Рішення

від 12.12.2013 по справі 901/3760/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2013 Справа № 901/3760/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход»

про стягнення 117 889,96 грн.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від позивача - Гунін Г.О., директор, паспорт ЕЕ 776453 виданий 02.11.2002, протокол № 2 від 27.03.2013;

від відповідача - Чупракова А.А., довіреність № 1 від 11.12.2013, юрисконсульт, паспорт ЕЕ 308710 виданий 21.07.2000.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» - позивач звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» - відповідач, в якій просить суд стягнути з відповідача 91 414,00 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу №31 від 01.08.2013, штраф у розмірі 28 % від вартості неоплаченої партії товару в сумі 25 595,92 грн., три відсотка річних у розмірі 788,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 91,13 грн., всього - 117 889,96 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 04.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» був укладений договір купівлі-продажу агрохімічних продуктів № 31 на суму 91414,00 грн. з відстрочкою платежу до 01.08.2013.

Як зазначає позивач, він, відповідно до договору, передав у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» агрохімічні продукти на загальну суму 91414,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (№№ РН-0000012, РН-0000228, РН-0000196, РН-0000391). Проте, відповідач не сплатив вартість переданого йому товару у встановлений договором строк.

12.12.2013 до суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому він просить суд з урахуванням фінансового стану боржника (сезонність отримання доходів, залежність від погодних факторів, наявність умов, які вже наступили - відсутність врожаю в 2013 році) зменшити розмір, які підлягають к сплаті, штрафних санкцій, надати відстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

Наданий відзив був долучений до матеріалів справи.

12.12.2013 на адресу суду від відповідача надійшло ще клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду на 6 місяців, яке долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.12.2013 суд розпочав розгляд даної справи по суті.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВС Т А Н О В И В:

04.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу агрохімічних продуктів № 31 (а. с. 18), на підставі п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, що належить Продавцеві товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за ціною і сплатити його за ціною і на умовах, вказаних в цьому Договорі.

Відповідно п. 4.1 Договору загальна сума складає: 91 414,00 грн. (Дев'яносто одна тисяча чотириста чотирнадцять грн. 00 коп.), в т. ч. ПДВ - 15 235,67 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору розрахунки за поставлений товар робляться Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця на наступних умовах: відстрочка платежу до 01 серпня 2013р.

Пункт 7.3 Договору сторони передбачили, що якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів після вступу товару оплата не буде зроблена, Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 28 % від вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передало у власність Покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» агрохімічні продукти на загальну суму 91 414,00 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними:

- № РН-0000012 від 13.03.2013 на суму 1 750,00 грн. (а. с. 19);

- № РН-0000228 від 29.04.2013 на суму 2 660,00 грн. (а. с. 22);

- № РН-0000196 від 29.04.2013 на суму 60 284,00 грн. (а. с. 24);

- № РН-0000391 від 24.06.2013 на суму 26 720,00 грн. (а. с. 26).

Дослідивши у судовому засіданні надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» основного боргу за Договором купівлі-продажу №31 від 01.08.2013 у розмірі 91 414,00 грн., тому суд приходить до висновку, що сума заборгованості у розмірі 91 414,00 грн. обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить суд стягнути з відповідача - 25 595,92 грн. штрафу, 3 % річних у сумі 788,91 грн. та інфляційну суму у розмірі 91,13 грн.

Розглянувши такі позовні вимоги позивача, судом встановлено наступне:

у відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення , а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

Враховуючи умови Договору купівлі-продажу агрохімічних продуктів № 31 від 04.03.2013 , позивач нарахував інфляційну суму 91,13 грн. (а. с. 4) та 3% річних у розмірі 788,91 грн. (а. с. 4), перевіривши рахунки яких, суд знаходить їх вірними, обґрунтованими, а тому приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» - підлягає стягненню інфляційна сума 91,13 грн. та 3% річних у розмірі 788,91 грн.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 28 % вартості неоплаченої суми товару у сумі - 25 595,92 грн., суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу позивача, виходячи з наступного:

Так, одним із видів господарських санкцій згідно частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України ).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Цивільного кодексу України , у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Пункт 7.3 Договору сторони передбачили, що якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів після вступу товару оплата не буде зроблена, Покупець сплачує Продавцеві штраф у розмірі 28 % від вартості товару.

Згідно розрахунку заборгованості в позовній заяві (а. с. 4), за період з 01.08.2013 по 13.11.2013 розмір штрафу становить 25 595,92 грн., що відповідає 28 % від 91 414,00 грн. - суми заборгованості, строк оплати якої є простроченим.

Зважаючи на вказане, позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню у сумі 25 595,92 грн.

У процесі розгляду даної справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» надав суду Клопотання про надання відстрочки виконання рішення суду строком на 6 місяців, у зв'язку з невідворотними обставинами, що виразилися в посухі, які спричинили за собою загибель врожаю зернових культур, що підтверджується Актом обстеження посівів Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» від 25.05.2013.

Позивач заперечував проти задоволення такого клопотання.

Розглянувши таке Клопотання відповідача, судом встановлено наступне:

вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Суд приходить до висновку, що відповідач так і не довів суду, які саме випадкові обставини існують для надання відстрочки виконання судового рішення.

При цьому суд звертає увагу, що надання судом відстрочки виконання судового рішення ні яким чином не повинно перешкоджати і господарській діяльності самого позивача.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги доводи відповідача та позивача, суд не знаходить правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход», а тому в задоволенні Клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення суд відмовляє.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» в своєму відзиві також просив суд зменшити суму штрафу у розмірі 25 595,92 грн., посилаючись при цьому на те, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур, інше виробництво - відсутнє. В результаті посухи весною 2013 року сталася масова загибель посівів, втрата врожаю склала 100 %.

Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити, що з Листа Голови Вищого господарського суду України Татькова В. №01-22/1191/1615/13 від 11.11.2013 вбачається, що Торгово-промисловою палатою України листом від 18.08.2013 №2182/05-5 повідомлено Вищий господарський суд України, що згідно із Законом України «Про торгово-промислові падати в Україні», Податковим кодексом України та положенням про порядок підтвердження форс-мажорних обставин, затвердженим рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 14.05.2013, підготовку документів для підтвердження форс-мажорних обставин здійснюють регіональні торгово-промислові палати, але засвідчувати ці обставини має право виключно Торгово-промислова палата України.

Але відповідачем не було надано суду будь-яких оформлених належним чином документів, які б свідчили про наявність форс-мажорних обставин у відповідача, та які б були засвідчені Торго-промисловою палатою України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» в задоволенні його Клопотання щодо зменшення суми штрафу у розмірі 25 595,92 грн.

Судові витрати на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на відповідача.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 12.12.2013.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінтеграція» суму основного боргу у розмірі 91 414,00 грн., 25 595,92 грн. штрафу, 3 % річних у сумі 788,91 грн., інфляційну суму у розмірі 91,13 грн. та судовий збір 2 357,80 грн.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

3. В задоволенні Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернопрод восход» про відстрочку виконання рішення суду - відмовити.

Суддя І.К. Осоченко