Рішення

від 09.12.2013 по справі 922/4251/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2013 р.Справа № 922/4251/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук`яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова марка "Соня", вул. Райдужна, 7, кв. 87, м. Київ, 02218 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп", вул. 70 років Жовтня, 7, кв. 107, смт. Солоницівка, Дергачавський район, Харківської області, 62370 простягнення у розмірі 126 502 грн. 27 коп. за участю представникі сторін:

від позивача: не з"явився;

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова марка "Соня" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфенсі -Груп" (відповідач) про стягнення 126 502 грн. 27 коп. та витрат по сплаті судового збору в сумі 2 530 грн. 05 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 4 від 24.05.2011 року у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача у судове засідання 09.12.2013р. не з'явився, але звернувся до суду з клопотанням (вх.№45371 від 06.12.2013р.) про розгляд даної справи без участі представника позивача та із заявою (вх.№45375 від 06.12.2013р.) про відмову від клопотання, заявленого у прохальній частині позову стосовно вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, позивач в повному обсязі виконав вимоги ухвали суду від 03.12.2013р., надавши до суду обігово-сальдову відомість по розрахункам із відповідачем за спірною господарською операцією станом на час розгляду справи та письмові пояснення щодо прохальної частини позовної заяви.

Враховуючи відмову позивача від клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, заявленого у прохальній частині позову, суд не вирішуватиме зазначене клопотання по суті.

Відповідач явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, своїм конституційним правом на захист не скористався, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Пунктом 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 09.12.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Господарський суд, розглянувши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

24.05.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Інфенсі груп» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова марка «Соня» (постачальник) укладено договір поставки № 4, відповідно до пункту1.1. якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і оплачувати його вартість за цінами зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару постачальником здійснюється з метою його роздрібної реалізації покупцем через мережу магазинів «Чіполліно»(а.с. 9).

Якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам діючих державних стандартів, технічним умовам, а також санітарним, ветеринарним, гігієнічним та іншим нормам, встановленим чинним законодавством, іншим документам, виданим компетентними органами та/чи виробниками товару. Всі необхідні документи, що підтверджують якість товару, постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент поставки товару. Якщо якість товару виявиться такою, що не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, покупець має право відмовитися від прийняття та оплати такого товару, а у випадку, коли товар уже прийнято, вимагати його заміни на якісний, з віднесенням на постачальника збитків, які зазнав у зв'язку з цим покупець (пункт 2.1. договору).

Пунктом 10.1. договору встановлено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв, товар на загальну суму 157 917 грн. 39 коп. згідно видаткових накладних(а.с. 12, 23, 29, 36):

- №РН-0000247 від 01.06.2011 року на суму 51 806 грн. 24коп. ,

- №РН-0000351 від 26.07.2011 року на суму 21 763 грн. 55коп.,

- №РН-0000035 від 23.01.2012 року на суму 36 873 грн.13 коп.

- №РН-0000036 від 23.01.2012 року на суму 47 474 грн. 48 коп. (а.с.12-43).

Та довіреностями на отримання товару(а.с. 22, 28):

- №8 від 01.06.2011 року,

- №12 від 25.07.2011року.

Відсутність довіреностей до накладних №РН-0000035 від 23.01.2012р. на суму 36873грн.13коп. та №РН-0000036 від 23.01.2012р. на суму 47474грн.48коп. позивач обґрунтовує тим, що товар за даними накладними був поставлений відповідачу поштовим відправленням (а.с.72).

На підтвердження проведення вказаних господарських операцій позивач надав податкові накладні №83 від 30.06.2011р., №79 від 26.07.2011р., №38 від 23.01.2012р., №39 від 23.01.2012р. (а.с.74-113). Також, позивачем надано пояснення щодо відсутності специфікації до даного договору (а.с.73), в яких вказує, що така специфікація сторонами не складалася, а поставку товару здійснювали за накладними, наданими до позовної заяви і які оформлені у відповідності до вимог договору.

Згідно із обігово-сальдовою відомостю станом на 27.11.2013 року сальдо становить 126 502 грн. 27 коп. Оскільки товар частково був оплачений - у сумі 31 415 грн. 13коп., вартість решти отриманого товару відповідачем оплачена не була, відповідач не звертався до позивача із повідомленням про необхідність забрати товар, у відповідності до п.3.7. договору, відсутні такі докази і в матеріалах справи, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у сумі 126 502 грн. 27 коп.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до статтями 627, 628, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

За змістом пункту 3.7. договору визначено, що у випадку, якщо товар не виходить на необхідний рівень продажу у роздрібній мережі покупця для вказаної категорії товару, а також товар, що не був реалізований на протязі строку його придатності, постачальник зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з моменту одержання повідомлення від покупця вивезти такий товар. При цьому покупець не оплачує постачальнику вартість такого товару, витрати з перевезення або інші витрати (в т.ч. збитки) постачальника.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного договору, останній по своїй правовій природі є договором поставки, і на підставі статті 712 Цивільного кодексу України до нього застосовуються загальні положення про купівлю - продаж.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 509 Цивільного Кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Сума основної заборгованості, що підлягає задоволенню становить 126 502 грн. 27 коп.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 2 530 грн. 05 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інфенсі-Груп" (р/р 26003052309258 а ПАТ КБ "Приватбанк" Харківське ГРУ, МФО 351133, ЄДРПОУ 37514180) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова марка "Соня" (р/р 26003201312499 в ПАТ "ОТП Банк" в м. Києві, МФО 300528, ЄДРПОУ 34875911) 126 502 ( сто двадцять шість тисяч п'ятсот дві) грн. 27 коп. заборгованості за поставлений товар та 2 530 (дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. 05 коп. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 13.12.2013 року.

Суддя Ємельянова О.О.