Ухвала

від 19.11.2013 по справі 1318/1-133/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1318/1-133/11 Головуючий у 1 інстанції: І.С. Казан

Провадження № 11/783/896/13 Доповідач: Михайлишин Г. Я.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Михайлишин Г.Я.

Суддів: Калиняк О.М., Романюка М.Ф.

з участю прокурора: Горин У.І.

захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3, захисника засудженого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_1, прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року.

Цим вироком засуджено:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Підбуж Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.3 ст. 212 КК України до штрафу в розмірі 255000 гривень /15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ з позбавленням права займатись фінансово-господарською діяльністю на строк один рік з конфіскацією майна;

за ч.4 ст. 190 КК України на шість років позбавлення волі з конфіскацією майна;

за ч. 2 ст. 358 КК України на два роки обмеження волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України на один рік обмеження волі.

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України постановлено звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання за ч. 3 ст. 358 КК України у зв'язку із закінченням строків давності. Провадження у справі в цій частині закрито.

Відповідно до ст. ст. 70, 72 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, із врахуванням, що основне покарання у виді штрафу з іншими видами покарань складанню не підлягає і виконується самостійно, ОСОБА_3 остаточно визначено покарання шість років позбавлення волі з конфіскацією майна, із позбавленням права займатись фінансово-господарською діяльністю на строк один рік та штраф в розмірі 255000 гривень.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено у виді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з 27.09.2010 року.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку та жительку АДРЕСА_2, громадянку України, раніше не судиму,

за ч. 2 ст. 358 КК України на один рік позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в розмірі 680 гривень;

На підставі ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_4 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності, провадження у кримінальній справі закрито.

за ч. 4 ст. 190 КК України ОСОБА_4 виправдано.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено у виді підписки про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судові витрати.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь ВАТ КБ «Надра» 43564,81 грн., у користь ПАТ «Сведбанк» 38749,92 доларів США, /що становить 309728,11грн./ та 55627 грн., у корись ТзОВ «АУЗ Факторинг» 26998,93грн., у користь ВАТ «Акціонерна страхова компанія» 5458,1грн.

Цивільні позови потерпілих залишено без розгляду.

Вирішено питання відносно речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він, будучи засновником і директором приватного підприємства "Кортеж" із 07.02.2003 року /зареєстрованим у м. Стрию по вул. Дрогобицькій, 63 Львівської області (ЄДРПОУ 32364338)/, у період 2003-2005 років умисно ухилився від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.91р., Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-ХІУ від 16.07.99р., Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. та Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. порядку. Таким чином, займаючись підприємницькою діяльністю та виконуючи організацію фінансово-господарської функції підприємства, організацію бухгалтерського та податкового обліку, будучи відповідальним за повноту та своєчасність сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, ОСОБА_3, через занижене декларування суми скорегованого валового доходу та занижену декларацію суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за вказаний період не доплатив державі податок на загальну суму 256818грн., що є особливо великим розміром.

Крім цього ОСОБА_3 наприкінці 2006 року, налагодивши дружні відносини із ОСОБА_7, у котрого позичав і повертав кошти під приводом здійснення підприємницької діяльності, чим увійшов йому в довіру, в м. Дрогобичі Львівської області у період із травня 2007 року по червень 2008 року неодноразово продовжив позичати у нього кошти різними сумами та, в кінцевому результаті не повернув потерпілому загальну суму 89000 доларів США, що станом на червень 2008р. становило 431650грн., спричинивши ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму, що становить особливо великий розмір.

Окрім цього ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, достовірно знаючи про дружні стосунки ОСОБА_7 з ОСОБА_8, використовуючи довіру ОСОБА_7, отримав через нього позику грошей у ОСОБА_8 на початку червня 2007 року в приміщенні робочого кабінету Дрогобицької філії НУ «Львівської політехніки» у м. Дрогобичі по вул. Січових Стрільців, 2 Львівської області на суму 100000грн. У наступному продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння коштами потерпілого, ОСОБА_3 у кінці червня 2007 року повторно звернувся до ОСОБА_8 за позикою та отримав від нього 4600 Євро. Повернувши потерпілому ОСОБА_8 12.10.2007 року в центрі м. Дрогобича 5000 доларів США в рахунок погашення боргу перед ним, не маючи на меті повертати решти грошей, якими заволодів, ОСОБА_3 через ОСОБА_7 повторно в кінці грудня 2007 року звернувся до ОСОБА_8 та попросив надати у борг 3000 доларів США на погашення відсотків по іпотечному кредиту за приміщення магазину з метою його подальшої реалізації та 1500 доларів США для термінового погашення боргу перед іншими кредиторами ОСОБА_3 Будучи введеним в оману ОСОБА_8 у кінці грудня 2007 року передав ОСОБА_7 спочатку 3000 доларів США та потім 1000 Євро, які останній передав ОСОБА_3 Таким чином засуджений заволодів грошима ОСОБА_8 шляхом обману та зловживанням довірою останнього на загальну суму 128020грн., чим завдав потерпілому шкоди в особливо великих розмірах.

Крім цього ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, здійснюючи у 2007 році фактичну підприємницьку діяльність без реєстрації по реалізації обладнання для прийому трансляцій супутникового телебачення, на початку 2007р. по телефону познайомився з мешканцем Чернівецької області ОСОБА_10. котрому запропонував свої послуги як постачальника вказаного обладнання. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 двічі здійснив поставку товару за кошти по нижчій, а ніж ринкова, ціні та у наступному, зловживаючи довірою ОСОБА_10, наполягав на передоплаті, мотивуючи, що товар буде постачатись ще по нижчій ціні. Отримавши 11.05.2007 року, як передоплату, 15000 доларів США від потерпілого, ОСОБА_3, створюючи видимість виконання взятих на себе зобов'язань, 20.05.2007р. поставив ОСОБА_10 товар на суму, що перевищила передоплату, - на 20280 доларів США, чим увійшов йому у черговий раз у довіру. В свою чергу він вимагав передати йому гроші, здійснивши передоплату нової поставки товару. ОСОБА_10, будучи введеним в оману ОСОБА_3, 22.05.2007 року передав останньому 21720 доларів США як таку передоплату. Частково доставивши товар 03.06.2007 року на суму 11200 доларів США, ОСОБА_3, маючи умисел на продовження заволодіння коштами ОСОБА_10 та введення останнього в оману, під приводом затримки товару на митниці та подальшої реалізації ще за меншу ціну, 29.06.2007 року особисто приїхав у м. Чернівці для зустрічі з ОСОБА_10 та, продовжуючи вводити його в оману, зловживаючи його довірою, повідомив, що є можливість придбати велику партію товару за ціною, ще нижчою ніж та, яка була обумовлена ними раніше, гарантуючи при цьому поставку раніше не поставленого ним товару на суму 10520 доларів США та нової партії товару. Тоді ОСОБА_10, будучи введеним в оману, в приміщенні свого магазину за адресою у м. Чернівці вул. Калинівська 13а/141, передав ОСОБА_3 28000 доларів США та 5050 гривень, що ОСОБА_3 не повернув, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 шкоду на загальну суму 181396грн., що є особливо великим розміром.

Крім цього ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, навесні 2007 року познайомився із ОСОБА_11, у котрого в травні 2007 року отримав у борг 30000 доларів США терміном на один тиждень. Повернувши із незначною затримкою, засуджений вдруге у травні 2007 року звернувся до ОСОБА_11 про надання у борг 30000 доларів США на кілька днів. Довіряючи ОСОБА_3. ОСОБА_11 передав йому кошти в приміщенні кафе-бару "Дует" у м. Дрогобичі по вул. Грушевського, 109 Львівської області. А в подальшому, під приводом вигідного придбання житла у м. Трускавці засуджений, продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_11 та реалізуючи свій злочинний намір на продовження заволодіння грошима останнього, на початку липня 2007 року звернувся до потерпілого із проханням позичити йому ще 40000 доларів США. Оформивши у нотаріуса договір позики на суму 70000 доларів США, ОСОБА_11 передав ОСОБА_3 40000 доларів США неподалік приміщення нотаріальної контори у м. Дрогобичі по вул. Бориславській, 2 Львівської області. Таким чином, засуджений реалізував свій злочинний намір та заволодів шляхом обману та зловживанням довірою грошовими коштами ОСОБА_11 на загальну суму 70000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБ України станом на серпень 2007 року становило 353500грн. і є особливо великим розміром.

Продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою. ОСОБА_3 повторно у червні 2007 року звернувся до ОСОБА_12, із яким наперед налагодив дружні та ділові стосунки та, достовірно знаючи про тісні товариські відносини його із ОСОБА_13, попросив ОСОБА_12 звернутися до нього за позикою у сумі 100000 доларів США під приводом придбання нежитлового приміщення у АДРЕСА_3. Під час розмови засуджений розповів ОСОБА_13 про свій намір вигідно придбати це нежитлове приміщення, зробити у ньому ремонт та відразу продати за значно вищою ціною; також ОСОБА_3 гарантував повернення позичених грошей отриманням кредиту в банківській установі на протязі одного місяця. Таким чином ОСОБА_13, будучи введеним в оману ОСОБА_3, у кінці червня 2007 року в приміщенні магазину "Автозапчастини" у м. Дрогобичі по вул. Самбірській, 85 Львівської області в присутності ОСОБА_12 передав ОСОБА_3 вказані кошти із умовою повернення через один місяць, про що була укладена усна угода між ними. У зв'язку із неповерненням позичених коштів та зволіканням для реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_3 18.08.2007р. підписав нотаріально посвідчену заяву про отримання від ОСОБА_13 коштів на суму 510050грн., що становило тоді 100000 доларів США, що зобов'язався повернути до 01.09.07р., однак у жовтні 2007 року передав ОСОБА_12 лише 10000 доларів США в рахунок боргу перед ОСОБА_13 Таким чином решти 90000 доларів США не повернув і в результаті своєї злочинної діяльності ОСОБА_3 заволодів грошима ОСОБА_13 шляхом обману та зловживанням довірою на загальну суму 90000 доларів США, що згідно курсу станом на червень 2007 року становило 454500грн., спричинивши шкоду потерпілому, що є особливо великим розміром.

Окрім цього ОСОБА_3, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, на початку липня 2007 року звернувся до ОСОБА_12 з проханням позичити йому 60000 доларів США для придбання вказаного вище нежитлового приміщення, оскільки ще не отримав кредиту в банку, а позичених коштів у ОСОБА_13 йому не вистарчає. Під час домовленостей ОСОБА_3 повідомив потерпілому, що сума кредиту в банку становитиме 130000 доларів США, з яких він негайно поверне 100000 доларів США ОСОБА_13, а ОСОБА_12 віддасть 30000 доларів США, решту зобов'язувався повернути до кінця 2007 року із виплатою 10% на місяць від позиченої суми. Будучи введеним в оману ОСОБА_12 погодився позичити ОСОБА_3 50000 доларів США, що передав йому за місцем свого проживання у АДРЕСА_4. Одночасно ОСОБА_3 гарантував ОСОБА_12 повернення боргу в сумі 1070 доларів США, що утворився в результаті систематичних недоплат за отримані від ОСОБА_12 під реалізацію автозапчастин у період їх спільної співпраці. Тоді 01.08.2007 року ОСОБА_3 власноручно написав боргову розписку на суму 51070 доларів США про повернення до 25.12.2007 року, але не повернув і спричинив матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 51070 доларів США, що станом на липень 2007 року становило 257903.5грн. і є особливо великим розміром.

Крім цього ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, у липні 2007 року звернувся за позикою в сумі 60000 доларів США до ОСОБА_14 через знайомого ОСОБА_12, гарантуючи повернення грошей з великими відсотками через місяць. Відтак, ОСОБА_14 25.07.2007 року неподалік свого будинку у АДРЕСА_5 передала ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 52400 доларів США, що мала в наявності, а ОСОБА_3 у свою чергу попросив дружину ОСОБА_4 власноручно написати боргову розписку про зобов'язання повернути ОСОБА_14 вказані вище кошти до 30.09.2007 року. Таким чином реалізувавши свій злочинний умисел ОСОБА_3 заволодів грошима ОСОБА_14 шляхом обману та зловживанням довірою останньої на загальну суму 264620грн, спричинивши потерпілій шкоду в особливо великому розмірі.

Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, на початку жовтня 2007 року по телефону звернувся до ОСОБА_15, з яким був малознайомий, але неодноразово зустрічався у зв'язку із здійсненням діяльності по реалізації мобільних телефонів, достовірно знаючи, що ОСОБА_15 нещодавно продав належний йому автомобіль та має в наявності грошові кошти, попросив останнього позичити йому 5000 доларів США під приводом необхідності придбання великої партії мобільних телефонів за ціною нижчою за ринкову, при цьому гарантуючи повернення позичених коштів з відсотками у сумі 50 доларів США на тиждень. ОСОБА_15, будучи введеним в оману, погодився зустрітися з ОСОБА_3 поблизу свого будинку, що у АДРЕСА_6 та під час зустрічі передав ОСОБА_3 2000 доларів США, які були у нього в наявності, за умови повернення через два тижні. Не маючи наміру повертати отримані кошти, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_3, повторно, зловживаючи довірою ОСОБА_12, у грудні 2007 року попросив останнього, достовірно знаючи про його товариські відносини з ОСОБА_15, посприяти в отриманні позики на суму 2000 доларів США в останнього. Алогічно вдруге, з метою досягнення злочинної мети, ОСОБА_3 через ОСОБА_12 в ОСОБА_15 позичив ще 2000 доларів США в кінці січня 2008 року, гарантуючи повернення в кінця березня 2008 року з відсотками. Таким чином, будучи введеним в оману, ОСОБА_15 передав засудженому кошти на загальну суму 6000 доларів США, що згідно курсу станом на січень 2008 року становило 30300грн, що засуджений не повернув і спричинив потерпілому значну шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно восени 2007 року, використавши спільних знайомих, познайомився з ОСОБА_16, посприявши останньому в придбанні мобільного телефону по вигідній ціні; надалі засуджений, з метою входження в довіру, неодноразово позичав та віддавав з січня по лютий 2008 року незначні суми грошей. Реалізовуючи злочинний намір заволодіння грошима потерпілого, ОСОБА_3 у кінці квітня 2008 року звернувся до ОСОБА_16 за позикою коштів у розмірі 4000 доларів США з гарантією сплати високих відсотків під надуманим приводом придбання великої партії мобільних телефонів. Будучи введеним в оману ОСОБА_3, ОСОБА_16 погодився надати в борг засудженому 1000 доларів США, які той передав йому поблизу свого будинку в АДРЕСА_7 та які ОСОБА_3 в обумовлений ними термін не повернув, реалізувавши злочинний умисел шляхом обману та зловживанням довірою, та спричинив матеріальну шкоду потерпілому на суму 5050грн.

Крім цього ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою, повторно, на початку квітня 2008 року познайомився з ОСОБА_17 та в кафе «Софія» у м. Дрогобичі Львівської області позичив у нього 500 доларів США із сплатою відсотків в сумі 50 доларів на тиждень. Повернувши через два тижні у квітні 2007 року сто доларів США з метою входження в довіру ОСОБА_17 для продовження реалізації свого злочинного умислу на заволодіння коштами останнього, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_17 за позикою коштів у розмірі 3000 доларів США і останній погодився надати в борг засудженому 1100 доларів США, що мав у наявності, обумовивши повернення до 28.06.2008 та поблизу магазину « 2000» у м. Дрогобичі Львівської області передав йому вказані кошти. Однак через два дні засуджений, не маючи наміру повертати отримані у ОСОБА_17 кошти, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заволодіння грошима останнього, повторно звернувся до нього з проханням про позику і отримав від нього у приміщенні кафе "Софія" що у м. Дрогобичі Львівської області 1000грн., що в сумі в обумовлений термін не повернув, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 8575грн.

Окрім цього ОСОБА_3, повторно, з метою заволодіння коштами потерпілого шляхом обману і зловживання довірою, у травні 2008 року звернувся до знайомого ОСОБА_18, у якого позичив 2000 доларів США під приводом придбання партії мобільних телефонів по ціні нижчій від ринкової з умовою сплати 10 відсотків на місяць від суми позики. Будучи введеним в оману, ОСОБА_18 поблизу свого будинку в АДРЕСА_8 передав йому обумовлені кошти. Увійшовши в довіру до потерпілого, передавши йому на початку червня 2008 року 200 доларів США як відсотки за користування позикою, ОСОБА_3 попросив у ОСОБА_18 позичити йому ще 1200 Євро на зазначених вище умовах і, будучи введеним в оману, потерпілий передав йому вказану суму. Дотримавши усної домовленості з ОСОБА_18, ОСОБА_3 у кінці червня 2008 року передав йому відсотки за користування позикою та при цьому повідомив, що має можливість придбати велику партію карток поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку, обіцяючи ОСОБА_18 можливість отримати прибуток від її реалізації. Будучи введеним в оману, ОСОБА_18 передав за місцем свого проживання ОСОБА_3 8400 Євро, на що останній написав розписку як гарантію повернення боргу. Таким чином у результаті своєї злочинної діяльності ОСОБА_3 заволодів грошима ОСОБА_18 шляхом обману та зловживанням довірою на загальну суму 83060 грн., спричинивши потерпілому матеріальну шкоду у великому розмірі.

З метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, ОСОБА_3 повторно, 20.06.2008 року звернувся до свого знайомого ОСОБА_19, у котрого під приводом придбання великої партії карток поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку, позичив гроші в сумі 3500Євро із умовою повернення вказаної суми боргу через один тиждень з відсотками в розмірі по 100 доларів за день. У наступному ОСОБА_3 повідомив потерпілому, що має можливість придбати велику партію карток поповнення рахунку оператора мобільного зв'язку по ціні нижчій за ринкову, обіцяючи ОСОБА_19 отримання прибутку від її реалізації. Будучи введеним в оману, останній передав підсудному ще 6200грн. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заволодіння шляхом обману та зловживанням довірою майном ОСОБА_19 та достовірно знаючи, що потерпілий працює у магазині по реалізації побутової техніки та має знайомих у цій сфері діяльності, ОСОБА_3 звернувся до нього з проханням посприяти у придбанні побутової техніки за ціною, нижчою за відпускну ціну магазину. 15.06.2008 року ОСОБА_19, виконуючи прохання ОСОБА_3, надав йому плазмову панель «Раnаsоnіс РА 6» діаметру 42 дюймів за ціною 6225 грн. Тоді ОСОБА_3 того ж дня передав останньому обумовлену суму, чим увійшов у довіру та в період з 18.06.2007 року по 06.07.2008 року під надуманими приводами отримав від ОСОБА_19 побутову техніку на загальну суму 29401грн., гарантуючи проведення розрахунку після її реалізації. Однак, не розрахувавшись, 06.07.2008 року повідомив потерпілого, що його дружині потрібна термінова операція, попросив позичити ще 1500грн. і як гарантію написав розписку на загальну суму боргу. Таким чином у потерпілого ОСОБА_19 ОСОБА_3 заволодів коштами на загальну суму 61923,1грн., чим завдав йому значної шкоди.

Всього реалізуючи свій злочинний намір заволодіння коштами потерпілих фізичних осіб шляхом обману і зловживанням довірою ОСОБА_3 за період із 2007р. по липень 2008 року в результаті злочинної діяльності заволодів чужим майном на загальну суму 2444060,37грн.

Крім цього ОСОБА_3 з метою заволодіння грошовими коштами ВАТ КБ «Надра» Львівського РУ шляхом обману та зловживання довірою, повторно, в липні 2007 року в м. Дрогобичі, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами, котрим повідомив свої та ОСОБА_20 анкетні дані та ідентифікаційні коди без відома останньої, виготовив підроблені документи, зокрема довідку про доходи на ім'я ОСОБА_3, на ім'я ОСОБА_4 та на ім'я ОСОБА_20, у яких були зазначені завідомо неправдиві відомості про роботу та отриману ними заробітну плату. Отримавши від невстановлених досудовим слідством осіб підроблені документи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, реалізуючи злочинний умисел засудженого на заволодіння чужим майном, 24 липня 2007 року подали у відділення №31 м. Дрогобич ВАТ КБ «Надра», яке розташоване за адресою у м. Дрогобичі по п. Замкова Гора, 1 Львівської області. У результаті будучи введеними, в оману ОСОБА_3 працівники зазначеної банківської установи, прийняли колегіальне рішення про надання засудженому кредиту в розмірі 19750грн. строком до 30 липня 2010 року, із котрої ОСОБА_3 16.08.2007 року, 17.08.2007 року та 23.02.2009 року здійснив оплати по кредитному договору, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 821,82грн. без наміру повертати решту 18928,18грн., чим завдав банку шкоду на вказану суму шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ.

Крім цього ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність та маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою, повторно, у кінці вересня 2007 року прибув у приміщення Дрогобицького відділення Львівської філії АКБ «ТАС- Комерцбанк» у м. Дрогобичі пл. Ринок, 27 Львівської області, де мав намір на основі підроблених документів, а саме довідки про доходи №48 від 25.09.2007 року, складеної на його ім'я, у якій було зазначені завідомо неправдиві відомості, що він у період часу з березня 2007 року по серпень 2007 року працював на посаді головного спеціаліста відділу постачання у КП «Трест-Національний» отримати кредит у сумі 50000 доларів США, використавши підроблений документ, ОСОБА_3, реалізовуючи свій вищевказаний злочинний умисел передав представникам банку. Використавши таким чином підроблений документ, а також ввівши в оману своїх родичів: брата ОСОБА_22, батька ОСОБА_23 та матір ОСОБА_24, 12.10.2007 року ОСОБА_3 отримав кредит на суму 30000 доларів США про що було укладено основний кредитний договір №1303/1007/88-269 на вказану суму та договір поруки №1303/1007/88-269-Р-1 із братом ОСОБА_22, а ОСОБА_23 зі згоди дружини ОСОБА_24 виступив іпотекодавцем по кредитному договору №1303/1007/88-269, передавши в іпотеку банку належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_9, про що було укладено іпотечний договір від 12.10.2007 року. Таким чином ОСОБА_3 заволодів коштами Дрогобицького відділення Львівської філії АКБ «ТАС-Комерцбанк» в сумі 30000 доларів США, котрі були видані йому як кредит. Із метою приховання свого злочинного умислу на заволодіння коштами банку та створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору, ОСОБА_3 в період з 19.12.2007 по 30.04.2008 року періодично здійснював оплати, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 1072 долари США, а решту коштів не повернув, спричинивши банківській установі шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ, матеріальні збитки на суму 146086,4 грн., що є особливо великим розміром.

Крім цього ОСОБА_3 з метою заволодіння коштами банківської установи, шляхом обману, повторно, під виглядом отримання кредиту, на початку жовтня 2007 року прибув у приміщення Трускавецького відділення при ЛРУ АГ «Індекс-банк» у м. Трускавці Львівської області, вул. Суховоля, 20, де звернувся до працівників даної установи про отримання кредиту в банку з його подальшим поверненням. Як і по раніше наведених епізодах, ОСОБА_3 подав підроблений документ про власні доходи, а також про доходи поручителя, тоді знайомого ОСОБА_12, а саме: довідку про доходи №56 від 16.10.2007 року, складену на його ім'я, про те, що він у період часу з квітня 2007 року по вересень 2007 року працював на посаді інженера 2-ї категорії у ТзОВ «Уніплит», довідку про доходи №3 від 15.10.2007 року, складену на ім'я ОСОБА_12, де було зазначено завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_12 у період часу з квітня 2007 року по вересень 2007 року працював на посаді продавця у фізичної особи-підприємця ОСОБА_25 та за вказаний період отримав заробітну плату у загальній сумі 8186,09грн. У результаті розгляду поданих документів, в тому числі підроблених довідок про доходи, ЛРУ АТ «Індекс-банк» було прийняте рішення про надання засудженому кредиту на суму 15000грн., про що 16.10.2007 року між ОСОБА_3 та банком було укладено кредитний договір №176/718257 на вказану суму. Одночасно, будучи введеними в оману і не підозрюючи про реальні наміри ОСОБА_3, а також не будучи обізнаним про те, що ОСОБА_3 було подано працівникам банку підроблену довідку на його ім'я, ОСОБА_12 виступив майновим поручителем ОСОБА_3 по кредитному договору №176/718257, про що 16.10.2007 року між ним і банківською установою було укладено договір поруки. Надалі з метою приховання свого злочинного умислу на заволодіння коштами банку та створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору. ОСОБА_3 в період з 07.12.2007 по 04.02.2008 року періодично здійснював оплати, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 1251грн., без наміру повертати решту коштів, чим спричинив банківській установі матеріальні збитки на суму 13749 грн. шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ.

З метою заволодіння шляхом обману коштами банківської установи, ОСОБА_3 повторно, під виглядом отримання кредиту, звернувся до ВАТ «Кредобанк» на початку жовтня 2007 року, куди пред'явив у наступному 18.10.2007 року рахунок-фактуру №СФ-0000191 від 18.10.2007 року від ПП ОСОБА_26 на придбання комп'ютерної техніки, розуміючи, що у нього немає легальних доходів, вступив у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами з метою виготовлення завідомо підробленого документу та виготовив підроблену довідку про доходи №48 від 11.10.2007 року, складену на його ім'я, у якій було зазначені завідомо неправдиві відомості про те, що він у період часу з квітня 2007 року по вересень 2007 року працював на посаді головного спеціаліста відділу постачання у ТзОВ «Велес». Потім ОСОБА_3 використав підроблену довідку про доходи та 22.10.2007 року подав представникам банку. Таким чином будучи введеними ОСОБА_3 в оману та не підозрюючи про його фактичні злочинні наміри, працівники Дрогобицької філії ВАТ «Кредобанк» на підставі розгляду поданих останнім документів, в тому числі підробленої довідки про доходи, прийняли тішення про надання йому кредиту на суму 4800грн., про що 22.10.2007 року між ОСОБА_3 та банком було укладено кредитний договір №0/248 на вказану суму. З метою приховання свого злочинного умислу на заволодіння коштами банку та створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору 22.10.2007 року ОСОБА_3 здійснив оплату в сумі 0.81грн., частково погасивши тіло кредиту. Даними діями шляхом обману, підробивши та використавши завідомо підроблений документ, засуджений незаконно заволодів коштами банку а суму 4799,19грн.

ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 з метою отримання останнім кредиту у відділенні №31 в м. Дрогобичі ВАТ КБ «Надра», вступили у попередню змову з невстановленими досудовим слідством особами, спільно з якими виготовили підроблені документи, зокрема, стосовно засудженої ОСОБА_4 довідку про доходи від 23.07.2007 року на її ім'я, де було зазначено завідомо неправдиві відомості про те, що вона у період часу з січня 2007 року по червень 2007 року працювала на посаді продавця ТзОВ «Ранок-Маркет» та за вказаний період отримала заробітну плату у загальній сумі 8400грн., а також довідку про доходи від 23.07.2007 року на ім'я ОСОБА_20 із неправдивими відомостями, що вона у період часу січня 2007 року по червень 2007 року працювала на посаді продавця у фізичної-особи підприємця ОСОБА_27 та за вказаний період отримала заробітну плату у загальній сумі 5800 грн. Діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, невстановлені особи виконали рукописний текст у зазначених документах, підписи від імені службових осіб зазначених вище суб'єктів господарської діяльності, а також проставили у підроблених довідках відтиски печаток відповідних суб'єктів господарської діяльності. Отримавши від невстановлених досудовим слідством осіб підроблені документи, ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел на отримання коштів в інтересах ОСОБА_3, 24 липня 2007 року подала у відділення №31 ВАТ КБ «Надра» у м. Дрогобичі по вул. Замкова Гора, 1 і працівниками зазначеної банківської установи було прийняте колегіальне рішення про надання ОСОБА_3 кредиту в розмірі 19750грн. строком до 30 липня 2010 року. ОСОБА_4, діючи з відома та згоди ОСОБА_3 підписала договір поруки, згідно якого вона виступила поручителем виконання зобов'язань ОСОБА_3 по укладеному кредитному договору №123/31/07-f від 31.07.2007 року і таким чином засуджена вчинила підроблення документу за попередньою змовою групою осіб та використала завідомо підроблений документ, виданий на її ім'я. У той час, будучи введеною в оману ОСОБА_3, ОСОБА_20 виступила поручителем виконання зобов'язань ОСОБА_3 по цьому ж укладеному кредитному договору.

Крім того, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувалась у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанні довірою, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах.

