Справа № 430/2823/13-ц
РІШЕННЯ
іменем України
"04" грудня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
головуючого Родіонова С.О.
при секретарі Романової М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Станично-Луганського районного суду Луганської області цивільну справу за позовом позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічну позовну заяву ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору застави,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» про витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування своїх позовних вимог він вказав, що 17.01.2012 р. за договором займу він повинен був позичити відповідачу 4200 000 грн, але строк договору займу не наступив, тому 17.01.2012 року в забезпечення виконання цього зобов’язання в той же день було укладено договір застави предметом якого є майно, яке знаходиться у власності відповідача, а саме - труба стальна (трубопровід) ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-9.ВНТ-10 яка знаходиться за адресою: с.Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району. 07.04.2012 р. між ним та відповідачем була укладена додаткова угода до договору застави від 17.01.12 г., згідно якої зобов’язання забезпеченими заставою є зобов'язання заставодавця перед заставодержателем за договором купівлі-продажу від 07.04.12 р., а саме - з оплати грошових коштів у сумі 3002924 грн. в якості компенсації за поставлені товари. Відповідно до п.3п.4 вищевказаного договору застави у разі невиконання ПАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» своїх зобов’язань за договором займу ОСОБА_1 має право отримати відшкодування за рахунок предмету застави. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється без рішення суду шляхом передачі предмета застави у його власність.
У визначений у договорі займу строк відповідач свої зобов’язання не виконав, кошти позивачу не повернув, на його письмову вимогу передати предмет застави він відмовив, у зв’язку з цим, позивач просив суд усунути перешкоди у користування його майном у вигляді стальної труби (трубопровід) ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-9.ВНТ-10, яка знаходиться за адресою: с. Болотенне, с. Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району та зобов’язати відповідача передати йому це майно.
Представник відповідача заперечувала проти позову та 29.11.2013 року подала до суду зустрічну позовну заяву, в обґрунтування якої вказала, що дійсно між ОСОБА_1 та ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» 17.01.2012 р. було укладено договір займу та 07.04.2012 р. була укладена додаткова угода, згідно якої зобов’язання забезпеченими заставою є зобов'язання заставодавця перед заставодержателем за договором купівлі-продажу від 07.04.12 р., а саме - з оплати грошових коштів у сумі 3 002 924, 00 грн. в якості компенсації за поставлені товари, але нотаріального посвідчення та належної реєстрації цього правочину не було. Об’єктом застави є - труба стальна (трубопровід) ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9,ВНТ-10 яка знаходиться за адресою: с. Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району. Цей трубопровід, є водорозподільною мережею, разі його переміщення або зміни призначення він суттєво знеціниться, тому цей трубопровід є нерухомим майном і відповідно договір застави підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, у зв’язку з цим, просила суд визнати недійсним договір застави та визнати за ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» право власності на спірне нерухоме майно.
У судове засідання сторони не з’явились, надали заяви в яких просили суд справу розглянути за їх відсутністю, кожна з сторона наполягала на задоволені своїх позовних вимог.
В зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у купі, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, а позовні вимоги ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Сторонами не заперечується і підтверджується матеріалами справи факт укладання 17.01.2012 р. між ними договору займу та укладання 07.04.2012 р. додаткової угоди, згідно якої зобов’язання забезпеченими заставою є зобов'язання заставодавця перед заставодержателем за договором купівлі-продажу від 07.04.12 р., а саме - з оплати грошових коштів у сумі 3 002 924, 00 грн. в якості компенсації за поставлені товари.
Договір застави від 17.01.2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» нотаріально не посвідчено але зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.15-16)
ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» до зустрічної позовної заяви надані документи на підтвердження належності стальної труби (трубопровід) ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9.ВНТ-10 яка знаходиться за адресою: с. Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району, а саме: В«Акт прийому до експлуатації державною приймальною комісією закінченого будівництваВ» від 29.11.1980 року (а.с.38-47).
Акт передачі рухомого майна у власність ВАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарське-рибоводне підприємствоВ» до якого входить водорозподільна мережа ВНТ1-ВНТ-10 від 14.05.1999 року (а.с.59-68).
Акт прийому-передачі загальних засобів ПАО В«Луганський рибкомбинатВ» від 02.04.2013 року до якого входить водорозподільна мережа ВНТ1-ВНТ-10 (а.с.48-54).
Державний акт про право постійного користування землею, відповідно до якого надано ОАО В«Луганскому областному производственному сельскохозяйственному рыбоводному предприятию В» у с.Валуйське 2408.2196 гектарів (а.с.55-58)
Рішення Виконавчого комітету Валуйської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області від 22.08.2013 року № 195 відповідно до якого присвоєно юридичну адресу об’єктам нерухомості, які знаходяться на балансі ПАО В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» водорозподільній мережі ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9.ВНТ-10 (а.с.69).
Технічні паспорти на водорозподільну мережу ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9.ВНТ-10 які знаходяться за адресою: с. Валуйське, кв. Молодіжний № 16а,16б,16в,16г,16д,16е,16ж,16з,16и,16к (а.с80-130).
Відповідно до ст.577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.
Відповідно до ст.203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до розділу першого ст.2 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» визначено, що нерухомим майном є- земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.
Відповідно до п.4 ст.5 вищевказаного закону об’єктами нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, права стосовно яких підлягають державній реєстрації є споруди(інженерні, гідротехнічні тощо)- поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки об’єктом застави є - труба стальна (трубопровід) ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9.ВНТ-10 яка знаходиться за адресою: с.Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району, яка була прийнята до експлуатації, і по суті є трубопровідом, бо відповідно до долучених до позову копій технічних паспортів вона є водорозподільною мережею, тобто вона призначена для виконання спеціальних технічних функцій, тому суд вважає, що у разі її переміщення або зміни призначення вона суттєво знеціниться і тому, відповідно до розділу першого ст.2 Закону України В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» , цей трубопровід є слід вважати нерухомим майном, отже договір застави підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а оскільки цього виконано не було, було порушено вимоги Закону щодо форми договору і тому спірний договір слід визнати недійсним.
Відповідно до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним,є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує права власності до набувача.
Таким чином, у ОСОБА_1 не має підстав вважати, що спірна стальна труба стала трубопровід належить йому, в наслыдок невиконання договору застави.
Враховуючи, що ОСОБА_1 вважає, що спірна труба стальна (трубопровід) відповідно до договору застави належить йому, тобто оспорює, не визнає за ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» право власності на це майно, відповідно до ст.392 ЦК України, суд вважає за можливе визнати за ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» право власності на це майно.
Враховуючи, що судом спірний договір застави визнається не дійсним і визнається за ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» право власності на спірне майно, підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування його майном у вигляді стальної труби (трубопровіду) та зобов’язання передати йому цього майна відсутні.
Згідно ст. 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не задовольняються понесені ним судові витрати не відшкодовуються. З ОСОБА_1 на користь ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» слід стягнути понесені ними судові витрати по оплаті судового збору у загальній сумі 3441, 00 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1223, 1258, 1261-1265, 1268, 1269, 1270, 1296, ЦК України, ст. ст. 10, 11,60. 61, 208, 212-215 ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» про усунення перешкод у користування його майном.
Зустрічну позовну заяву ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» до ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним договір застави стальної труби (трубопровід) ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9, ВНТ-10, яка знаходиться за адресою: с. Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району укладений 17.01.2012 р. між ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» та ОСОБА_1
Визнати за ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» , ідентифікаційний код за ЄДРПОУ-00476599 право власності на нерухоме майно у вигляді трубопроводу ВНТ-1, ВНТ-2,ВНТ-3,ВНТ-4,ВНТ-5,ВНТ-6, ВНТ-7, ВНТ-8,ВНТ-9, ВНТ-10 яка знаходиться за адресою: с. Валуйське Валуйської сільської ради Станично-Луганського району.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ В«Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємствоВ» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3441,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий С.О.Родіонов
Суд | Станично-Луганський районний суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2013 |
Оприлюднено | 23.01.2014 |
Номер документу | 35999540 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Станично-Луганський районний суд Луганської області
Родіонов С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні