Рішення

від 11.12.2013 по справі 914/4201/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 р. Справа № 914/4201/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Маслосоюз", с.Слобідка Стрийського району Львівської області

про стягнення 13 160,47 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Горбунова О.Л. - представник (довіреність №502-4248/2 від 21.12.2012р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» до Закритого акціонерного товариства "Маслосоюз" про стягнення 13 160,47 грн.

Ухвалою суду від 11.11.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 27.11.2013р. Ухвалою суду від 27.11.2013р. розгляд заяви відкладено на 11.12.2013р. з підстав викладених в даній ухвалі.

Представник позивача подав через канцелярію суду клопотання (вх. №53154/13 від 11.12.2013р.) про долучення до матеріалів справи копії супровідного листа, копії акту звірки взаєморозрахунків та доказів його відправлення на адресу відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Станом на 11.12.2013р. від відповідача не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвал суду від 11.11.2013р. та від 27.11.2013р. або поштові конверти без вручення його адресату. Дані ухвали надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.11.2013р., а саме: 82462, Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Колисси, будинок 2.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.11.2013р. суду невідомо.

Станом на 11.12.2013р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

08.08.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі - постачальник) та Закритим акціонерним товариством «Маслосоюз» (надалі - споживач) укладено договір № 90161 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю зазначеною в додатку №9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач сплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до положень п.1 ст.5 та розділу XVII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008р., в установленому законом порядку Відкрите акціонерне товариство "Львівобленерго" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго».

Пунктом 2.1. договору передбачено, що під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

В пункті 4.2.2. договору зазначено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150кВт і більше та середньомісячним споживанням 50 000 кВт/год і більше.

Згідно із п.5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений договором термін розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року, що минули, та у відповідних періодах минулого року, які відповідають майбутнім періодам поточного року (п. 4.2 ПКЕЕ).

Як зазначає позивач у позовній заяві, в порушення умов договору та вимог пункту 4.2 ПКЕЕ, відповідач не погодив з постачальником договірні величини споживання електричної енергії на 2013р., тому відповідачу встановлено на 2013р. граничні величини споживання електричної енергії на рівні споживання попереднього розрахункового року - щомісячно 150кВт/год.

Відповідно до Додатку № 2 до договору «Порядок розрахунків», розрахунковим періодом вважається період з 20 числа попереднього місяця до 19 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного.

Згідно із п.5.5. договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури, а саме: при умові проведення оплати за додатково заявлений обсяг електричної енергії, оплати платежів зазначених в додатку та наявності виробничих можливостей у енергопостачальника. У разі коригування для споживачів договірної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної (граничної) величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.4.4. ПКЕЕ споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Як зазначено у позовній заяві ЗАТ «Маслосоюз» звернулося до ПАТ «Львівобленерго» з клопотанням коригування договірних величин електричної енергії в сторону збільшення та просило встановити з серпня по грудень 2013р. договірну величину електричного споживання 2 000 кВт/год. щомісячно. Однак, як стверджує позивач, при цьому оплату за додатково заявлений обсяг електричної енергії за період серпень -грудень 2013р. не здійснило.

Відтак, ПАТ «Львівобленерго» в коригуванні договірної величини споживання електроенергії на серпень 2013 р. споживачу відмовило, у зв'язку із відсутністю оплати додатково заявленого обсягу електричної енергії.

За розрахунковий період червня 2013 року відповідачем фактично спожито 10079 кВт/год. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 9929 кВт/год.

За розрахунковий період липня 2013 року відповідачем фактично спожито 2004 кВт/год. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 1854 кВт/год.

За розрахунковий період серпня 2013 року відповідачем фактично спожито 1345 кВт/год. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 1195 кВт/год.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем порушено вимоги щодо дотримання обсягів споживання електричної енергії, за що наступає відповідальність за Законом України «Про електроенергетику».

Позивач посилається на ч.5 ст.26 Законом України «Про електроенергетику» відповідно до якої споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Отже, позивачем за порушення умов договору та вимог чинного законодавства нараховано відповідачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини, а саме 13 160,47 грн.

Відповідач вказаної суми не сплатив, відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 13 160,47 грн. боргу за понад договірне споживання електричної енергії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про електроенергетику» та ПКЕЕ, затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996р. (із змінами та доповненнями) постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Згідно із п. 5.1 ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно із п.5.1. договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік, споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

В порушення умов договору та вимог пункту 4.2 ПКЕЕ, відповідач не погодив з постачальником договірні величини споживання електричної енергії на 2013р. В матеріалах справи відсутні докази погодження договірної величини споживання електричної енергії на 2013р.

Відтак, на підставі п.4.2. ПКЕЕ відповідачу встановлено на 2013р. граничні величини споживання електричної енергії на рівні споживання попереднього розрахункового року - щомісячно 150кВт/год., що підтверджується листом № 137-3862/2 від 22.11.2012р. копія якого міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянути в судовому засіданні.

25.07.2013р. відповідач звернулося з листом № 43 до позивача з клопотанням коригування договірних величин електричної енергії в сторону збільшення та просив встановити з серпня по грудень 2013р. договірну величину електричного споживання 2 000 кВт/год. щомісячно.

Позивач правомірно відмовив відповідачу в коригуванні договірної величини споживання електроенергії, оскільки відповідно до п.4.4. ПКЕЕ пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії. В матеріалах справи відсутні докази оплат за додатково заявлений обсяг електричної енергії за період серпень - грудень 2013р.

Відмова позивача в коригуванні договірної величини споживання електроенергії на серпень 2013 р. підтверджується листом № 137-3291/2 від 31.07.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи, а оригінал оглянутий в судовому засіданні. Крім того, у вказаному листі відповідач був попереджений, що за перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії споживач несе відповідальність згідно з ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику».

За розрахунковий період червня 2013р. відповідачем фактично спожито 10079 кВт/год., що підтверджено актом про показники приладів обліку, за підписом керівника та скріпленими печаткою підприємства. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 9929 кВт/год.

Рахунки на сплату електричної енергії та понад договірного споживання електричної енергії за розрахунковий період червня 2013р. вручено представнику відповідача під розписку.

21.06.2013 року за № 137-1907/2 позивачем скеровано повідомлення, яким встановлено перевищення договірної величини електричної енергії в розмірі 9929 кВт/год.

За розрахунковий період липня 2013 року відповідачем фактично спожито 2004 кВт/год., що підтверджено актом про показники приладів обліку, за підписом керівника та скріпленими печаткою підприємства. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 1854 кВт/год.

Рахунки на сплату електричної енергії та понад • договірного споживання електричної енергії за розрахунковий період липня 2013 року вручено представнику відповідача під розписку.

24.07.2013 року за № 137-3215/2 позивачем скеровано повідомлення, яким встановлено перевищення договірної величини електричної енергії в розмірі 1854 кВт/год.

За розрахунковий період серпня 2013 року відповідачем фактично спожито 1345 кВт/год., що підтверджено актом про показники приладів обліку, за підписом керівника та скріпленими печаткою підприємства. Фактичне споживання електричної енергії перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 1195 кВт/год.

Рахунки на сплату електричної енергії та понад договірного споживання електричної енергії за розрахунковий період серпня 2013 року вручено представнику відповідача під розписку.

22.08.2013 року за № 137-3765/2 позивачем скеровано повідомлення, яким встановлено перевищення договірної величини електричної енергії в розмірі 1195 кВт/год.

Відповідно до ч.5 ст.26 Законом України «Про електроенергетику» споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Перевіривши розрахунок двократної вартості різниці фактично спожитої та договірної величини, враховуючи вищенаведені норми законодавства, беручи до уваги ст.26 Закону України «Про електроенергетику», дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 13 160,47 грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії є правомірною, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №16152 від 25.10.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4 3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Маслосоюз" (82462, Львівська область, Стрийський район, с.Слобідка, вул.Колесси, 2, код ЄДРПОУ 32800451) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м.Львів, вул. Козельницька, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131587) 13 160,47 грн. боргу за понаддоговірне споживання електричної енергії та 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 16.12.2013р.

Суддя Петрашко М.М.