Рішення

від 02.12.2013 по справі 712/20417/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 грудня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куцина М.М.,

суддів: Павліченка С. В., Бондаренка Ю. О.,

при секретарі - Чейпеш С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Закарпатської обласної державної адміністрації, Туричківської сільської ради Перечинського району на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 квітня 2013 року по справі за позовом прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області Закарпатської обласної державної адміністрації, Туричківської сільської ради Перечинського району до Перечинської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Дочірнє підприємство лікувально-оздоровчий комплекс „Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „Закарпаттурист", про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації, визнання недійсними договорів - купівлі продажу, державних актів на право власності на земельну ділянку і скасування їх державної реєстрації,-

в с т а н о в и л а :

Заступник прокурора Закарпатської області звернувся із зазначеним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Закарпатської обласної державної адміністрації, Туричківської сільської ради Перечинського району .

Позов мотивовано тим, що перевіркою, проведеною головним управлінням Держкомзему у Закарпатській області від 4 лютого 2011 року встановлено, що розпорядженнями голови Перечинської районної державної адміністрації від 30 листопада 2009 року «Про вилучення земельних ділянок» за № 538 ( земельна ділянка площею 0,0409 га), № 539 (земельна ділянка площею - 0,0030га), № 540 (земельна ділянка площею - 0.27 га), №541 (земельна ділянка площею - 0,20 га) у Лумшорського дочірного підприємства Лікувально-оздоровчого комплексу „Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „Закарпаттурист" вилучено 0,5139 га земельних ділянок оздоровчого призначення, які знаходилися у користуванні підприємства на підставі державного акту на право постійного користування землею серії II- ЗК №001292 та договору оренди землі від 17 лютого 2009 року і які розташовані за межами населеного пункту села Лумшори на території Туричківської сільської ради Перечинського району.

Ці земельні ділянки, які були вилучені вищезазначеними розпорядженнями у ДП ЛОК „ Полонина", згідно з п. ,,г" ст. 19, ст.47 ЗК України, пункту 15 договору оренди землі від 17 лютого 2009 року кваліфікуються як землі оздоровчого призначення.

Також, Перечинською районною державною адміністрацією, вийшовши за межі наданих законодавством повноважень, вилучено у ДП ЛОК „ Полонина" 0,5139 га земель оздоровчого призначення, тоді як вилучення вказаної категорії земель належить до компетенції Кабінету Міністрів України

У подальшому, Перечинською районною державною адміністрацією без розробки відповідних проектів відведення земельних ділянок, без зміни цільового призначення землі, без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації розпорядженнями № № 572,573, 574,575, 576, 577 від 11 грудня 2009 року та розпорядженням № 592 від 21 грудня 2009 року безоплатно передано вказані вище земельні ділянки у власність та користування громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1.

Так, розпорядженням районної державної адміністрації № 572 і № 573 від 11 грудня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування забудованої земельної ділянки для передачі в оренду із правом викупу строком на 2 роки площею 0,0500 га та 0,1000 га для комерційної діяльності. Пунктом 2 розпоряджень вищевказані земельні ділянки надано в оренду відповідним громадянам.

На підставі розпоряджень голови Перечинської районної державної адміністрації № № 572 і 573 від 11 грудня 2009 року громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договори оренди земельних ділянок від 17 грудня 2009 року з цільовим призначенням - для комерційної діяльності, які зареєстровані в Закарпатській регіональній філії ДП „Центр ДЗК" від 25 грудня 2009 року за № № 040924900006 і 040924900007.

Надалі, між Перечинською районною Державною адміністрацією та ОСОБА_3 05 лютого 2010 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,10 га, який зареєстровано в реєстрі за №153( 149).

Аналогічний договір укладено 5 лютого 2010 року між Перечинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, який зареєстровано 5 лютого 2010 року за №151( 148), предметом якого є земельна ділянка за функціональним призначенням - комерційна діяльність.

На підставі вищезазначених договорів купівлі - продажу, згідно з книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011024900023 та №011024900024 вказані громадяни 23 лютого 2010 року отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №897994 та серії ЯИ №897993 відповідно. Цільове призначення земельних ділянок - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг .

При прийнятті вищезазначених розпоряджень районною державною адміністрацією порушено вимоги ст.ст. 20,38,39,116,121,122,123 ЗК України та приписи розпорядження Кабінету Міністрів України № 677 від 26 травня 2004 року „Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок".

Так, зазначені розпорядження прийняті без зміни цільового призначення земельних ділянок, без затвердження відповідних проектів землеустрою щодо їх відведення, у порушення порядку і підстав безплатної передачі земельних ділянок, без затвердження відповідних проектів землеустрою щодо їх відведення, у порушення порядку і підстав безоплатної передачі земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, а також без проведення обов'язкової експертизи.

Отже, земельні ділянки передаються вказаним громадянам у власність за рахунок земель ДП ЛОК „ Полонина", тобто за рахунок земель оздоровчого призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку ( відбувається зміна цільового призначення), а також той факт, що межі земельної ділянки не були встановленні на місцевості ( в натурі), надання земельної ділянки в даному випадку мало відбутися згідно з розробленим, погодженим та затвердженим, у встановленому законом порядку проектом землеустрою щодо її відведення, а ніяк не згідно з технічною документацією Ії землеустрою.

Абзацом „ г" частини 4 ст.84 Земельного Кодексу передбачено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать землі під об'єктами природно - заповідного фонду, історико - культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну оздоровчу, наукову, естетичну та історико- культурну цінність, якщо інше не передбачене законом..

Таким чином, під час передачі земельної ділянки ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 змінено цільове призначення земельної ділянки з оздоровчого призначення на комерційну діяльність , хоча підстав для зміни цільового призначення не було та проект землеустрою не виготовлявся.

Прокурор, посилаюсь на зазначені у позовній заяві обставини справи, та з підстав, передбачених ст. ст.6,14,19 Конституції України, ст.36-1 Закону України „ Про прокуратуру „ ст. ст. 6, 10,15,188 Закону України „ Про державний контроль сільського господарства України", ст. ст. 17, п.2 ч. ст.21, ч.3 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" ст.15,17, п.".г „ст.19, ч.2 ст. 20, 38, ст.47 , ч.2 та ч.4 ст.84, ч.4 та 5 ст.116, 121, ч.3, та ч.4 122 123, ч.1 ст.128, ч.9 ст.149, ч.3,152, ч. ст.155, 210 ЗК України, абзацу ст.9 Закону України „ Про державну експертизу", ст. 50 Закону України „ Про землеустрій" ст. ст.4,16, ч.1 -3, 5 та 6 ст. 203, ч.3 215 ЦК України., просив в суді першої інстанції:

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 30 листопада 2009 року за №№ 538, 539, 540, 541 „ Про вилучення земельної ділянки" загальною площею 0, 5139 га у Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу „Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „Закарпаттурист".

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 11 грудня 2009 року за №№ 572, 573 „Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування забудованої земельної ділянки для передачі в оренду із правом викупу громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 12 грудня 2009 року за №№ 574, 575, 576, 577, 592 „ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Визнати недійсними договір купівлі - продажу земельної ділянки від 05 лютого 2010 року за № 148 ( 151), укладений між Перечинської районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, та договір купівлі - продажу земельної ділянки від 5 лютого 2010 року № 149 (153), укладений між Перечинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3. 0,15га.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані:

- Серії ЯИ № 099627 - ОСОБА_2 площею 0, 2200 га,

кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02007:0053

виданий 25 грудня 2009 року;

- Серії ЯИ № 897993 - ОСОБА_2 площею 0, 0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0051 виданий 23 лютого 2010 року;

- Серії ЯИ № 099632 - ОСОБА_3 площею 0, 1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0054 виданий 29 грудня 2009 року;

- Серія ЯИ № 099633 - ОСОБА_3 площею 0, 0150 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0056 виданий 29 грудня 2009 року;

- Серія ЯИ № 099634 - ОСОБА_3 площею 0, 0100 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0057 виданий 29 грудня 2009 року;

- Серії ЯИ №897994 - ОСОБА_3 площею 0, 1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0050 виданий 23 лютого 2010 року;

- Серії ЯИ № 099629 - ОСОБА_1 площею 0,0030 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0055 виданий 25 грудня 2009 року;

- Серії ЯИ № 099628 - ОСОБА_1 площею 0,0409 га кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0052 виданий 25 грудня 2009 року.

Зобов'язати відділ Держкомзему у Перечинському районі скасувати державні реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 0,6389 га, в тому числі площею 0,5139 га

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Закарпатської обласної державної адміністрації, Туричківської сільської ради Перечинського району подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення по справі, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог прокуратури в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивував тим, що вищезазначеними розпорядженнями Перечинської районної державної адміністрації були вилучені земельні ділянки, які кваліфікуються як землі оздоровчого призначення, із перевищенням меж наданих органам місцевої влади повноважень, оскільки вилучення вказаної категорії земель належить до компетенції Кабінету Міністрів України. У подальшому, також з порушенням вимог земельного законодавства дані земельні ділянки було передано безоплатно у власність та користування громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без розробки відповідних проектів відведення земельних ділянок, без зміни цільового призначення землі, без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації, та на підставі незаконних розпоряджень Перечинської районної державної адміністрації на спірні земельні ділянки було видано Державні акти про право власності на землю, які також підлягають визнанню недійсними. Отже судом першої інстанції зроблено хибні висновки та безпідставно відмовлено в задоволенні позовних вимог прокуратури.

Прокурор у суді апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною.

Судова колегія розглянула справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процессу.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, що з'явилися по справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відмовляючи у задоволенні позову прокурора, місцевий суд виходив із того, що Перечинською РДА в межах наданих їй повноважень Законом України „Про місцеві адміністрації" та порядку, визначеному Земельним кодексом України, правомірно передано у приватну власність відповідачам по справі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та відчужено за договором купівлі-продажу спірні земельні ділянки, а тому відсутні правові підставі для задоволення позову.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, оцінки наданих ними доказів, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Матеріалами справи підтверджується та встановлено, що розпорядженнями голови Перечинської районної державної адміністрації від 30 листопада 2009 року за №538 ( площа 00409 га), 539( площа - 00030га), №540 ( площа- 0.27 га). №541( площа- 020 га) у Лумшорського дочірного підприємства Лікувально-оздоровчого комплексу „Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „ Закарпаттуризм" вилучено 0.5139 га земельних ділянок оздоровчого призначення, які знаходилися у користуванні підприємства на підставі державного акту на право постійного користування землею серії 11- ЗК №001292 та договору оренди землі від 17 лютого 2009 року і які розташовані за межами населеного пункту села Лумшори на території Туричківської сільської ради Перечинського району.

Ці земельні ділянки, які були вилучені вищезазначеними розпорядженнями у ДП ЛОК „ Полонина" згідно з п. г" ст. 19, ст.47 ЗК України, пункту 15 договору оренди землі від 17 лютого 2009 року кваліфікуються, як землі оздоровчого призначення.

Також, Перечинська районна державна адміністрація, вийшовши за межі наданих законодавством повноважень, вилучила у ДП ЛОК „ Полонина" 0.5139 га земель оздоровчого призначення, тоді як вилучення вказаної категорії земель належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

У подальшому, Перечинською районною державною адміністрацією без розробки відповідних проектів відведення земельних ділянок, без зміни цільового призначення землі, без проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації розпорядженнями № № 572,573, 574,575, 576, 577 від 11 грудня 2009 року та розпорядження №592 від 21 грудня 2009 року безоплатно передано вказані вище земельні ділянки у власність та користування громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

Так, розпорядженнями районної державної адміністрації №572 і №573 від 11 грудня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування забудованої земельної ділянки для передачі в оренду із правом викупу строком на 2 роки площею 0.050 га та 0.10 га відповідно до комерційної діяльності. Пунктами 2 розпоряджень вищевказані земельні ділянки надано в оренду відповідним громадянам.

На підставі розпоряджень голови Перечинської районної державної адміністрації № № 572 і 573 від 11 грудня 2009 року громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договори оренди земельних ділянок від 17 грудня 2009 року, з цільовим призначенням - для комерційної діяльності, які зареєстровані в Закарпатській регіональній філії ДП „ Центр ДЗК" від 25 грудня 2009 року за № № 040924900006 і 04092490007.

Надалі, між Перечинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 05 лютого 2010 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0.10 га, який зареєстровано в реєстрі за №153( 149).

Аналогічний договір укладено 5 лютого 2010 року між Перечинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, який зареєстровано 5 лютого 2010 року за №151( 148), предметом якого є земельна ділянка за функціональним призначенням - комерційна діяльність.

На підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу, згідно з книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011024900023 та №0110200024 вказані громадяни 23 лютого 2010 року отримали державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯИ №897994 та серії ЯИ №897993 відповідно. Цільове призначення земельних ділянок - для роздрібної торгівлі та комерційних послуг .

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацем 7 ст. 9 Закону України „ Про державну експертизу землевпорядної документації„ обов'язковій державній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок оздоровчого призначення.

У подальшому, в порушення вимог земельного законодавства, Перечинською РДА без розробки відповідних проектів відведення земельних ділянок, без зміни цільового призначення землі, без обов'язкової державної експертизи документації вищезазначеними розпорядженнями передано у приватну власність відповідачам для будівництва та для комерційної діяльності .

Порядок встановлення та зміни цільового призначення земель визначено ст. 20 ЗК України.

Згідно з ч. 3 ст. 20 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок зміни цільового призначення земельних ділянок з ініціативи громадян та юридичних осіб установлений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11 квітня 2002 року №502 (в редакції станом на 27.09.2005 року). Пунктом 10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, встановлено, що якщо зміна цільового призначення стосується земельних ділянок - ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів першої групи площею 10 гектарів, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель, що проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, районна держадміністрація подає проектні матеріали разом із своїм висновком до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної держадміністрації. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали і готує свій висновок для подання Кабінету Міністрів України для прийняття відповідного рішення.

Пунктом 8 Порядку визначено, що районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки: для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Згідно з вимогами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, а саме відповідно до абзацу 1 п. 12 розд. Х «Перехідні положення» ЗК України, розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені ст. 122 ЗК України, відповідно до ч. 4 якої (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) обласним державним адміністраціям надано право передавати земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 11 вересня 2013 року в справі №6-71цс13. Зазначена Постанова прийнята з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України, а тому висновки, викладені в ній, є обов'язковими для всіх судів України (ч.2 ст. 214, ч.1 ст. 360-7 ЦПК України).

Оскаржувані розпорядження щодо передачі у власність відповідачам земельних ділянок для будівництва за межами населеного пункту головою Перечинської районної державної адміністрації прийняті з перевищенням наданих законом повноважень, а тому є незаконними.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 без законних підстав і з порушенням встановленого порядку виготовлені та видані державні акти на право приватної власності на землю для будівництва на вищезазначені земельні ділянки.

Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Відповідно до ст. 210 ЗК України, угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Таким чином, вказані державні акти на право власності на земельні ділянки видані з грубим порушення чинного законодавства.

Згідно з положеннями ч 3 ст. 215 ЦК України, одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, встановлених ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Пленум Верховного Суду України (п.5 постанови № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними») роз'яснив, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Не підлягають задоволенню позови власників (користувачів) майна про визнання недійсними лише наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Як видно з матеріалів справи, зміна цільового призначення землі була проведена з порушенням вимог ст. 20 ЗК України та п.10 Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, тобто з порушенням порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, а саме без відповідного висновку обласної держадміністрації та без відповідного рішення Кабінету Міністрів України, що за правилами п. «а» ч.1 ст. 21 ЗК України є також підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Із врахуванням наведеного, оскаржувані розпорядження Перечинської районної державної адміністрації підлягають скасуванню, а видані відповідачам державні акти на право приватної власності на землю - визнанню недійсними та скасуванню відповідно до вимог положень ст.15,17, п.".г „ст.19, ч.2 ст. 20, 38, ст.47 , ч.2 та ч.4 ст.84, ч.4 та 5 ст.116, 121, ч.3, та ч.4 122 123, ч.1 ст.128, ч.9 ст.149, ч.3,152, ч. ст.155, 210 ЗК України, ЗК України, ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України. Також підлягають визнанню недійсними і вищезазначені договори купівлі-продажу земельних ділянок.

Суд першої інстанції наведених обставин справи та вимог закону не врахував, помилково дійшов висновку, що відповідачі у встановленому законом порядку набули право власності на земельні ділянки.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким позов прокурора слід задовольнити частково

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відділу Держкомзему у Перечинському районі скасувати державні реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 0,6389 га, в тому числі площею 0,5139 га землі - відмовити., і слід зазначити, що така до задоволення не підлягає, оскільки вказаний орган не залучений до участі у справі в якості відповідача.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Закарпатської обласної державної адміністрації, Туричківської сільської ради Перечинського району - задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 квітня 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов прокуратури Закарпатської області та прокуратури міста Ужгорода в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, Закарпатської обласної державної адміністрації, Туричківської сільської ради Перечинського району - задовольнити частково.

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 30 листопада 2009 року за №№ 538, 539, 540, 541 „ Про вилучення земельної ділянки" загальною площею 0, 5139 га у Дочірнього підприємства лікувально-оздоровчого комплексу „Полонина" Закарпатського обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіям „Закарпаттурист".

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 11 грудня 2009 року за №№ 572, 573 „Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування забудованої земельної ділянки для передачі в оренду із правом викупу площею 0,0500 та 0,1000 га громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати недійсними та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 12 грудня 2009 року за №№ 574, 575, 576, 577, 592 „ Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою" щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 загальною площею земельних ділянок 0,4889 га.

Визнати недійсними: договір купівлі - продажу земельної ділянки від 05 лютого 2010 року за № 148 ( 151), укладений між Перечинської районною державною адміністрацією та ОСОБА_2, та договір купівлі - продажу земельної ділянки від 5 лютого 2010 року № 149 (153), укладений між Перечинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3 площею 0,15 га землі.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки видані:

- Серії ЯИ № 099627 - ОСОБА_2 площею 0, 2200 га,

кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02007:0053,

виданий 25 грудня 2009 року;

- Серії ЯИ № 897993 - ОСОБА_2 площею 0, 0500 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0051, виданий 23 лютого 2010 року;

- Серії ЯИ № 099632 - ОСОБА_3 площею 0, 1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0054, виданий 29 грудня 2009 року;

- Серія ЯИ № 099633 - ОСОБА_3 площею 0, 0150 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0056, виданий 29 грудня 2009 року;

- Серія ЯИ № 099634 - ОСОБА_3 площею 0, 0100 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0057, виданий 29 грудня 2009 року;

- Серії ЯИ №897994 - ОСОБА_3 площею 0, 1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0050, виданий 23 лютого 2010 року;

- Серії ЯИ № 099629 - ОСОБА_1 площею 0,0030 га, кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0055, виданий 25 грудня 2009 року;

- Серії ЯИ № 099628 - ОСОБА_1 площею 0, 0409 га кадастровий номер земельної ділянки 2123284500:02:007:0052, виданий 25 грудня 2009 року;

У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відділу Держкомзему у Перечинському районі скасувати державні реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 0,6389 га, в тому числі площею 0,5139 га землі - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено на протязі двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції .

Судді: