Рішення

від 12.05.2009 по справі 15/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/106

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.05.09 р.                                                                                                       Справа № 15/106                               

Господарський суд Донецької області  у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного малого виробничо-комерційного підприємства “Ассоль” м. Василівка (код ЄДРПОУ 20470908)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-трейдсервіс” м. Дружківка (код ЄДРПОУ 35538414)

про стягнення основної заборгованості в сумі 3054,00 грн., 3% річних у розмірі 28,11 грн., інфляції в сумі 202,69 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Наумкін Д.С. – керівник згідно довідки з ЄДР  № 02-32-132, Навоян А.Р. за довіреністю б/н від 23.04.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного малого виробничо-комерційного підприємства “Ассоль” м. Василівка до товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-трейдсервіс” м. Дружківка про стягнення основної заборгованості в сумі 3054,00 грн., 3% річних у розмірі 28,11 грн., інфляції в сумі 202,69 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/106, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Представник позивача у судове засідання 12.05.2009 р. не з'явився без повідомлення про причину неявки, документи або письмові пояснення згідно вимог ухвали суду від 17.04.2009 р. не надав. Про дату, час та місце проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 28.04.2009 р. рекомендованого поштового відправлення представнику позивача.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наступним:

17.09.2008 р. сторони уклали усний договір купівлі–продажу, згідно якого продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця товар (болти та гайки), а покупець (позивач) зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах 100% передоплати.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав – перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 3054,00 грн. за платіжним дорученням № 4598 від 17.09.2008 р., що складає 100% від суми виставленого рахунку–фактури № ООО–000143 від 17.09.2008 р. Завірені копії платіжного доручення та рахунку–фактури додані до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем грошових коштів на суму 3054,00 грн. підтверджується банківською випискою № 4598 від 17.09.2008 р. на суму 3054,00 грн. та податковою накладною № 86 від 17.09.2008 р. на суму 3054,00 грн. Завірені копії вказаних документів містяться в матеріалах справи.

Як стверджує позивач в позовній заяві, у зв'язку зі зменшенням необхідності позивача в продукції, що постачається, позивач звернувся до відповідача з проханням повернути раніше отриману відповідачем передоплату за продукцію на суму 3054,00 грн. Даний факт позивач підтверджує листом б/н та без дати, завірена копія якого додана до позову.

Позивач, не отримавши суму попередньої оплати, направив відповідачу претензію № 18.Ю.2008 від 18.11.2008 р. з вимогою повернути суму передоплати в розмірі 3054,00 грн. протягом семиденного строку з моменту отримання ним даної претензії. Факт направлення позивачем даної претензії відповідачу підтверджується описом вкладення до листа від 21.11.2008 р. та фіскальним чеком № 1094 від 21.11.2008 р., завірені копії яких додані до позовної заяви.

Відповідач суму попередньої оплати позивачу станом на 11.02.2009 р. не повернув.

Позивач, вважаючи, що відповідач порушив умови договору купівлі–продажу від 17.09.2008 р., а також вимоги ст. 530 ч. 2 ЦК України, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 642 ч. 2 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідно до ст. 644 ч. 1 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.

Згідно ст. 181 ч. 1 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Пропозиції відповідача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі рахунку–фактури, адресованого позивачу, в якому містяться всі істотні умови: предмет договору, ціна товару, кількість товару. Факт прийняття пропозиції позивачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: здійснення передоплати на суму 3054,00 грн. за платіжним дорученням № 4598 від 17.09.2008 р., призначенням платежу в якому вказана оплата за болти згідно рахунку № 143 від 17.09.2008 р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, у позивача виникає обов'язок оплатити товар, а у відповідача – передати товар. Строк передачі товару сторони в усній формі не погодили, на що вказує відповідач.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 02–41/20725 від 12.05.2009 р., в якому підтверджує факт отримання від позивача попередньої оплати, але заперечує проти позовних вимог тим, що в усному договорі сторонами не передбачений строк поставки товару. Також відповідач заявляє, що ним були здійснені спроби поставити товар позивачу, але останній безпідставно відмовлявся від отримання товару. Крім того, позивач повідомив відповідача про розірвання договору купівлі–продажу в односторонньому порядку та вимагав повернення перерахованої передоплати. Своєї згоди на розірвання або зміну даного договору відповідач не давав. Крім того, зобов'язання поставити товар відповідач вважає дійсним, та підтверджує свою готовність поставити товар у строк, передбачений ст. 530 ЦК України, на вимогу покупця. Але вимогу на поставку товару покупець (позивач) продавцю (відповідачу) не пред'являв, тому підстав для повернення передоплати у відповідача немає.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України, закон передбачає альтернативні права покупця вимагати виконання зобов'язання в натурі щодо передачі товару або вимагати повернення попередньо сплаченої суми за непереданий товар. При цьому необхідно розуміти, що для виникнення для покупця підстав вимагати повернення передоплати необхідна одночасна наявність двох обов'язкових умов: одержання продавцем суми попередньої оплати та не передання ним товару у встановлений строк.

Крім того, грошове зобов'язання повернути суму попередньої оплати не виникає з умов договору купівлі–продажу від 17.09.2008 р., а передбачено прямою нормою закону ст. 693 ч. 2 ЦК України, але з дотриманням вищевказаних умов.

Оскільки строк поставки товару усним договором купівлі–продажу не визначений, покупець вимог про поставку товару до відповідача не пред'являв, строк поставки додатково не визначав, то для відповідача строк виконання зобов'язання поставити товар не настав.

Позивач в односторонньому порядку відмовився від отримання товару за договором та вимагав повернення передоплати. Розірвання або зміна умов договору в односторонньому порядку Цивільним або Господарським кодексом України не передбачені.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Можливість односторонньої зміни або відмови від виконання умов договору сторонами в усному договорі купівлі–продажу не передбачена.

Дії позивача як покупця, пов'язані з односторонньою відмовою в отриманні оплаченого товару згідно договору купівлі–продажу, не відповідають вимогам чинного законодавства, тому не є підставою для вимог повернути попередню оплату.

Суд дійшов наступного висновку: відповідач (продавець) не одержав від позивача (покупця) передбачену ст. 530 ЦК України вимогу здійснити поставку товару за договором купівлі–продажу; відповідач строк поставки товару не порушив; автоматично без законних підстав у позивача не виникає права вимоги повернення передоплати. Таким чином, у відповідача відсутнє грошове зобов'язання перед позивачем повернути попередню оплату за товар згідно усного договору купівлі–продажу.

Згідно ст. 625 ч. 2 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляції та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України позивачем було здійснено безпідставно, тому як в даному випадку відсутнє порушення грошового зобов'язання.  

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, тому їх відхиляє.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 32-34; 36; 43; 49; 82-85; Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову приватного малого виробничо-комерційного підприємства “Ассоль” до товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-трейдсервіс” про стягнення основної заборгованості в сумі 3054,00 грн., 3% річних у розмірі 28,11 грн., інфляції в сумі 202,69 грн.

У судовому засіданні 12.05.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.