Рішення

від 12.12.2013 по справі 925/1762/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 925/1762/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., з секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Косенко А.І. - директор;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Приватного підприємства "Тона -Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Україна" про стягнення 25 098,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 25 098, 72 грн. з яких: 21 100 грн. основного боргу за товар, 1 511,96 грн. пені, 2 486,76 грн. як 23 % річних на підставі договору поставки № 16 від 02.04.2013 року, укладеного між сторонами. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує в повному об'ємі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, направив суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з терміновим відрядженням представника.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Суд ухвалює клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилити, оскільки коло осіб, які можуть бути представниками сторони у господарському процесі чинним законодавством не обмежено і відповідач не подав суду доказів, які спростовують позовні вимоги, а тому немає перешкод у розгляді справи по суті.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши наявні у справі документи, судом було встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 16 від 02 квітня 2013 року (а.с. 8), у відповідності до якого позивач (Продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (Покупцю) білково-мінерально-вітамінні добавки, комбікорми, премікси, обладнання для тваринництва, інший товар за погодженням Сторін, а відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1 договору).

Договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2013 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору. У разі, якщо жодна із Сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не заявить про свій намір розірвати або змінити його, строк дії Договору автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік (п. 8.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України). До договору поставки застосуються загальні умови про договори купівлі-продажу.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до розділу 2 договору поставка Товару здійснюється партіями протягом терміну дії Договору (п. 2.1 договору). Місце поставки, кількість Товару, ціна та вартість кожної партії поставки Товарів узгоджується Сторонами на підставі заявки та/або шляхом фактичної поставки Товару та його прийняття відповідачем (Покупцем) (п. 2.2 договору). Заявка надсилається відповідачем (Покупцем) позивачу (Продавцю) не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дати поставки партії Товару шляхом поштового відправлення на адресу позивача (Продавця), вказану в цьому договорі або засобами факсимільного зв'язку на номер факсу позивача (Продавця) ( п. 2.3 договору). Позивач (Продавець) підтверджує прийняття заявки до виконання шляхом надсилання відповідачу (Покупцю) рахунку - фактури на відповідну партію Товару, в якому зазначає посилання на номер договору та дату заявки (замовлення). Оплата рахунку-фактури навіть часткова, свідчить про погодження між сторонами усіх істотних умов (п. 2.4 договору). Позивач (Продавець) повідомляє відповідача (Покупця) про місце і час, коли Товар буде наданий у розпорядження останнього. Повідомлення надсилається шляхом телефонного чи факсимільного зв'язку (п. 2.5 договору). Поставка кожної окремої партії Товару вважається виконаною позивачем (Продавцем) в момент передачі Товару перевізникові /Покупцеві ( п. 2.6 договору).

Згідно пояснення позивача, ніяких інших відносин між сторонами крім поставки товару на виконання умов договору поставки № 16 від 02.04.2013 року, не було.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу товари для тварин на загальну суму 46 493,50 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних з посиланням на укладений між сторонами договір № 16 від 02.04.2013 року:

- № 82 від 03 квітня 2013 року на суму 15 870,00 грн. (а.с. 9);

- № 96 від 19 квітня 2013 року на суму 9 523,50 грн. (а.с. 10);

- № 105 від 10 травня 2013 року а суму 18 787,00 грн. (а.с. 11);

- № 110 від 16 травня 2013 року на суму 2 313,00 грн. (а.с. 12);

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав. Товар було отримано за довіреностями відповідача на отримання ТМЦ, копії яких знаходяться у справі ( а.с. 19-21). За загальним правилом, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі або передачі товаро - супровідних документів на нього.

Згідно п. 5.4 договору оплата Товару відповідачем (Покупцем) здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що позивач (Продавець) має право без додаткового погодження з відповідачем (Покупцем), грошові кошти, які сплачує відповідач (Покупець) відповідно до умов цього Договору, зараховувати у наступному порядку, незалежно від призначення платежу:

- в першу чергу - прострочені платежі (основного боргу)

- в другу чергу - поточні платежі.

За доводами позивача, відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши позивачу лише 25 393,50 грн. за поставлений товар двома платежами 25.04.2013 року та 23.05.2013 року (а.с. 17,18).

Залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 21 100 грн. (46 493,50-25 393,50), яка була неоплачена по останніх видаткових накладних:

- № 105 від 10 травня 2013 року а суму 18 787,00 грн. (а.с. 11);

- № 110 від 16 травня 2013 року на суму 2 313,00 грн. (а.с. 12).

Строк проведення повного розрахунку за отриманий товар на час прийняття рішення по справі для відповідача вже є таким, що настав, доказів сплати боргу у справу не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 21 100,00 грн. залишку основного боргу за товар.

Доказів існування спору з приводу якості товару між сторонами суду не подано.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в п. 6.2 передбачено, що Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляцій за весь час прострочення, а також двадцять три проценти річних від простроченої суми, що відповідає умовам ст. 625 ЦК України.

Позивач користуючись своїм правом встановив періоди нарахування 23% річних з врахуванням часткової оплати заборгованості просить суд стягнути з відповідача 2 486,76 грн. 23 % річних (а.с. 28).

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 23% річних в сумі 2 486,76 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 511,96 грн. посилаючись на пункт 6.1 договору, яким передбачено, що у разі прострочення грошового зобов'язання за цим договором винна Сторона сплачує постраждалій Стороні пеню в розмірі подвійної Облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період такого прострочення від сум невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Суд перевіривши порядок нарахування позивачем пені в сумі 1511,96 грн., встановив правильність її нарахування, та задовольняє позов в цій частині позовних вимог (а.с. 28).

Інфляційні збитки позивач не стягує.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав, докази проведення повного розрахунку за позовними вимогами у справі відсутні.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач довів наявність порушеного права та обґрунтованість підстав для задоволення позовних вимог, в тому позов підлягає до повного задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 720,50 грн. на відшкодування судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Україна" (ідентифікаційний код 37651753, м. Черкаси, вул. Енгельса, 122/41 кв. 84) на користь Приватного підприємства "Тона-Трейд" (ідентифікаційний код 35091374, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 14 кв. 211) -- 21 100,00 грн. залишку заборгованості за товар, 1511,96 грн. пені, 2486,76 грн. як 23 % річних на підставі договору поставки № 16 від 02.04.2013 року та 1720,50 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 13 грудня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських