Рішення

від 30.04.2009 по справі 21/67

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/67

30.04.09  

Господарський суд Чернігівської області

14000,  м. Чернігів, проспект Миру, 20                                 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

30 квітня 2009 року                                                       Справа № 21/67

Позивач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Трейд",

майдан Станишівський, 7, м. Житомир, 10019

Фактична адреса: вул. Щорса, 145, м. Житомир, 10003

Відповідач:                    Приватне підприємство "Союз-Лідер",

вул. Боженка, 100, м. Чернігів, 14005

Предмет спору:          про стягнення заборгованості 40905,08 грн.

     Суддя  С.В. Белов

Представники сторін:

Від позивача: Іваненко О.В., довіреність № 2424/48 від 12.01.2009р., представник.

Від відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Трейд” подано позов до Приватного підприємства „Союз-Лідер” про стягнення заборгованості у розмірі 40905,08 грн.     

Розгляд справи було відкладено через неявку в судове засідання 22 квітня 2009 року представника відповідача.

В судовому засіданні 22 квітня 2009 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.   

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання 30 квітня 2009 року не з'явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу  України.  

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

10.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Трейд” та Приватним підприємством „Союз-Лідер” було укладено договір поставки №01/037/154, згідно з яким позивач зобов'язався в порядку та в строки, встановлені Договором передавати у власність, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар, на  умовах даного Договору.   

В період дії даного договору, позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 38788,59 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними:

- № 1278 від 19.02.2009 року;

- № 1279 від 19.02.2009 року;

- № 1285 від 19.02.2009 року;

- № 1337 від 19.02.2009 року;

- № 1344 від 19.02.2009 року;

- № 1345 від 19.02.2009 року;

- № 1349 від 19.02.2009 року;

- № 1387 від 23.02.2009 року.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей до Додатку №1 до Договору поставки №01/037/154 від 10.02.2009 року відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлений товар в строк 21 (двадцять один) календарний день з моменту підписання товарно-транспортної накладної. Строк оплати також зазначений в кожній з товарно-транспортних накладних по яких було отримано товар відповідачем.

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим, станом на 24 квітня 2009 року, утворилась заборгованість у розмірі 38788,59 грн.   

З метою досудового врегулювання спору позивачем було пред'явлено претензію №16 від 23.03.2009 року до відповідача з вимогою погасити борг. Зазначена претензія отримана відповідачем 27.03.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення /а.с. 33/, фіскальний чек з описом вкладення /а.с. 31-32/.

Відповідь на зазначену претензію відповідачем не надано, заборгованість позивачу не оплачено.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.  

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 38788,59 грн. є обґрунтованою  і  підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1089,78 грн. в період з 13.03.2009 року по 24.04.2009 року, нараховану у відповідності до п. 8.3 Договору, згідно з яким у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня.  

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведене, вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі  1089,78 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.     

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування загальним розміром 890,49 грн. (842,09 грн. за період з 13.03.2009 року по 24.04.2009 року; 48,40 грн. за період з 17.03.2009 року по 24.04.2009 року), а також 136,22 грн. трьох відсотків річних (127,78 грн. за період з 13.03.2009 року по 24.04.2009 року; 08,44 грн. за період з 17.03.2009 року по 24.04.2009 року).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення 3% річних від простроченої суми у розмірі 136,22 грн. є обґрунтованою і  підлягає задоволенню.

Крім того, на підставі викладеного вище, а також керуючись Листом Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97р., суд не має підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 17.03.2009 року по 01.04.2009 року включно у розмірі 48,40 грн. та за період з 13.03.2009 року по 01.04.2009 року в сумі 531,85 грн.   

Таким чином, вимога, щодо стягнення інфляційних нарахування у розмірі 890,49 грн., підлягає задоволенню частково за період з 13.03.2009 року по 01.04.2009 року включно в сумі 310,24 грн.    

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню держмито в сумі 409,05 грн. та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.    

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Союз-Лідер” (14005, м. Чернігів, вул. Боженка, 100, код ЄДРПОУ 31895563, р/р 26008007677 в „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 303224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "Трейд” (майдан Станишівський, 7, м. Житомир, 10019; Фактична адреса: вул. Щорса, 145, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 33686672, р/р 26008280252290 в ЖОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 311272) 38788,59 грн. основного боргу, 1089,78 грн. пені, 136,22 грн. трьох відсотків річних, 310,24 грн. інфляційних нарахувань, 409,05 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.     

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                  Белов С.В.