Рішення

від 11.12.2013 по справі 636/4995/13-ц

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 636/4995/13ц

Провадження 2/636/2015/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р.

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого -судді Панаід І.В.

за участю секретаря судового засідання Зайцевої Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, в якому просив суд встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3, померлою 30 березня 2013 року в селі Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області,однією сім’єю з 1985 року по день її смерті 30 березня 2013 року; визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем четвертої черги за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої 30 березня 2013 року в селі Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області; визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,8753 га, кадастровий номер 6325482500:01:000:0221, розташовану на території Волохово-Ярської сільської ради, ВАТ «Восток», згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №710694, виданого Волохово-Ярською сільською радою 02 серпня 2001 року на підставі рішення виконавчого комітету Волохово-Ярської сільської ради від 13 березня 2001 року №25, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9948, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої 30 березня 2013 року в селі Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що батько Позивача, ОСОБА_2 починаючи з 1985 року проживав однією сім’єю з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Богомол) ОСОБА_4.

30 березня 2013 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 392188, виданим виконавчим комітетом Волохово-Ярської сільської ради Чугуївського району Харківської області 01 квітня 2013 року, актовий запис 08.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з приватизованої земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,8753 га, кадастровий номер 6325482500:01:000:0221, розташованої на території Волохово-Ярської сільської ради, ВАТ «Восток», яка належала спадкодавиці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №710694, виданого Волохово-Ярською сільською радою 02 серпня 2001 року, на підставі рішення виконавчого комітету Волохово-Ярської сільської ради від 13 березня 2001 року №25 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9948. Оригінал правовстановлюючого документу, який би підтверджував право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку у Позивача відсутній.

Позивач разом зі спадкодавцем вважали себе сином та матір’ю, були однією сім’єю, проживали разом, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки. Інших спадкоємців у померлої немає.

Встановлення факту проживання разом з ОСОБА_3 однією сім’єю потрібно позивачу для прийняття спадщини, яка відкрилась після її смерті.

Позивач своєчасно прийняв спадщину, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, шляхом подачі до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області заяви про прийняття спадщини і відповідно має право на спадкове майно.

Проте, після звернення до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно Позивачу було відмовлено через необхідність встановлення факту проживання Позивача разом зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини та визнання Позивача спадкоємцем четвертої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 30 березня 2013 року, в судовому порядку.

Позивач ОСОБА_1 судове засідання не з`явився, подав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що позов підтримує і просить задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, представив заяву про розгляд справи у його відсутність з повним визнанням позову.

Третя особа - Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської областів судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просить розглянути цивільну справу на розсуд суду згідно законодавства.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за наявними доказами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє повне підтвердження в ході судового розгляду.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Батько позивача, ОСОБА_2 починаючи з 1985 року проживав однією сім’єю з ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Богомол) ОСОБА_4.

30 серпня 1986 року, ОСОБА_2 уклав шлюб з Богомол (ОСОБА_2 - після реєстрації шлюбу) ОСОБА_4, актовий запис №11, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії 1-ВЛ №205325, виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Чугуївському району реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківській області 11 червня 2013 року (а.с.10).

Позивач ОСОБА_1 з 1985 року постійно проживав разом з батьком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в будинку, розташованому за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Волохів Яр, вул. Садова, буд. 88.

Вони вели спільний побут, користувалися речами один одного, меблями, посудом, які там знаходились, доглядали будинок, прибирали двір, частково робили ремонт, нами спільно сплачувалося за комунальні послуги, ми купляли речі та майно для сумісного користування, мали спільне дозвілля, несли спільні витрати.

Останнім часом ОСОБА_3 сильно хворіла, внаслідок чого стала непрацездатною та потребувала постійного стороннього догляду, який міг забезпечити тільки позивач. Навіть коли позивач почав проживати окремо, він постійно приїздив і надавав усю можливу допомогу. Батько позивача ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, тому сам постійно потребував сторонньої допомоги, самостійно піклуватися про хвору дружину не міг через похилий вік та хворобу, тому всі тяготи по догляду за нею позивач ніс самостійно. Витрати на лікування та забезпечення необхідними медикаментами позивач також здійснював сам.

Позивач ОСОБА_1 приймав участь в похованні ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили вищевикладені обставини, а також пояснили, що позивач ОСОБА_1 доглядав ОСОБА_3 та приймав участь у її похованні.

Згідно статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, згідно статті 1258 ЦКУ право на спадкування одержують спадкоємці за законом почергово.

Згідно статті 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вже було зазначено,чоловіком ОСОБА_3 є ОСОБА_2.

Батько Позивача - ОСОБА_2 в період, відведений для прийняття спадщини, не виявив наміру її прийняти, подав заяву до нотаріуса про відмову від прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали однією сім’єю не менше п’яти років до часу відкриття спадщини. Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців є їхнє проживання однією сім’єю зі спадкодавцем. Згідно до ст. 3 СК України сім’ю становлять особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають спільні права і обов’язки.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачається, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна, припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 21 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року N7 при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов'язані спорідненням зі спадкодавцем.

Таким чином, Позивач разом зі спадкодавцем вважали себе сином та матір’ю, були однією сім’єю, проживали разом, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В строк встановлений чинним законодавством Позивач, ОСОБА_1, прийняв спадщину, шляхом подачі до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області заяву про прийняття спадщини.

На підставі наведеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, оскільки знайшла своє підтвердження в матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 209, 213-215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_3, померлою 30 березня 2013 року в селі Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області, однією сім’єю з 1985 року по день її смерті 30 березня 2013 року.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем четвертої черги за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої 30 березня 2013 року в селі Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,8753 га, кадастровий номер 6325482500:01:000:0221, розташовану на території Волохово-Ярської сільської ради, ВАТ «Восток», на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №710694, виданого Волохово-Ярською сільською радою 02 серпня 2001 року відповідно до рішення виконавчого комітету Волохово-Ярської сільської ради від 13 березня 2001 року №25, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9948, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, померлої 30 березня 2013 року в селі Волохів Яр, Чугуївського району, Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В. Панаід