Справа № 1319/2-2539/11 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.
Провадження № 22-ц/783/2058/13 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Приколоти Т.І.
суддів: Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.
при секретарі: Рванцової О.О.
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ "ВТБ-Банк" на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 3 грудня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_4, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Харчопром-Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 3 грудня 2012 року відмовлено в позові.
Рішення оскаржило ПАТ "ВТБ-Банк", посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповно з»ясованих обставинах справи. Вказує, що 24 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» (та ТзОВ «Харчопром-Сервіс» було укладено кредитний договір № НКЛ 25/08, предметом якого є надання кредиту шляхом відкриття кредитної лінії з максимальним загальним лімітом кредитування 13 769 714, 42 доларів США. Вказаний кредитний договір було викладено у новій редакції згідно додаткової угоди № 2 до кредитного договору, укладеної 22 квітня 2011 року, та згідно якої встановлено термін погашення кредитної заборгованості до 24 червня 2011 року. Позивачем належним чином було виконано зобов»язання по кредитному договору, однак, позичальник свої зобов»язання належним чином не виконував. Для забезпечення належного виконання кредитного договору між пзивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з яким останній взяв на себе обов»язок відповідати перед ВАТ «ВТБ Банк» за зобов»язаннями ТОВ «Харчопром-Сервіс» з виконання умов кредитного договору, зокрема, щодо повернення кредиту, перерахування плати за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом встановлено, що 24 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк», яке було перейменоване у ПАТ «ВТБ Банк», та ТзОВ «Харчопром-Сервіс» було укладено кредитний договір № НКЛ 25/08, предметом якого є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді кредитної лінії на таких умовах: ліміт кредитування 13 796 714, 42 доларів США, строк користування до 24 червня 2010 року, плата за користування кредитом 14% річних.
22 квітня 2010 року між ВАТ «ВТБ Банк» та ТзОВ «Харчопром-Сервіс» було укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору № НКЛ 25/08, згідно якої вказаний кредитний договір викладено в новій редакції. Відповідно до п.1.1. вказаного договору, Банк зобов»язувався надати позичальнику кредит в сумі 13 796 714, 42 доларів США, а позичальник зобов»язувався прийняти, належним чином використати та повернути кредит 24 червня 2011 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов»язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені даним договором.
Згідно п. 3.1.1. Кредитного договору визначено, що за користування кредитними коштами встановлюється базовий розмір процентів 14% річних.
З матеріалівх справи, а саме з меморіальних ордерів, позивачем надано ТзОВ «Харчопром-Сервіс» у відповідності до умов Кредитного договору № НКЛ 25/08 кредит в сумі 3 872 193, 18 доларів США.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що ТзОВ «Харчопром-Сервіс», користуючись грошовими коштами в межах кредитної лінії, свої зобов»язання за кредитним договором щодо повернення кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого у ТзОВ «Харчопром-Сервіс» утворилась заборгованість перед позивачем, а саме основний борг 3 842 608, 14 доларів США -неповернута сума кредиту, 541 493, 92 доларів США - заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 1 листопада 2010 року по 26 жовтня 2011 року, 1613 821, 24 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту (кредитної лінії) за період з 25 червня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, 261 675, 11 грн. - пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією) за період з 26 квітня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, 39 163. 02 дол. США -три проценти річних за період з 25 червня 2011 року по 26 жовтня 2011 року, нараховані за порушення строку повернення кредиту (кредитної лінії). 8 531, 47 доларів США - три проценти річних за період з 1 листопада 2010 року по 26 жовтня 2011 року, нараховані за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом (кредитною лінією).
Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.
Встановлено, що з метою забезпечення виконання в повному обсязі зобов»язань ТзОВ «Харчопром-Сервіс» по кредитному договору, 24 червня 2008 року між позивачем, ОСОБА_4 та ТОВ «Харчопром-Сервіс» був укладений Договір поруки № 25/08 - ДП-3. відповідно до п.1 якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов»язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін, та умови повернення яких встановлюються кредитним договором та додатковими умовами до нього.
22 квітня 2010 року між ПАТ «ВТБ Банк», ОСОБА_4 та ТОВ «Харчопром-Сервіс» було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 25/08 - ДП-3 від 24 червня 2008 року, згідно якої вказаний договір поруки викладено в новій редакції.
Як випливає з п.п. 1.1. нової редакції Договору поруки № 25/08 - ДП-3, за цим договором поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов»язань, що виникли з кредитного договору та додаткової угоди до нього.
В п. 1.2. нової редакції договору поруки № 25/08 - ДП-3 зазначено, що згідно Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з загальним лімітом кредитування 13 796714, 42 доларів США на строк до 24 червня 2011 року із сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 24 лютого 2012 року було порушено провадження у справі № 5015/744/12 про банкрутство ТзОВ «Харчопром-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33250117). Постановою Господарського суду Львівської області від 6 березня 2012 року у справі № 5015/744/12 ТзОВ «Харчопром-Сервіс» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпечуваного нею зобов»язання.
Відповідно до ст.609 ЦК України зобов»язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника, кредитора), крім випадків, коли законом або іншим нормативно-правовим актом виконання зобов»язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов»язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю.
Судом встановлено, що 11 липня 2012 року Господарським судом Львівської області було винесено ухвалу по справі № 5015/744/12, якою було затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТзОВ «Харчопром-Сервіс» та ліквідовано юридичну особу -ТзОВ «Харчопром-Сервіс».
Як зазначено в мотивувальній частині вказаної ухвали, судом підлягають визнанню погашеними вимоги кредиторів банкрута ТзОВ «Харчопром-Сервіс», що не задоволені у зв»язку з недостатністю майна банкрута, зокрема, вимоги ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 33 518 994, 02 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/6566/11, за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ПАТ «Комфорт-Сервіс», що вступило в законну силу, 18 липня 2012 року було проведено державну реєстрацію припинення ТзОВ «Харчопром-Сервіс» у зв»язку з визнанням його банкрутом.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт припинення з 18 липня 2012 року юридичної особи ТзОВ «Харчопром-Сервіс».
На підставі ст.609 ЦК України, у зв»язку з ліквідацією ТзОВ «Харчопром-Сервіс», є погашеними та припинились зобов»язання ТзОВ «Харчопром-Сервіс», як боржника перед ПАТ «ВТБ Банк», що випливають з Кредитного договору № НКЛ 25/08 від 24 червня 2008 року (зі змінами і доповненнями).
Згідно ч.І ст. 559 ЦК України припинила свою дію порука ОСОБА_4 перед кредитором ПАТ «ВТБ Банк», встановлена Договором поруки № 25/08 - ДП-3 від 24 червня 2008 року (зі змінами та доповненнями), у зв»язку з припиненням забезпечуваного нею зобов»язання.
Згідно з ч. З ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Частина 3 ст. 61 ЦПК України вказує, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ-Банк" відхилити.
Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 3 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: (підпис)
Судді:(підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Т.І. Приколота
Суд | Апеляційний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2013 |
Оприлюднено | 17.12.2013 |
Номер документу | 36014465 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Львівської області
Приколота Т. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні