Ухвала

від 12.12.2013 по справі 2/2397/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10386/13 Справа № 2/2397/11 Головуючий у 1 й інстанції - Підберезний Г.А. Доповідач - Романюк М.М. Категорія 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Романюк М. М.

суддів Котушенко С.П., Петренко І. О.

при секретарі Кочержинській А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Дніпропетровської міської ради, треті особи - комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом 05 травня 2011 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що у 1990 році він придбав металевий гараж НОМЕР_1 з фундаментною основою, в якому на протязі 1991 року був побудований підвал та з цього ж часу позивач розпочав користування земельною ділянкою під кадастровим номером 1210100000:06:015:0204 площею 0,0061га під вказаним гаражем. Посилаючись на те, що володіє гаражем безперервно на протязі 20 років, однак не подбав про належне оформлення правовстановлюючих документів, просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на гараж НОМЕР_1 з фундаментною основою та підвалом, який знаходиться на земельній ділянці в АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 липня 2013 року позовні вимоги задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом тривалого строку користується спірним гаражем, а тому за ним може бути визнано право власності за набувальною давністю.

З даним висновком судова колегія не погоджується виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач тривалий час користується гаражем НОМЕР_1, який розташований в АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Кіровської районної ради народних депутатів №1490 від 17.09.1993 р. позивачу дозволено користування земельною ділянкою під самовільно встановленим гаражем, тимчасово, строком на 3 роки.

Згідно ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З огляду на положення статті 376 ЦК право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Суд на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про можливість визнання за повивачем права власності за набувальною давністю на самочинно побудований гараж.

З урахуванням вищезазначеного та приймаючи до уваги, що спірний гараж є самочинною будівлею, судова колегія дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30 липня 2013 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до виконкому Дніпропетровської міської ради, треті особи - комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", Державна реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання права власності - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: