Рішення

від 07.08.2013 по справі 359/6475/13-ц

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/6475/13-ц

Провадження № 2/359/2383/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

07.08.2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області

в складі головуючого судді Левченка А.В.

при секретарі Макаренко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області про визнання частково недійсними кадастрових номерів земельних ділянок, визнання за особою права на отримання кадастрового номеру земельної ділянки та зобов'язання присвоїти кадастровий номер земельній ділянці,

встановив:

25.06.2013 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій зазначає, що вона є власником земельної ділянки площею 0, 334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1. Землю було передано у власність рішенням Виконкому Вишеньківської сільської ради від 31 січня 2001 року для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,250 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0, 084 га. Звернувшись до землевпорядної організації із заявою про виготовлення-технічної документації щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, позивачу було відмовлено, оскільки за матеріалами аерофотозйомки було виявлено, що на її земельну ділянку є накладка земельних меж з боку межі земельної ділянки ОСОБА_2 та з боку межі земельної ділянки ОСОБА_3. В Управлінні Держкомзему у Бориспільському районі Київської області позивачу повідомили, що згідно її Державного акту на право приватної власності на землю неможливо визначити кадастровий номер моєї земельної ділянки у зв'язку із накладанням меж на інші земельні ділянки, що перебувають у власності інших землевласників. До вказаного листа було додано також схему накладання меж земельних ділянок.

В той же час відповідачі, отримавши кадастрові номери на свої земельні ділянки в межах накладки на частину земельної ділянки позивача фактично отримали право власності на неї, а отже - і можливість фактично володіти, користуватися і розпоряджатися частиною її земельної ділянки. З огляду на вказане позивач просить визнати частково недійсним кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_3, які накладаються на її земельну ділянку, яка розташована на території АДРЕСА_1; визнати за нею право на отримання кадастрового номеру на земельну ділянку площею 0, 334 гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІУ-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року; зобов'язати Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 0,334 гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1.

В судове засідання позивач не з'явилася, надала письмову заяву, в якій свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Представник відповідача - Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивач не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КВ № 001833 від 04.11.2002 року, ОСОБА_1, на підставі рішення Виконкому Вишеньківської сільської Ради народних депутатів від 31.01.2001 року, належить земельна ділянка, яка розташована на території с.Вишеньки Бориспільського району Київської області, розміром 0,250 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку та 0,084 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.8,9).

З довідки, виданої виконкомом Вишеньківської сільської ради вбачається, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,334 га дійсно зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, договорів оренди землі та на право постійного користування земельною ділянкою за № 1980 згідно державного акта на право власності на землю Серія ІV-КВ № 001833 від 04 листопада 2002 року для будівництва та обслуговування житлового будинку - 0,250 га та для ведення особистого підсобного господарства - 0,084 га в с.Вишеньки Бориспільського району Київської області (а.с.10).

27.11.2012 року позивач звернулася до начальника районного управління "Держкомзему" по Бориспільському районі із заявою про виготовлення-технічної документації щодо присвоєння її земельній ділянці кадастрового номеру, однак їй у цьому було відмовлено, оскільки за матеріалами аерофотозйомки було виявлено, що на її земельну ділянку є накладка земельних меж з боку її сусідів з двох сторін - з боку межі земельної ділянки ОСОБА_2, яка розташована на території АДРЕСА_1, та збоку межі земельної ділянки ОСОБА_3, яка розташована на території АДРЕСА_2 (а.с.11-15).

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а відповідно до ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно вимог частин 1, 2 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частини 1,2,7 ст.319 Цивільного кодексу України встановлюють, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.ч.1,2 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, із змісту зазначених статей Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України вбачається, що виникнення права власності на певне майно, в тому рахунку й на земельну ділянку, неможливе без волевиявлення власника цього майна та без вчинення між власником цього майна та іншою особою передбаченого законом правочину чи іншої юридично значимої дії, спрямованої на перехід права власності на таке майно.

В свою чергу, відповідно до вимог пункту 3.2. Інструкції "Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання держаних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", яка затверджена Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №43 від 04 травня 1999 року з наступними змінами і доповненнями та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 року за №354/3647, державна реєстрація держаних актів на право власності на земельну ділянку і державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюються структурними підрозділами державного земельного кадастру при Державному комітеті України із земельних ресурсів.

Пунктом 1.21 зазначеної Інструкції встановлено, що реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.

Крім того, відповідно до п.2.1. вказаної Інструкції встановлено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності, підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Відповідно до п.4 Положення "Про порядок ведення державного земельного кадастру України", яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 12 січня 1993 року, державний земельний кадастр ведеться Держкомземом та його територіальними органами, які здійснюють його формування, ведення, збереження і забезпечують доступ до відповідної інформації органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру є державне підприємство "Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до п. 2 вказаного Положення державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, а тому наявність кадастрових номерів у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на їхні земельні ділянки, які межами накладаються на земельну ділянку ОСОБА_1, порушує її право власності на земельну ділянку.

20 березня 2002 року Держкомземом була видана Вказівка №12 "Про присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель", згідно якої земельним ділянкам почали присвоювати кадастрові номери, які зазначались в державних актах на право власності і на право користування, було розпочато створення централізованих електронних баз даних земельних ділянок по всім регіонам України.

Відповідно до вимог п.п.1, 4, 5 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, відновлення стану, яке існувало до порушення та примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно вимог ч.ч.2,3 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Таким чином, судом встановлено, що наявність кадастрових номерів у відповідачів на їхні земельні ділянки, які межами накладаються на земельну ділянку позивача порушують її права як власника земельної ділянки, та фактично позбавило її можливості на присвоєння кадастрового номера її земельній ділянці площею 0, 334 га, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 131, 169, 209, 212-215, 224, 361-365 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати частково недійсним кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_2, яка розташована на території АДРЕСА_3 в частині, що накладається на межі земельної ділянки площею 0, 334 гектарів, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року.

Визнати частково недійсним кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_3, яка розташована на території АДРЕСА_2 в частині, що накладається на межі земельної ділянки площею 0, 334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року.

Визнати за ОСОБА_1, право на отримання кадастрового номеру на земельну ділянку площею 0,334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року.

Зобов'язати Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. № 79. Код ЄДРПОУ 38380245) присвоїти кадастровий номер земельній ділянці площею 0,334 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 та яка належить ОСОБА_1, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І/-КВ №001833, який виданий Вишеньківською сільською радою Бориспільського району Київської області 04 листопада 2002 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 344 (триста сорок чотири гривні) 13 копійок.

Рішення суду може бути переглянуто Бориспільським міськрайонним судом Київської області за заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Левченко А.В.