Ухвала

від 12.12.2013 по справі 612/213/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження:№ 22ц/790/4454/13 Головуючий 1 інст. - Мороз О.І.

Справа № 612/213/13-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: земельна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

при секретарі Гопко А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 01 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Посилався на те, що 21.04. 2004 р. між ним та ОСОБА_4 був укладений нотаріально посвідчений договір міни, відповідно до якого було проведено обмін виданому на ім'я ОСОБА_4 сертифікату на право на земельну частку (пай) як члену колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) імені Куйбишева Близнюківського району Харківської області розміром 6,04 в умовних кадастрових гектарів, на належний йому на праві власності персональний комп'ютер Соларис.

18.02. 2013 р. відділом Держземагенства у Близнюківському районі Харківської області йому було відмовлено у виготовленні на його ім'я державного акту з посиланням на те, що на підставі вказаного сертифікату було зареєстровано державний акт на право приватної власності на ім'я ОСОБА_4

Оскільки ОСОБА_4 на момент укладення нею та ним договору міни не реалізувала своє право на отримання державного акту взамін сертифікату, отримання нею державного акту вважає незаконним, так як всі права на сертифікат на той час перейшли до нього.

Розгляд справи відбувся за відсутністю сторін, які просили розглянути справу без їх участі, при цьому ОСОБА_4 позовні вимоги визнала.

Рішенням Близнюківського районного суду Харківської області від 01 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих вимог, які суд вважав становленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на те, що районним судом не враховано, що на час укладення договору міни у ОСОБА_4 не було державного акту на право власності на землю, який знаходиться у відділі Держземагенства у Близнюківському районі Харківської області, і тому не набула права власності на земельну ділянку згідно ч.1 ст. 125 ЗК України, в редакції, яка діяла на той час, а право вимоги на відведення земельної ділянки набув він. Сертифікат на право на земельну частку (пай) не повернуто ОСОБА_4 до райдержадміністрації.

Вислухавши пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи до

сертифікату на право на земельну частку (пай), який був виданий 19.06. 2001 р. ОСОБА_7, внесені19.12.2002 р. зміни про те, що право на пай перейшло до ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, а 23.04.2004 року право на пай перейшло до ОСОБА_3 на підставі договору міни ВВС №342502

Згідно розпорядження голови Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області №95 від 01.04.2003 року ОСОБА_4 надано у приватну власність земельну ділянку за рахунок земель колективної власності реформованого КСІІ імені Куйбишева та надано дозвіл на виготовлення державного акту на право приватної власності на землю з визначенням цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі цього розпорядження ОСОБА_4 видано державний акт серії Р2 №737966 на право приватної власності на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 5,50 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6320684500:01:000:0004 на території Надеждинської сільської ради Близнюківського району Харківської області, який зареєстрований 30 травня 2003 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №15.

21 квітня 2004 року між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 було укладено нотаріально посвідчений договір міни серії ВВС №342502, відповідно до якого було проведено обмін виданому на ім'я ОСОБА_4 сертифікату на право на земельну частку (пай) як члену колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) імені Куйбишева Близнюківського району Харківської області розміром 6,04 в умовних кадастрових гектарів, на належний йому на праві власності персональний комп'ютер Соларис.

Відмовляючи у задоволенні позовуОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що виданий ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку виданий без порушень чинного земельного законодавства і позивачем не надано достовірних доказів незаконних дій відповідачів по справі щодо отримання цього акту та його державної реєстрації.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Останні свідчать про те, що на час укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вищевказаного договору міни остання була власником земельної ділянки відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю Р2 №737966 від 30. 05.2003 року, оскільки їй відповідно до п. 16 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України та ч.2 ст.12 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» як власнику земельної частки (паю) виділена в натурі (на місцевості) земельна ділянка.

Однак цей акт ОСОБА_4 не отримала і він знаходиться у відділі Держземагенства у Близнюківському районі Харківської області, що підтверджується листом цього відділу від 05.02. 2013 року № 01-17/24 .

Своє право на отримання державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 реалізувала на підставі розпорядження № 95 Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 01.04.2003 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку

посвідчується державним актом.

Тобто державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим докумен6том, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога позивача про визнання його недійсним та скасування його державної реєстрації є похідною та залежить від доведеності і незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про те, що позивачем не надано достатніх доказів, що відповідачі ОСОБА_4 та Близнюківська районна державна адміністрація Харківської області у 2003 році при реалізації ОСОБА_4 права на отримання державного акту на право власності на земельну ділянку на підставі належного їй сертифікату та його реєстрації, діяли незаконно.

До суду апеляційної інстанції також апелянтом не надано згідно ст. 60 ЦПК України достовірних доказів про те, що розпорядження № 95 Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області від 01.04.2003 р. визнано незаконним.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Близнюківського районного суду Харківської області від 01 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: