Постанова

від 28.04.2009 по справі 20/220-08-4765

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/220-08-4765

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" квітня 2009 р. Справа № 20/220-08-4765

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                    Картере В.І.,

суддів:                               Жекова В.І., Пироговського В.Т.,

при секретарі судового засідання —Стогній С.Ю.

за участю представників:

від Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –Іванов Д.Д.,

від Універсальної фінансово-виробничої приватної холдінгової компанії у вигляді Закритого акціонерного товариства АТ „ОМК” –не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2009р.

по справі № 20/220-08-4765

за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до Універсальної фінансово-виробничої приватної холдінгової компанії у вигляді Закритого акціонерного товариства АТ „ОМК”

про внесення змін до договору оренди

ВСТАНОВИВ:

11.11.2008р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду з позовом до Універсальної фінансово-виробничої приватної холдінгової компанії у вигляді ЗАТ АТ „ОМК”, в якому просило внести зміни у додаток № 1 до договору оренди нежитлового приміщення № 97/7 від 25.11.1999 р., розташованого у м. Одесі, вул. Пушкінська, 59 щодо розрахунку орендної плати.

В обґрунтування позову, позивач послався на ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, відповідно до якої договори оренди державного та комунального майна укладені до 01.01.2007р. у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду в частині розміру орендної плати згідно до порядку, встановленого Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМ України від 04.10.1995 р. № 786 з подальшими змінами.

Також, позивач послався на розпорядження Кабінету Міністрів України „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” № 301-р від 23.05.2007р., яким органам місцевого самоврядування рекомендовано застосувати в 2007 р. орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р. (суддя Щавинська Ю.М.) у задоволені позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд зазначив, що внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна у зв'язку з прийняттям Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” не приймаються судом до уваги в якості підстави для зміни розміру орендної плати згідно ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, оскільки відповідно до ст. 19 названого Закону методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності визначаються органами місцевого самоврядування.

Також, суд першої інстанції зазначив, що розпорядженням КМ України „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” та ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” органам місцевого самоврядування рекомендовано застосовувати у 2007р. орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно. Прийняття вищеназваного розпорядження, на думку господарського суду першої інстанції, не зумовлює автоматичне поширення на комунальне майно затверджених Кабінетом Міністрів України орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, в даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з орендою комунального майна.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначив, що місцевим господарським судом не враховано положення що господарським судом не враховано положення ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, якою передбачено, що збільшення цін та тарифів може бути підставою для відповідної зміни на вимогу однієї із сторін розміру орендної плати, хоча б це і погіршувало фінансове становище орендаря.

Також апелянт стверджує, що господарським судом першої інстанції не враховано ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких одностороння зміна умов зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в даному випадку таким законом є Закон України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким передбачено, що договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 р. підлягають обов'язковому перегляду в частині розміру орендної плати у відповідності до порядку, встановленому Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника апелянта, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.1999 р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в особі начальника (Орендодавець) та Універсальною фінансово-виробничою приватною холдінговою компанією у вигляді Закритого акціонерного товариства АТ „ОМК” (Орендар) укладено договір оренди № 97/7, за умовами якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 520,3 кв. м першого поверху за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 59 (а.с.10).

Відповідно до умов п. 3.1 договору оренди №97/7 орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відносно суми орендної плати, визначеної в перший місяць після укладення договору оренди в розмірі 3461,16 грн.

Згідно з п. 3.2 договору оренди №97/7 розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.

Строк дії договору визначено з 25.11.1999 р. по 25.11.2009 р.

31.01.2001р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Універсальною фінансово - виробничою приватною холдінговою компанією у вигляд ЗАТ „ОМК” укладено додаткове погодження б/н до договору оренди нежитлового приміщення №97/7 від 25.11.1999р. (а.с.12), згідно з яким, на підставі методики розрахунку, граничних розмірів та порядку використання орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради №1665-ХХШ від 31.10.2000року, орендна плата за договором оренди нежитлового приміщення №97/7 від 25.11.1999р., з 31.01.2001р. складає 7 681,42 грн.

27.06.2007р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до відповідача з пропозицією №01-15/1034 про внесення змін до договору оренди №97/7 від 25.11.1999р. в частині перерахунку орендної плати на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995року №786 (зі змінами), починаючи з 01 січня 2007 року, шляхом підписання відповідного додаткового погодження до договору оренди.

Враховуючи відсутність відповіді Універсальної фінансово - виробничої приватної холдингової компанії у вигляді ЗАТ „ОМК” на пропозицію підписати додаткове погодження, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Місцевий господарський суд відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”:

- передача в оренду державного та комунального майна у 2007 році здійснюється виключно на конкурсних засадах;

- орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- Кабінету Міністрів України надано право затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі;

- договори оренди державного та комунального майна, укладені до 01.01.2007 р. (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійними фондом України та його органами, а також цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 301-р від 23.05.2007 р. „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” органам місцевого самоврядування рекомендовано, відповідно до ст. 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені постановою КМ України № 786 від 04.10.1995р., під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що передається в містах обласного значення, м. Києві та Севастополі.

Згідно ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами –юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції, повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.

У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку не встановлено за рішенням суду.

Враховуючи те, що майно, яке є предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно з ч. 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною радою АРК для об'єктів, що належать Автономній республіці Крим; органами місцевого самоврядування для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Рішенням Одеської міської ради № 4840-IV від 09.11.2005 р. „Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси” затверджено Методику розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, яке знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси.

На підставі п. 8 затвердженої Методики, чинної на момент розгляду справи, розмір плати за оренду нерухомого майна на рік встановлюється у відсотках від експертної вартості цього майна.

Відповідно до умов п. 3.2 договору №97/7 від 25.11.1999 р. розмір орендної плати також може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених законодавством України.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для зміни умов договору оренди виходячи із п. 3.2 договору № 97/7, оскільки апелянт не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували внесення відповідних змін до методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 09.11.2005р. № 4840-IV, відповідно до положень якої розраховувався розмір орендної плати.

Частиною 4 статті 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Згідно зі ст. 193 ГК України, яка кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Таким чином, правові підстави для зміни договору оренди № 97/7 від 25.11.1999р. в частині розрахунку орендної плати з 01 січня 2007 року відсутні і місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника щодо того, що до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 було внесено зміни, у зв'язку з прийняттям Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом в якості підстави для внесення змін до умов договору оренди №97/7 від 25.11.2007р., передбаченої ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, так як відповідно до ст. 19 цього Закону, Методика розрахунку та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається саме органами місцевого самоврядування.

Крім того, прийняття розпорядження Кабінетом Міністрів України №301-р від 23.05.2007 р. „Про індикативні ставки орендної плати за використання комунального майна” не зумовлює автоматичне розповсюдження на комунальне майно затверджених КМ України орендних ставок без внесення органом місцевого самоврядування, в даному випадку Одеською міською радою, відповідних змін до нормативних актів, що регулюють відносини, пов'язані з орендою комунального майна, про що вірно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.

Посилання скаржника на наказ Фонду держмайна України від 18.01.2007 р. № 43 „Про затвердження порядку перегляду договорів оренди нерухомого державного майна”, не приймаються до уваги апеляційним господарським судом з огляду на те, що предметом регулювання цього Порядку є процедура перегляду договорів оренди нерухомого майна за договорами оренди, укладеними Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями і представництвами, а також Фондом майна АР Крим з державними підприємствами. Отже, дія вказаного Порядку не розповсюджується на комунальне майно.

Враховуючи наведене, оскаржене рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його для скасування або зміни немає.

Керуючись ст. ст. 85, 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2009р. по справі № 20/220-08-4765 –залишити без змін, а апеляційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради –без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

          Головуючий суддя :                                                            В.І. Картере

          Судді:                                                                                          В.І. Жеков

                                                                                                    В.Т. Пироговський