Рішення

від 10.12.2013 по справі 910/9901/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9901/13 10.12.13

З позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Осарт-Інвест»

До Остащенка Сергія Станіславовича

Про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації та державного акту

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Алексик Т.І. (дов. №02/01/13 від 02.01.2013р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.05.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Остащенко Сергія Станіславовича (далі за текстом - відповідач) про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва кафе-магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б.

Ухвалою Господарського суду від 29.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/9901/13, розгляд справи призначений на 25.06.13 року. При цьому, судом встановлено, що відповідач у справі - фізична особа Остащенко Сергій Станіславович є також суб`єктом підприємницької діяльності. Разом з тим, в процесі розгляду справи та відповідно до тексту позовної заяви, судом встановлено, що позивачем подано позов до Остащенка Сергія Станіславовича саме як до фізичної особи - учасника господарського товариства, з огляду на що суд визнає помилковим зазначення в ухвалах господарського суду Остащенка Сергія Станіславовича як фізичну особу-підприємця.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 року судом відкладено розгляд справи на 16.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2013 року судом відкладено на 30.07.2013 року, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 30.07.2013 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному, справу № 910/9901/13 передано для розгляду судді Босому В.П.

Ухвалою Господарського суду від 30.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/9901/13 до свого провадження та призначив розгляд справи на 15.08.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з лікарняного, справу № 910/9901/13 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П. та прийнято до її провадження.

13.08.2013 року представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову в якій він просить суд змінити предмет позову до фізичної особи-підприємця Остащенка Сергія Станіславовича, визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Осарт-Інвест» право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Симиренка 17б, кадастровий номер 8000000000:66:110:0017, площею 0,209 га. Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Симиренка 17б, кадастровий номер 8000000000:66:110:0017, площею 0,209 га за фізичною особою-підприємцем Остащенком Сергієм Станіславовичем.

В судовому засіданні 15.08.2013 року подана позивачем заява про зміну предмету позову, була прийнята судом у відповідності до ст. 22 ГПК України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2013 року продовжено строк вирішення справи на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 08.10.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України, в зв'язку з поданням заяви про зміну предмету позову, яка прийнята судом та необхідністю направлення її на адресу відповідача.

В судовому засіданні 08.10.2013 року позивачем подано, як вже зазначалось вище, клопотання про виправлення помилки в резолютивній частині заяви про зміну предмету позову. Зазначеними заявою та клопотанням, позивач просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест" право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-б, кадастровий номер 8000000000:75:121:0021, площею 0, 0209 га, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17б, кадастровий номер 8000000000:75:121:0021, площею 0, 0209 га за фізичною особою-підприємцем Остащенком Сергієм Станіславовичем та державний акт, виданий на ім'я фізичної особи - підприємця Остащенка Сергія Станіславовича від 18.01.2007 року серія КВ № 141326.

04.10.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 08.10.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті позовних вимог, в яких просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 29.10.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України, а також в порядку ст. 65 ГПК України витребувано інформацію у уповноваженого органу щодо належності земельних ділянок з кадастровим № 8000000000:75:121:0021 та 8000000000:66:110:0017.

28.10.2013 року до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Головного управління Держземагенства у м. Києві щодо належності змеленої ділянки № 8000000000:75:121:0021, що є предметом спору у справі, громадянину Остащенко Сергію Станіславовичу.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.10.2013 року з зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду судді Балацу С. В. Ухвалою суду від 29.10.2013 року справу № 910/9901/13 прийнято до провадження судді Балаца С.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2013 року.

Розпорядженням від 11.11.2013 року В.о. Голови Господарського суду міста Києва Р.В. Бойко справа № 910/9901/13 була передана до розгляду судді Бондаренко Г.П., в зв`язку з виходом її з відпустки та прийнята до її провадження

В судове засідання 10.12.2013 року відповідач не з'явився (жодного разу з моменту порушення провадження у справі в судове засідання не з`явився, конверти, направлені на адресу: 03150, м. Київ, вул. Горького, 164, кв. 113, зазначену у витягу з ЄДРОПУ, повернуті до суду), про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач згідно п.п. 1.1, 10.4 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Осарт-Інвест», Остащенко Сергій Станіславович, як один із засновників товариства, вніс до статутного капіталу земельну ділянку, цільове призначення якої, будівництво та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0, 209 га. Кадастровий № 8000000000:75:121:021. Земельна ділянка була належала відповідачу на праві власності підставі Державного акту на право власності від 18 січня 2007 року серія КВ №141326, що складає 50% Статутного капіталу товариства. Проте, користуючись тією обставиною, що Остащенко С.С. був керівником ТОВ «Осарт-Інвест» він не переоформив державний акт про право власності на земельну ділянку на товариство, внесену ним як частка засновника до Статутного капіталу товариства, а оригінали документів на право власності на неї зберігав у себе, чим позбавив товариство права оформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку та вільно розпоряджатись своєю власністю у розумінні ст. 41 Конституції України.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2007 року відповідно до рішення засновників № 1 було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест", статут якого зареєстровано 26.04.2007 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Відповідно до п. 1.1. Статуту, зареєстрованого 26.04.2007 року, засновниками товариства є Артемчук Анатолій Володимирович та Остащенко Сергій Станіславович.

Згідно п. 10.4 Статуту, зареєстрованого 26.04.2007 року, Остащенко Сергій Станіславович вніс до Статутного фонду (капіталу) внесок у розмірі 510000,00 грн. шляхом внесення земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га. Право власності громадянина Остащенко С.С. на вказану земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності від 18 січня 2007 року Серія КВ 141326, що складає 50% Статутного фонду Товариства.

12.07.2012 року державним реєстратором було зареєстровано зміни до Статуту ТОВ "Осарт-Інвест", відповідно до яких було змінено п. 10 Статуту та визначено (зокрема у п. 10.3), що внесок Остащенко Сергія Станіславовича у вигляді земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га., кадастровий № 8000000000:75:121:021. Право власності громадянина Остащенко С.С. на вказану земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності № 48/105 від 18 січня 2007 року Серія КВ 141326, складає 13% Статутного капіталу Товариства.

В матеріалах справи міститься копія державного акту серія КВ № 141326 від 18.01.2007 року, яким засвідчено, що СПД-ФО Остащенко С.С. на підставі рішення Київміськради від 28.09.2006 року № 48/105 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2006 року є власником земельної ділянки площею 0,0209 га, розташованої у м. Києві, вул. Симиренка, 17-б, кадастровий номер 8000000000:75:121:0021 (план-схема земельної ділянки на зворотній стороні акту).

За твердженням позивача, станом на сьогоднішній день оригінали документів на земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-б (зокрема зазначений вище акт на право власності на земельну ділянку) знаходиться у відповідача, позивач позбавлений можливості оформити права на передану товариству земельну ділянку, що перешкоджає товариству оформити розташований на земельній ділянці об`єкт нерухомості (незавершений будівництвом кафе-магазин), який збудований за кошти товариства, а також отримати відповідну дозвільну документацію для завершення будівництва кафе-магазину та оформлення права власності на об`єкт нерухомості. Позивач стверджує, що в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідач у справі свого обов`язку як учасник товариства передати свій внесок у статутний капітал не виконав, земельна ділянка на момент розгляду справи оформлена на праві власності за відповідачем. Крім того, позивач стверджує, що відповідач у справі в порушення взятих на себе зобов`язань оформлює дозвільну документацію на проведення робіт на вказаній земельній ділянці саме на СПД-ФО Остащенко С.С., про що свідчить, зокрема дозвіл на виконання підготовчих робіт від 07.10.10 р. за № 225-Св/с, що свідчить про те, що відповідач продовжує володіти, користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17-б.

З огляду на наведене, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка,17-б, кадастровий номер 8000000000:75:121:0021, площею 0,0209, скасувати державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за Остащенко С.С. та скасувати державний акт, виданий на ім`я Остащенка С.С, від 18.01.2007 року серія КВ № 141326, що посвідчує право власності за СПД-ФО Остащенко С.С.

Відповідач відзиву на позову не подав, викладеного у позовній заяві не спростував.

В процесі розгляду справи, судом в порядку ст. 65 ГПК України було направлено запит до Головного управління Держземагенства у м. Києві щодо належності на праві власності земельної ділянки 8000000000:75:121:0021, у відповідь на який листом від 23.10.2013 № 4158 суд було повідомлено, що вказана земельна ділянка згідно переданої від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) інформації вказана судом земельна ділянка на праві власності зареєстрована за громадянином Остащенко Сергієм Станіславовичем.

При цьому, суд приходить до висновку, що даний спір є таким, що випливає з корпоративних відносин, оскільки стосується виконання відповідачем своїх зобов`язань як учасника товариства щодо внесення своєї частки у статутному капіталі товариства.

Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У разі якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справам, що виникають із корпоративних відносин, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом з наявних у справі документів, учасниками ТОВ "Осарт-Інвест" є дві фізичні особи: Остащенко Сергій Станіславович та Артемчук Анатолій Володимирович.

Відповідно до п. 1.1. Статуту, зареєстрованого 26.04.2007 року, засновниками товариства є Артемчук Анатолій Володимирович та Остащенко Сергій Станіславович.

Згідно п. 10.4 Статуту, зареєстрованого 26.04.2007 року, Остащенко Сергій Станіславович вніс до Статутного фонду (капіталу) внесок у розмірі 510000,00 грн. шляхом внесення земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га. Право власності громадянина Остащенко С.С. на вказану земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності від 18 січня 2007 року Серія КВ 141326, що складає 50% Статутного фонду Товариства.

12.07.2012 року державним реєстратором було зареєстровано зміни до Статуту ТОВ "Осарт-Інвест", відповідно до яких було змінено п. 10 Статуту та визначено (зокрема у п. 10.3), що внесок Остащенко Сергія Станіславовича у вигляді земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га, кадастровий № 8000000000:75:121:021. Право власності громадянина Остащенко С.С. на вказану земельну ділянку посвідчується державним актом на право власності № 48/105 від 18 січня 2007 року Серія КВ 141326, складає 13% Статутного капіталу Товариства.

Таким чином, судом встановлено, що громадянин Остащенко Сергій Станіславович, який також здійснює господарську діяльність як суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа станом на 18.01.2007 року був власником та мав право володіти, користуватися та розпоряджатися земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га., кадастровий № 8000000000:75:121:021.

Судом також встановлено, що громадянин Остащенко Сергій Станіславович вирішив внести вказану земельну ділянку у якості внеску до статутного фонду (в подальшому капітал) ТОВ "Осарт-Інвест", про що є відповідні дані в Статуті товариства (а також в змінах до статуту товариства).

Згідно із п. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України , суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Цивільний кодекс не встановлює такого суб'єкта права приватної власності як фізична особа - підприємець.

Відповідно до п. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Отже, фізична особа Остащенко С.С., який, як встановлено судом з витягу ЄДРПОУ, також зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа, прийняв рішення про внесення належного йому майна до статутного капіталу ТОВ "Осарт-Інвест".

При цьому, норми податкового права прирівнюють таке внесення до продажу нерухомого майна. Так, у відповідних роз`ясненнях податкових органів, посилаючись на норми пп. 8.4.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР , вони зазначають, що для фізичної особи, яка вносить до статутного фонду підприємства власне майно, така операція розглядається як продаж цього майна.

Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно з п. 1.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р., є податковим агентом щодо вартості такого майна.

Відповідно до ст. 113 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Як вказано у ст. 114 ЦК України, учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа.

Стаття 115 ЦК України встановлює, що господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Як встановлено ст. 117 ЦК України, учасники господарського товариства зобов'язані, зокрема, виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади (оплачувати акції) у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші обов'язки, встановлені установчим документом товариства та законом.

Відповідно до ст. 144 ЦК України (в редакції 22.06.2006 року, яка була чинна на момент створення ТОВ "Осарт-Інвест"), статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вартості вкладів його учасників.

Відповідно до статутного капіталу визначається мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Розмір статутного капіталу товариства не може бути меншим розміру, встановленого законом.

Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

До моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Аналогічні за змістом норми містяться також у Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 17.11.2005 року (діє з 14.12.2006 року), яка була чинна на момент реєстрації ТОВ "Осарт-Інвест" - 26.04.2007 року). Так, зокрема, стаття 1 вказаного закону визначає, що господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариства є юридичними особами. Товариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяльністю, яка не суперечить законодавству України. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді та третейському суді від свого імені.

Стаття 3 вищезазначеного закону визначає, що засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції від 17.11.2005 року, яка діє з 14.12.2006 року), у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цього зобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчими документами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено за наявними у справі документами, 02.04.2007 року було прийнято рішення засновників про створення ТОВ «Осарт-Інвест», а 26.04.2007 року було проведено державну реєстрацію Статуту ТОВ "Осарт-Інвест". За таких обставин, враховуючи положення пункту 10 Статуту ТОВ "Осарт-Інвест", а також вищезазначені норми права, відповідач був зобов`язаний внести свій внесок до Статутний фонд (капітал) товариства у повному обсязі до 26.04.2008 року.

Свої зобов`язання як учасника товариства по внесенню частки до статутного капіталу, відповідач також підтвердив шляхом підписання у липні 2012 року змін до Статуту ТОВ "Осарт-Інвест", в пункті 10.1 Статуту зазначено, що його внесок у вигляді внесення земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га, кадастровий № 8000000000:75:121:021 оцінюється у 510000,00 грн. та складає 13% статутного капіталу товариства.

Відповідно до пункту 33 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику застосування судами корпоративних спорів», при вирішенні спорів, пов'язаних із формуванням та зміною розміру статутного капіталу господарського товариства, судам необхідно керуватися нижченаведеним. Якщо акти приймання-передачі та положення установчих документів товариства не передбачають застережень про те, що внеском учасника до статутного капіталу товариства є майнові права, у тому числі право користування майном, то майновий внесок учасника до статутного (складеного) капіталу є об'єктом права власності товариства.

Положення установчих документів (статуту з подальшими змінами) ТОВ "Осарт-Інвест" не містять жодних застережень про те, що внеском відповідача до статутного капіталу товариства є майнові права, а тому земельна ділянка, передана Остащенком С.С. до статутного капіталу товариства, є власністю товариства.

Проте, як встановлено судом, відповідач як учасник товариства своїх зобов`язань по внесенню земельної ділянки до статутного капіталу товариства належним чином не виконав.

Даний факт підтверджується тим, що відповідач 07.10.2010 року отримав дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на виконання підготовчих робіт на будівництво кафе-магазину за адресою: вул. Симиренка 17-б у м. Києві, який виданий СПД-ФО Остащенко Сергію Станіславовичу. Крім того, на вимогу суду Головне управління Держземагенства у місті Києві надало інформацію, що станом на 23.10.2013 року земельна ділянка кадастровий № 8000000000:75:121:021 на праві власності зареєстрована за громадянином Остащенко Сергієм Станіславовичем.

Отже, суд приходить до висновку, що в порушення взятих на себе зобов`язань як учасник товариства, відповідач - Остащенко С.С. фактично не вніс земельну ділянку до статутного капіталу товариства у порядку визначеному нормами ЦК України та Закону України «Про господарські товариства» (в редакції чинній на момент створення та реєстрації товариства) та не передав товариству документи, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку (зокрема, акт на право власності на земельну ділянку). Вказані дії відповідача порушують право власності ТОВ "Осарт-Інвест" на належне йому майно - земельну ділянку, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га., кадастровий № 8000000000:75:121:021, передану товариству у якості внеску до статутного фонду (капіталу). Крім того, такі дії відповідача перешкоджають товариству у оформленні прав на земельну ділянку та вчиненні дій щодо будівництва та завершення будівництва об`єкту нерухомості (кафе-магазину), яке здійснюється товариством на вищезазначеній земельній ділянці.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Стаття 392 ЦК України визначає, що Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки дії відповідача щодо невиконання свого обов`язку щодо фактичної передачі земельної ділянки та правовстановлюючих документів на неї позивачеві порушують право власності останнього та позбавляють позивача можливості отримати документ, що посвідчує його право власності, а дії відповідача щодо вчинення юридично значимих дій (наприклад, отримання дозволів щодо вчинення дій на спірній земельній ділянці) свідчать про не визнання відповідачем прав власності позивача, то позивачем правильно обрано спосіб захисту щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання за ТОВ "Осарт-Інвест" права власності на земельну ділянку, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га., кадастровий № 8000000000:75:121:021 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої будівництво, обслуговування та експлуатація кафе-магазину, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Симиренка 17-б, загальною площею 0,0209 га., кадастровий № 8000000000:75:121:021 за Остащенко Сергієм Станіславовичем, то суд також приходить до висновку, що дана вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 125 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла до 01 травня 2009 року, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Водночас, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою до 01.01.2013 посвідчувалось державними актами (частина перша статті 126 Кодексу).

Пунктом 4.2 Тимчасового порядку ведення Державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України 02 липня 2003 року N 174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 25 липня 2003 року за N 641/7962 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 07 липня 2012 N 408), державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснювалася шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводилась територіальними органами земельних ресурсів до 01 січня 2013 року.

Як встановлено судом з відповіді Головного управління Держземагенства у м. Києві, відповідач у справі у встановленому порядку отримав акт про право власності на земельну ділянку та зареєстрував його у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) відповідно до діючого на момент отримання акту на право власності порядку, встановленого рішеннями Київради "Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві", рішенням Київської міської ради від 29 жовтня 2009 року N 534/2603 та відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Разом з тим, відповідно до рішення Київської міської ради від 25.12.12 року за № 715/8999, керуючись законом України "Про Державний земельний кадастр" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно", у зв'язку із припиненням повноважень виконавчого органу Київської міської ради з ведення Державного земельного кадастру в місті Києві та з метою забезпечення його ведення центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів і його територіальним органом в місті Києві Київська міська рада вирішила передати Державному агентству земельних ресурсів України інформацію про земельні ділянки в межах міста Києва, зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до 01.01.2013 в книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю, на право постійного користування землею та договорів оренди землі, а також інформацію про рішення Київської міської ради, які стали підставою для набуття юридичними і фізичними особами прав на земельні ділянки, та про документи, що посвідчують право власності чи користування земельними ділянками .

Як вбачається з відповіді Головного управління Держземагенства у м. Києві від 23.10.2013 року за № 4158, згідно переданої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) інформації земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:75:121:0021 зареєстрована на праві власності за громадянином Остащенко Сергієм Станіславовичем.

Оскільки, як встановлено судом вище, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, не передав вказану земельну ділянку власність позивачеві, та суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:75:121:0021, то існування відомостей про реєстрацію спірної земельної ділянки за відповідачем порушує права позивача на реалізацію його права власності на нерухоме майно та його реєстрацію відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно", а отже позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Остапенко Сергієм Станіславовичем підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що вимога про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.01.2007 року серія КВ № 141326 є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України, державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Частиною другою цієї статті встановлено можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, зокрема, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, право власності посвідчується або цивільно-правовою угодою або свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 126 ЗК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року N 449 затверджено форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що відповідач у справі, відповідно до чинного законодавства набув у власність спірну земельну ділянку та оформив право власності на неї, яке зареєстрував відповідно до діючого на території міста Києва порядку щодо реєстрації прав власності на земельні ділянки у місті Києві. Суд також встановив, що саме на підставі державного акту від 18.01.2007 року серія КВ № 141326 про право власності Остащенка Сергія Станіславовича, виданого на підставі рішення Київської міської ради від 28.09.2006 року за № 48/105 та договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.11.2006 року, відповідач набув прав користування, розпорядження та володіння спірною земельною ділянкою, внаслідок чого і скористався правом передачі земельної ділянки до статутного фонду (капіталу) ТОВ "Осарт-Інвест". При цьому, позивачем у справі не наведено жодного обґрунтування яким нормам права протирічить оскаржуваний державний акт на право власності відповідача на земельну ділянку та з яких підстав він має бути скасований.

Після передачі земельної ділянки як внесок до статутного фонду (капіталу) позивача, відповідач мав виконати своє зобов`язання щодо фактичної передачі земельної ділянки та правовстановлюючого документу на земельну ділянку (акту про право власності на земельну ділянку) товариству, яке на підставі цих документів мало право зареєструвати своє право власності.

Виходячи з того, що відповідач в добровільному порядку не виконав свої зобов`язання по передачі земельної ділянки та правовстановлюючих документів на неї позивачеві, між сторонами виник спір про встановлення прав власності позивача на вказану земельну ділянку та право власності позивача на вказану земельну ділянку встановлено даним рішенням суду. Отже, належним способом захисту у спірних правовідносинах відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України є саме визнання права власності на земельну ділянку за позивачем, а не скасування державного акта на право власності за відповідачем на земельну ділянку, який відповідач отримав на законних підставах та який є підставою для передачі (відчуження) земельної ділянки відповідачем на користь позивача в силу виконання своїх зобов`язань як учасника товариства перед товариством щодо формування статутного фонду (капіталу).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Отже, позивач не позбавлений можливості та права зареєструвати належне йому на праві власності майно (земельну ділянку) на підставі рішення суду. За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про скасування державного акту про право власності на земельну ділянку належить відмовити.

Отже, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10200,00 грн. покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 25, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Осарт-Інвест» (02166, м. Київ, вул. Жукова, 26-а, код ЄДРПОУ 35081848) право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Симиренка 17-б, кадастровий номер 8000000000:75:121:0021, площею 0,0209 га.

3. Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Симиренка 17-б, кадастровий номер №8000000000:75:121:0021, площею 0,0209 га за Остащенко Сергієм Станіславовичем.

4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути з Остащенко Сергія Станіславовича (03150, м. Київ, вул. Горького, 164, кв. 113, паспорт серія ЕС № 357978, ідентифікаційний код 2500512055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Осарт-Інвест"(02166, м. Київ, вул. Жукова, 26-а, код ЄДРПОУ 35081848) витрати по сплаті судового збору у розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.12.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко