Рішення

від 05.12.2013 по справі 257/5967/13-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа № 2/257/1860/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Шликова С.П.

за участю секретаря Пташник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДАР», ОСОБА_4 районного управління юстиції м. Донецька, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування ОСОБА_4 районної в м. Донецьку ради про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДАР», ОСОБА_4 районного управління юстиції м. Донецька, треті особи: ОСОБА_5, Орган опіки та піклування ОСОБА_4 районної в м. Донецьку ради про визнання права власності, мотивуючи свої вимоги наступним:

В грудні 2008 року нею та ОСОБА_3 в рівних долях була приватизована квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності № 7039 від 18.12.2008 року.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання угоди дійсною та визнання права власності - задоволені та за ОСОБА_5 визнано право власності на двокімнатну квартиру загальною площею 84,0 метрів квадратних, житловою площею 32,2 метри квадратних, що знаходиться за адресою: .м ОСОБА_1, АДРЕСА_2, договір купівлі - продажу 1/2 частини квартири двокімнатної квартири, укладений 09.07.2011 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який діяв від імені ОСОБА_2 - визнаний дійсним.

04.12.2012 року вказане рішення Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011 року скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.

В подальшому ОСОБА_5 на підставі установчих зборів, оформлених протоколом №1 від 11.07.2012 року, виступила єдиним засновником ТОВ «Федар», а квартиру за вищезазначеною адресою передала до статутного фонду новоутвореного товариства, як вклад його засновника. При цьому, як вказано у позові, 09.08.2012 року відбулася державна реєстрація ТОВ «Федар» за номером запису 12661020000041596.

Судом апеляційної інстанції 04.12.2012 року встановлено, що квартира взагалі не вибула з власності неповнолітньої ОСОБА_2, оскільки договір купівлі - продажу, укладений від її імені батьком з її бабусею ОСОБА_5 є неукладеним. Також Апеляційним судом Донецької області було встановлено, що правочин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не укладався, а тому позивач вважає, що 1/2 частка квартири із володіння ОСОБА_2 взагалі не вибувала, а ОСОБА_5 право власності на всю квартиру не мала, а тому, як вказано у позові, не мала права розпоряджатися всім майном.

На теперішній час ОСОБА_2 виявила бажання на відчуження майна за ціною 196132,00 грн., відповідно до рішень ОСОБА_4 районної в м. Донецьку ради № 194 та № 190/1 від 22.06.2011 року, шляхом підписання правочину у нотаріуса за довіреністю, наданою батьку ОСОБА_2 - ОСОБА_6

В грудні 2012 року рахунок позивача ОСОБА_2 в ПАТ КБ «ПриватБанк» закрит, оскільки остання не мала наміру відчужувати майно за ціною 100000,00 грн. та 22.12.2012 року відкликала довіреність на вчинення правочину її батьком - ОСОБА_6 На теперішній час ОСОБА_2 повернула аванс за майно через депозитний рахунок ОСОБА_5

Крім того, як зазначає позивач у позові, відповідно до довідки №158 від 07.09.2012 року ТОВ «Житло - комфорт», за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та зареєстровані по теперішній час ОСОБА_3 разом з неповнолітньою ОСОБА_2.

У відповідності до Протоколу №1 загальних зборів від 11.07.2012 року ТОВ «Федар» п. 2 було сформовано Статутний капітал у розмірі 435830,00 грн., що складає 100% його загального розміру та сформований майном, а саме двокімнатною квартирою площею 84,0 метрів квадратних, реєстраційний номер 23896607, яка розташована за адресою: .м ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 1/2 частини якої належить на праві власності позивачу - ОСОБА_2, однак, відповідно до цього протоколу, власник ТОВ «Федар» по Акту прийому - передачі від 11.07.2012 року передала та зарахувала на баланс ТОВ «Федар» майно, яке цілком не належало їй на праві приватної власності.

Просила суд визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку статутного капіталу з обмеженою відповідальністю «Федар»; зобов’язати державного реєстратора Виконавчого Комітету ОСОБА_1 міської ради провести державну реєстрацію на 1/2 частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Федар» за ОСОБА_2; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник законного представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - ОСОБА_7 заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку статутного капіталу з обмеженою відповідальністю «Федар» у розмірі 217915,00 грн.; зобов’язати державного реєстратора Виконавчого Комітету ОСОБА_1 міської ради провести державну реєстрацію на 1/2 частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Федар» за ОСОБА_2; судові витрати покласти на відповідача, надавши суду аналогічні пояснення тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ «Федар», представник відповідача ОСОБА_4 районного управління юстиції у місті ОСОБА_1 до судового засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутністю на адресу суду не надходило. На підставі ч. 2 ст. 224 ЦПК України суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи.

Третя особа ОСОБА_5 до судового засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю на адресу суду не надходило. Суд на підставі ст. 169 ЦПК України вважає можливим розглянути справу за відсутністю третьої особи ОСОБА_5

Представник третьої особи Органу опіки та піклування ОСОБА_4 районної в м. Донецьку ради до судового засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника законного представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 - ОСОБА_7О, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі мають право користуватися іншими процесуальними іншими процесуальними правами, встановленими законом.

У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1 ст. 64 ЦПК України вказано, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 2 тієї ж статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Статтею 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Під час розгляду даної цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та обов'язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заявлення клопотань.

У судовому засіданні було встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності № 7039 від 18.12.2008 року на праві часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належала по 1/2 частини квартири № 107 в будинку № 21 корпус 5 по вулиці Панфілова в ОСОБА_4 районі міста ОСОБА_1. (а.с. 17)

Батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що підтверджується наданою суду копією свідоцтва про народження. (а.с.9)

У травні 2011 року позивачка та її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 звернулись до Виконавчого комітету ОСОБА_4 районної у місті ОСОБА_1 ради із заявою про надання згоди на укладання договору купівлі-продажу належній їй частини квартири.

Рішеннями виконкому ОСОБА_4 районної у місті ОСОБА_1 № 190/1 від 22.06.2011 року, № 194 від 22.06.2011 надано дозвіл неповнолітній ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу частки квартири, яка розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3. в якості продавця, а також видати довіреність на ім'я свого батька - ОСОБА_6 на укладання від її імені договору купівлі - продажу частки квартири в якості продавця. (а.с.59)

ОСОБА_2 09 липня 2011 року було видано довіреність на ім’я її батька - ОСОБА_6, відповідно до якої ОСОБА_6 був уповноважений здійснити продаж належної їй 1/2 частини двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3.

Матір’ю позивачки - ОСОБА_3, надано нотаріально завірену згоду на продаж ОСОБА_6 належній ОСОБА_2 1/2 частини квартири з правом на свій розсуд визначати умови продажу належного їй майна.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011 у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 визнано дійсним договір купівлі - продажу 1/2 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3, що був укладений 09.07.2011 у простій письмовій формі між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який діяв від імені неповнолітньої ОСОБА_2 та визнано право власності ОСОБА_5 на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3. (а.с. 19-20)

11.07.2012 року відбулися загальні збори учасників ТОВ "Федар", за результатами яких складено протокол №1, засновником товариства ОСОБА_5 було прийнято рішення про формування статутного капіталу ТОВ "Федар" у розмірі 435830,00 грн. (а.с.25)

В якості внеску до статутного капіталу відповідачем було передано позивачу майно: квартира двокімнатна, загальною площею 84,0 кв.м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3. вартістю 435830,00 грн. За номером №12661020000041596 09.08.2012р. здійснено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Федар". (а.с. 26,27,28)

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.12.2012 у справі № 22-Т1513 2012 року, було скасовано рішення Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011 року, у задоволенні позову відмовлено. (а.с.21-23)

Позивачка, в особі законного представника ОСОБА_3 звернулася до суду з вимогами, зокрема, про визнання за нею права власності на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Федар».

Позовні вимоги обумовлені рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.12.2012, яким скасовано рішення Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011 та обґрунтовані тим, що майно, яким сформований статутний капітал належало їй на праві власності та неправомірно внесено третьою особою - ОСОБА_5 до статутного капіталу «Федар». А оскільки право участі у товаристві є особистим немайновим правом, то ніхто крім позивачки не може за нього набути такого права та примусити бути засновником. Створення ТОВ «Федар» без участі позивача не позбавляє останнього вступити до складу учасників цього товариства шляхом обміну, виданого йому відповідачем письмового зобов'язання на частку у статутному капіталі.

Правовими підставами позову визначені положення, ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 100 ч.ч. 1.2. ст. 87, ст. 147 ЦК України, ч. 1 ст. 167 ГК України, ст.. 53 Закону України «Про господарські товариства».

Відповідно до ст. 16 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, з метою встановлення відповідності заявленого належному способу захисту прав позивача, підлягають дослідженню правомірність володіння ТОВ «Федар» 1\2 частини квартири двокімнатної, загальною площею 84,0 кв.м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3. вартістю 217915,00 грн., а також можливість її витребування з володіння ТОВ «Федар».

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.2012 у справі № 5006/37/116пд/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2012 у справі № 5006/37/116пд/2012, за ТОВ «Федар» визнано право власності на двокімнатну квартиру за адресою м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3, реєстраційний номер 23896607. (а.с. 68-70)

Зазначене рішення не скасовано та є чинним, оскільки за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами за заявою Прокурора Донецької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 воно залишено без змін Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2013р., Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.04.2013 р., ухвалою Вищого господарського суду від 26.03.2013. (а.с.74-77,78-79)

Також, рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2012 у справі № 5006/32/207пн/2012, залишеним без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 встановлено правомірність формування ОСОБА_5 статутного капіталу ТОВ «Федар», а також та обставина, що ТОВ «Федар» є належним власником двокімнатної квартири, загальною площею 84,0 кв.м, яка розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3. (а.с.80-88)

Наведене обумовлює право власності відповідача та правомірність володіння ним і 1/2 частиною зазначеної квартири вартістю 217915,00 грн.

Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Зважаючи на наведене, судом встановлено відсутність підстав поновлення позивачки у праві власності на 1/2 частини двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: за адресою м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3 внаслідок скасування рішення Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011р., встановлено правомірність передання ОСОБА_5 наведеного майна до статутного капіталу та у власність ТОВ «Федар», встановлено наявність прав власності ТОВ «Федар» на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: за адресою м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3 та правомірність володіння відповідачем зазначеним майном.

Зважаючи на встановлені судом обставини, помилковими є твердження позивачки про неправомірність формування статутного капіталу ТОВ «Федар», оскільки неправомірне формування статутного капіталу за рахунок майна, в тому числі і його 1/2 частиною вартістю 217915 грн., виключає можливість визнання права власності на частку такого статутного капіталу.

Щодо можливості витребування з володіння ТОВ «Федар» 1/2 частини квартири вартістю 217915 грн., то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише в таких випадках:

1. воно загублено власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2. воно було викрадене у власника або особи, якій вінпередав майно у володіння;

3. воно вибуло з володіння власника або особі, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

З матеріалів справи вбачається, що відчуженню належного позивачці нерухомого майна: 1/2 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3, передували обставини подання всіх необхідних заяв, отримання всіх необхідних дозволів та згод на продаж ОСОБА_2 вказаного майна.

Відчуження належного ОСОБА_2 майна 1/2 части двокімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21, корп.. 5, кв. 107, відбувалось на підставі наданої матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 нотаріально посвідченої заяви від 19.05.2011 про згоду па продаж належної ОСОБА_2 1/2 частини квартири з правом на свій розсуд визначати умови продажу належного їй майна та виданої позивачкою нотаріально посвідченої довіреності 09.07.2011 на ім'я ОСОБА_6

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.12.2012 у справі № 22-Т1513 2012, встановлено наявність дійсного волевиявлення неповнолітньої ОСОБА_2 на вибуття належної їй 1/2 частини квартири за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3 із свого володіння за попередньої згоди її законних представників та органу опіки та піклування, встановлено наявність волі неповнолітньої ОСОБА_2 та її законних представники на відчуження належного їй майна.

Обставини того, що відповідач є добросовісним набувачем двокімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3, придбав майно за відплатним договором і воно не підлягає витребуванню не в цілому ні в будь-якій частині встановлені рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2012 у справі № 5006/32/207пн/2012, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі № 5006/32/207гін/2012, ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2013 у справі № 5006/37/116пд/2012 та в силу ст. ч. 3 ст. 61 ЦПК України не потребують доведення і є приюдиційними.

За таких обставин, судом встановлено неможливість витребування на користь позивачки 1/2 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3 з володіння або позбавлення відповідача володіння чи власності на зазначене майно за будь-яких інших підстав.

За висновками Верховного Суду України, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Цивільні права чи цивільний інтерес підлягають судовому захисту у спосіб, який є найбільш ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту права, що захищається та його характеру, оскільки обмеження матеріального права суперечать положенням Конституції України та Конвенції.

Зважаючи на наведене та встановлену судом неможливість витребування у відповідача на користь позивачки 1/2 частини двокімнатної квартири, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, б. 21АДРЕСА_3 або іншого відновлення її прав на це майно суд вважає належним, справедливим та ефективним вибраний позивачкою спосіб захисту свого цивільного інтересу через визнання права власності на частку в статутному капіталі товариства.

Судом встановлено, що визнання права власності позивачки на частку в статутному капіталі ТОВ «Федар» є ефективним та повним засобом відшкодування будь-якої шкоди та відновлення будь яких майнових прав, пов’язаних з відчуженням належної їй 1/2 частини двокімнатною квартири площею 84,0 кв. м, яка розташована за адресою: 83114, АДРЕСА_4

Як зазначалось, протоколом № 1 загальних зборів від 11.07.2012 року ТОВ «Федар» було сформовано статутний капітал відповідача у розмірі 435830,00 грн. Статутний капітал сформований майном, а саме двокімнатною квартирою площею 84,0 кв. м , реєстраційний номер 23896607, яка розташована за адресою: 83114, АДРЕСА_4. Зазначене майно, за актом прийому-передачі від 11.07.2012 року, передано ТОВ «Федар» та зараховано на його баланс.

Також, статутом ТОВ «Федар» визначено, що ОСОБА_5, для забезпечення діяльності Товариства, майном - двокімнатною квартирою площею 84,0 кв. м, яка розташована за адресою: 83114, АДРЕСА_4. був сформований Статутний капітал в розмірі 435830,00 грн. (а.с. 27,29-34)

Як зазначалось, на підставі свідоцтва про право власності № 7039 від 18.12.2008 року позивачці на праві приватної власності належала 1/2 частина квартири № 107 в будинку № 21 корпус 5 по вулиці Панфілова в ОСОБА_4 районі міста ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України, корпоративні права це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.ст. 12, 16, 87, 100, 147, 388 ЦК України, ст. 167 ГК України, ст. 53 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку статутного капіталу з обмеженою відповідальністю «Федар», код ЄДРПОУ 38311517, юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 59 в розмірі 217915 (двісті сімнадцять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) гривень 00 копійок.

Зобов’язати державного реєстратора Виконавчого Комітету ОСОБА_1 міської ради провести державну реєстрацію на 1/2 частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Федар», Код ЄДРПОУ 38311517, юридична адреса: 83011 м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 59 за ОСОБА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федар», код ЄДРПОУ 38311517, юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 59 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заяву про перегляд цього заочного рішення може бути подано відповідачами протягом 10 днів з дня отримання його копії до Київського районного суду м. Донецька.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.П. Шликов