Зокрема в тому, що вона, вступивши у попередню змову з ОСОБА_3, шляхом обману та зловживання довірою, заволоділи майном потерпілого ОСОБА_7 Так, у травні 2007р. з метою заволодіння грошима ОСОБА_7 ОСОБА_3, з відома та згоди ОСОБА_4, отримав у ОСОБА_7 в борг 10 000 доларів США, повернувши 9500 доларів США. В червні 2007р. ОСОБА_3, з відома та згоди ОСОБА_4, зловживаючи довірою ОСОБА_7, повторно отримав у нього в борг 10000 доларів США, обіцяючи повернути всю суму боргу після продажу належного ОСОБА_3 автомобіля. Продовжуючи з відома та згоди ОСОБА_4 вводити в оману ОСОБА_7, станом на початок вересня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи грошима ОСОБА_7 на загальну суму 19000 доларів США. З метою створення видимості виконання взятих на себе зобов'язань, 12.10.2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали ОСОБА_7 5000 доларів США, не маючи на меті повертати іншу частину боргу. Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел на заволодіння грошима ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували звертатися до ОСОБА_7 за новими позиками, вводячи останнього в оману та повідомляючи йому завідомо неправдиві відомості про необхідність вкладення коштів у підприємницьку діяльність ОСОБА_3 В якості гарантії повернення боргу пояснювали, що отримають гроші від продажу приміщення магазину у АДРЕСА_3, яке належало ОСОБА_4 Будучи введеним в оману, ОСОБА_7 неодноразово передавав їм грошові кошти. Станом на кінець грудня 2007р. ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 заволоділи грошима ОСОБА_7 на загальну суму 43000 доларів США. З метою продовження введення в оману ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, запросивши ОСОБА_7 бути присутнім при укладанні 27.12.2007р. договору купівлі-продажу вказаного вище приміщення, передали ОСОБА_7 25000 доларів США. 27.12.2007р. ОСОБА_4 зателефонувала до ОСОБА_7, попросила надати в борг грошові кошти та, зловживаючи довірою, отримала від ОСОБА_7 4500 доларів США. На початку 2008р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_7, що вони закінчують оформлення документів на право власності на будинок по АДРЕСА_1 та мають намір взяти іпотечний кредит під заставу вказаної нерухомості щоб розрахуватися з боргами, однак для оформлення документів їм необхідні гроші. Будучи введеним в оману, ОСОБА_7 продовжував надавати їм у борг грошові кошти, таким чином станом на початок лютого 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи грошима ОСОБА_7 на загальну суму 33800 доларів США. В подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжували повідомляти ОСОБА_7 завідомо неправдиві відомості з метою отримання грошових коштів, гарантуючи їх повернення шляхом передачі у власність ОСОБА_7 належної ОСОБА_4 частки будинку у АДРЕСА_1. Будучи введеним в оману, ОСОБА_7 продовжував надавати їм у борг грошові кошти, і станом на травень 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи належними ОСОБА_7 грошовими коштами на загальну суму 95000 доларів США. Реалізуючи спільний з ОСОБА_3 умисел на заволодіння грошима ОСОБА_7, з відома та згоди ОСОБА_3, ОСОБА_4 05.06.2008 року уклала з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу частини будинку АДРЕСА_1, ціна якого склала 29358грн., створюючи видимість виконання взятих на себе зобов'язань та не маючи намір повертати решту 89000 доларів США. В результаті чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи грошима ОСОБА_7 шляхом обману та зловживання довірою на загальну суму 89000 доларів США, що становить 431650 гривень, чим завдали потерпілому шкоди у особливо великих розмірах.

Крім цього органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувалась в тому, що вступивши у попередню змову із ОСОБА_3 та маючи спільний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, заволоділи грошима ОСОБА_8 Так, весною 2007 року ОСОБА_3 зі згоди ОСОБА_4, зловживаючи довірою ОСОБА_7, попросив його посприяти в отриманні позики у ОСОБА_8 та отримав таку на суму 100000грн. Продовжуючи реалізовувати спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел на заволодіння коштами ОСОБА_8, ОСОБА_3, з відома та згоди ОСОБА_4 у кінці червня 2007 року повторно звернувся до ОСОБА_8 за позикою та отримав від нього 4600 Євро. Повернувши ОСОБА_8 12.10.2007р. 5000 доларів США, не мали на меті повертати решти грошей. Будучи введеним в оману ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_7 у кінці грудня 2007 року звернувся до ОСОБА_8 та попросив надати у борг ОСОБА_3 та ОСОБА_4 3000 доларів США на погашення відсотків по іпотечному кредиту за приміщення магазину з метою його подальшої реалізації та 1500 доларів США для термінового погашення боргу перед іншими кредиторами. Будучи введеним в оману, ОСОБА_8 у кінці грудня 2007 року передав ОСОБА_7 спочатку 3000 доларів США та потім 1000 Євро, які останній передав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 В результаті чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи грошима ОСОБА_8, шляхом обману та зловживання довірою на загальну суму 128020 гривень, чим завдали потерпілому шкоди у особливо великих розмірах.

Крім цього, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувалась в тому, що вступивши у попередню змову із ОСОБА_3 та маючи спільний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, заволоділи грошима ОСОБА_14 Так, вони у липні 2007 року звернулися за позикою в сумі 60 000 доларів США до ОСОБА_14, з якою заздалегідь налагодили дружні стосунки. ОСОБА_4, діючи з відома та згоди ОСОБА_3 з метою реалізації спільного злочинного умислу на заволодіння грошима ОСОБА_14, запевнила останню, що гарантує повернення боргу з великими відсотками належним їй нерухомим майном, а саме частиною будинку по АДРЕСА_1. Будучи введеною в оману, ОСОБА_14 25.07.2007р. передала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 52400 доларів США.З метою створення видимості подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, 25.07.2007 року ОСОБА_4 власноручно підписала боргову розписку на суму 52400 доларів США. Реалізувавши таким чином спільний злочинний умисел ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заволоділи грошима ОСОБА_14 шляхом обману та зловживання довірою на загальну суму 52400 доларів США, що становило 264620 гривень, чим завдали потерпілій шкоди у особливо великих розмірах.

