена без розгляду та задоволення.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 63079,23 грн. за товар, поставлений на підставі видаткових накладних № 672 від 01.12.2011 р. та № 455 від 03.04.2012 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 63079,23 грн. підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2473,05 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2473,05 грн., які нараховані за період з 04.04.2012 р. по 25.07.2013 р. на загальну заборгованість у сумі 63079,23 грн.

Проте, вказаний розрахунок є невірним, оскільки позивачем невірно визначено дату початку прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за видатковою накладною № 455 від 03.04.2012 р.

Як встановлено господарським судом, відповідно до ст. 692 ЦК України відповідач повинен був оплатити товар за видатковими накладними № 672 від 01.12.2011 р. та № 455 від 03.04.2012 р. після його прийняття, тобто 02.12.2011 р та 04.04.2012 р. відповідно.

Отже, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань з оплати товару, отриманого за видатковою накладною № 672 від 01.12.2011 р., з 03.12.2011 р., а за видатковою накладною № 455 від 03.04.2012 р. - з 05.04.2012 р.

Відповідно до вірного розрахунку, сума 3% річних, нарахованих за період з 04.04.2012 р. по 25.07.2013 р. на заборгованість за видатковою накладною № 672 від 01.12.2011 р. та за період з 05.04.2012 р. по 25.07.2013 р. на заборгованість за видатковою накладною № 455 від 03.04.2012 р., становить 2475,89 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у сумі 2473,05 грн. в межах заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ангели плюс» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, код 32916491) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СтілАрм» (03150, м. Київ, вул. Ямська, 72, код 30264554) 63079,23 грн . (шістдесят три тисячі сімдесят дев'ять грн. 23 коп.) заборгованості, 2473,05 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят три грн. 05 коп.) 3% річних та 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 13.12.2013 р.