Крім цього, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувалась в тому, що вступивши у попередню змову із ОСОБА_3 та маючи спільний умисел на заволодіння грошовими коштами ВАТ КБ "Надра" Львівського РУ шляхом обману та зловживання довірою, виготовивши спільно з невстановленими слідством особами підроблені документи, а саме довідку про доходи від 23.07.2007р. на ім'я ОСОБА_3, довідку про доходи від 23.07.2007р. на ім'я ОСОБА_4, довідку про доходи від 23.07.2007 року на ім'я ОСОБА_20, які містили завідомо неправдиві відомості про роботу та отриману заробітну плату, 24 липня 2007 року подали їх у відділення №31 м. Дрогобич ВАТ КБ «Надра». Будучи введеними, в оману ОСОБА_3 та ОСОБА_4, працівники зазначеної банківської установи прийняли рішення про надання ОСОБА_3 кредиту в розмірі 19750грн. строком до 30.07.2010р. В свою чергу ОСОБА_4 підписала договір поруки. Реалізувавши спільний з ОСОБА_4 злочинний умисел на заволодіння грошовими коштами банку, ОСОБА_3, з використанням наявної у нього банківської платіжної картки, зняв через банкомати із карткового рахунку кошти в сумі 19750 грн. З метою створення видимості виконання зобов'язань по кредитному договору, з відома та згоди ОСОБА_4 ОСОБА_3 16.08.2007 року, 17.08.2007 року та 23.02.2009 року здійснив оплати по кредитному договору, частково погасивши тіло кредиту на загальну суму 821,82 гривні, без наміру повертати решту 18928,18 гривень, чим завдали банку шкоду на суму 18928,18 гривень.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати. В обґрунтування покликається на незаконність та необґрунтованість вироку суду. Визнавши його винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.3 ст. 212 КК України, суд не врахував, що підприємство, директором і власником якого він був, було закрите ДПІ України, та під час перевірки не було встановлено порушень закону, які би передбачали настання кримінальної відповідальності. Щодо його засудження за ч.4 ст. 190 КК України - зазначає, що жодних шахрайських дій він не вчиняв, суд не врахував, що мають місце цивільно-правові відносини.

В апеляції, з врахуванням поданих доповнень, захисник засудженого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду в частині засудження ОСОБА_3, а справу в цій частині закрити, звільнивши ОСОБА_3 з-під варти.

В обгрунтування покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм кримінального закону.

Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про заволодіння ОСОБА_3 шляхом шахрайства коштами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_15, оскільки між засудженим і потерпілими мали місце цивільно-правові відносини, які виникли із договору позики. Наявність розписок ОСОБА_3, факти часткового повернення позичених коштів, інші докази - свідчать про намір засудженого виконати свої зобов'язання щодо потерпілих.

Покликається, що судом не здобуто належних доказів у підтвердження отримання засудженим коштів від ОСОБА_10, ОСОБА_17, а відтак - висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину щодо потерпілих є безпідставним.

По епізодах шахрайських дій щодо потерпілих ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19 вказує, що ОСОБА_16, ОСОБА_18 вимагали у засудженого гроші під приводом того, що він продав приміщення свого магазину іншій особі. Боячись погроз, ОСОБА_3 передав їм близько 20000 доларів США. Розписку на ім'я ОСОБА_18 він написав, оскільки його перед тим відвезли у безлюдне місце, де вимагали гроші. Кілька тижнів потому, вимагаючи гроші, його силоміць утримували в квартирі ОСОБА_16, де до нього застосовували насильство. Засуджений будь-яких коштів у ОСОБА_16, ОСОБА_18 не позичав, а покази ОСОБА_18 містять явні суперечності. Аналогічно ОСОБА_19 був присутній при вимаганні грошей у засудженого ОСОБА_16, ОСОБА_18 та, в свою чергу, теж вимагав гроші у ОСОБА_3 Під впливом погроз він написав боргову розписку, хоча жодних коштів у ОСОБА_19 не позичав.

По епізодах щодо потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 вказує, що ОСОБА_3 щодо них жодних шахрайських дій не вчиняв. Позичивши у ОСОБА_12 20000 доларів США, ОСОБА_3 повернув їх. Але потерпілий ствердив, що засуджений ще повинен віддати відсотки ОСОБА_13 У зв'язку з цим засуджений передав ОСОБА_12 близько 100 000 доларів США. Далі ОСОБА_13 та ОСОБА_12 стали вимагати у ОСОБА_3 70 000 доларів США як відсотки, при цьому побили його та завезли у нотаріальну контору, де надали для підпису розписку, що він винен ОСОБА_13 510 500 грн. Під тиском ОСОБА_12, який стверджував, що ОСОБА_3 винен йому гроші, засуджена ОСОБА_4 написала розписку про те, що винна ОСОБА_14 52400 доларів США, хоча жодних грошей ОСОБА_14 вони не позичали.

По епізодах щодо банківських установ, то мало місце лише використання завідомо неправдивих документів. Умислу на заволодіння майном банків, шляхом неповернення кредитів, ОСОБА_3 не мав. Кредитні договори ОСОБА_3 підписував під примусом з боку ОСОБА_12, ОСОБА_13, а отримані кошти передав ОСОБА_12

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту ухилення ОСОБА_3 від сплати податків.

В апеляції, з врахуванням поданих доповнень, прокурор просить вирок скасувати у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та у зв'язку із невідповідністю призначеного ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого, внаслідок м'якості, а кримінальну справу скерувати на новий судовий розгляд. Зазначає, що прийнявши рішення про виправдання ОСОБА_4, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, за наявності суперечливих доказів, не проаналізував їх, належним чином не умотивував своїх висновків. Вказує, що вирок не відповідає вимогам ст. 334 КПК України, та на допущені порушення при призначенні покарання засудженим.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1, які підтримали подані ними апеляції та частково - апеляцію прокурора, адвоката ОСОБА_2, який підтримав подані засудженим ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1 апеляції та заперечив апеляцію прокурора стосовно ОСОБА_4, засуджену ОСОБА_4 про законність та обґрунтованість вироку суду, міркування прокурора в підтримку апеляції прокурора та у заперечення апеляцій засудженого ОСОБА_3 і його захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що подані у справі апеляції підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 323 КПК України /1960р./ вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 64 КПК України /1960р./ при розгляді кримінальної справи доказуванню підлягають подія злочину /час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину/, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також характер і розмір шкоди, завданої злочином.

За змістом ст. 334 КПК України /1960р./ мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити чітке формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. Сформульоване у вироку обвинувачення має відповідати диспозиції відповідної статті КК України.

В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. З цього витікає, що по кожному обвинуваченню мають бути наведені докази стосовно обставин, які підлягають доказуванню.

Проте, при розгляді даної кримінальної справи та постановленні вироку суд не дотримався зазначених вимог кримінально-процесуального закону.

Постановивши обвинувальний вирок, суд першої інстанції не встановив і не розкрив у фабулі обвинувачення зміст шахрайських дій засудженого ОСОБА_3 відносно потерпілого ОСОБА_7, не розкрив об'єктивну сторону злочину відповідно до диспозиції ст. 190 КК України. Обвинувачення по даному епізоду - неконкретне, судом не встановлені обставини отримання коштів від ОСОБА_7, виникнення боргу в сумі 89 000 доларів США та не з'ясовано, чи в момент отримання коштів від потерпілого засуджений мав на меті їх привласнити.

Також, засуджуючи ОСОБА_3 за умисне ухилення від сплати податків, суд не вказав у фабулі обвинувачення де, коли, які умисні дії він вчинив з метою ухилення від сплати податків; яку суму, з якого податку, на підставі яких розрахунків він мав сплатити, а яку суму та на підставі яких документів сплатив. Натомість суд обмежився лише зазначенням загальної суми усіх несплачених податків, не конкретизуючи розмір кожного з них, і не покликаючись на конкретні норми податкового закону, які засуджений порушив.

Не виконав суд вимог закону і щодо обґрунтування своїх висновків у вироку відповідними доказами по кожному епізоду та належної їх оцінки з точки зору допустимості і достатності.

Так, свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 в ухиленні від сплати податків у період діяльності ПП «Кортеж» у 2003-2005р.р. суд обґрунтував виключно висновком судово-економічної експертизи №2444 від 19.07.2010р. та показаннями на досудовому слідстві свідків ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 Жодних документів, що стосувались ПП «Кортеж»: ні статутних документів, ні документів щодо його фінансової та господарської діяльності, в тому числі тих, на які покликався орган досудового слідства в підтвердження обвинувачення, суд у вироку не навів і не проаналізував, а отже не обгрунтував свої висновки належними і достатніми доказами.

По епізоду щодо заволодіння ОСОБА_3 коштами Дрогобицького відділення Львівської філії АКБ «ТАС-Комерцбанк» залишилось нез'ясованим питання, що стосується забезпечення кредитного договору передачею ОСОБА_23 в іпотеку нерухомого майна.

Приймаючи рішення про виправдання ОСОБА_4, суд не вказав у вироку які саме дії, що інкримінувались їй органом досудового слідства, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Наведені у вироку мотиви виправдання не узгоджуються з рядом доказів у справі. Так твердження суду, що при позиках коштів ОСОБА_3 підсудна ОСОБА_4 присутня не була, розписки писала на прохання чоловіка, довіряючи йому - не відповідає показанням в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_14 про те, що вони особисто давали гроші підсудній, потерпілого ОСОБА_11, що підсудна неодноразово приходила до нього з проханням позичити гроші. Підсудна ці показання в судовому засіданні заперечила /т. 14 а.с. 5-6, 47-48, т.13 а.с. 197-198/. Проте, зазначені суперечності не усунуті судом. Більше того, показання підсудної ОСОБА_4 по епізодах шахрайських дій щодо потерпілих, показання потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_14 - взагалі не наведені і не проаналізовані судом у вироку. Таким чином, свій висновок суд належним чином не умотивував.

Суд допустився порушень закону і при призначенні покарання ОСОБА_3 Покликавшись на застосування принципу поглинання менш суворого покарання більш суворим, суд по суті даного принципу не застосував.

А приймаючи рішення про застосування інституту давності, допустився явних суперечностей. Зазначивши, що ОСОБА_4 не заперечила стосовно звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд призначив їй покарання за ч. 2 ст. 358, ч.3 ст. 358 КК України та звільнив від покарання на підставі ч.5 ст. 74 КК України, при цьому провадження у кримінальній справі закрив. Суду належало визначитись, чи підлягає ОСОБА_4 звільненню від кримінальної відповідальності /у разі якщо вона висловлює на це згоду/, чи звільненню від покарання /в останньому випадку справа не підлягає закриттю/. Аналогічні порушення у вироку допущені і щодо ОСОБА_3

Аналізуючи викладене, колегія суддів приходить д висновку, що справа розглянута з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, водночас, судом неправильно застосовано кримінальний закон, що є безумовною підставою до скасування вироку суду і скерування справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно виконати вимоги кримінально-процесуального закону, забезпечити всебічне, повне та об'єктивне дослідження обставин справи з метою постановлення законного та обґрунтованого вироку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженого ОСОБА_3, його захисника - адвоката ОСОБА_1, прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: