Рішення

від 05.12.2013 по справі 922/4437/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р.Справа № 922/4437/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків до Управління агропромислового розвитку Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів про стягнення 24 101,55 грн. за участю представників сторін:

позивача - Басарт Л.А., довіреність № 157/1 від 29.02.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Управління агропромислового розвитку Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області, м. Богодухів (відповідача) 24 101,55 грн., з яких: 20 851,30 грн. основного боргу, 2 231,31 грн. 3% річних та 1 018,94 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №2026/16 купівлі-продажу теплової енергії від 10.10.2010 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву (вх.№45160) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. У минулому судовому засіданні та у відзиві на позов (вх. №42378, т. 1 а.с. 46-50) позовні вимоги щодо стягнення 20 851,30 грн. основного боргу не визнав, посилаючись на той факт, що позивач завищив нарахування обсягів теплової енергії в опалювальний період з грудня 2011 року по березень 2012 року включно. Відповідач також вважає, що позивач неправомірно зазначив в акті виконаних робіт №652 від 31.03.2012 р. кількість нарахованих ГКал - 16,028 при середньомісячній температурі мінус градус за 22 календарних дні, що в 2,5 рази більше ніж в березні 2011 році (середньомісячна температура мінус - 1,2 градуси), у зв'язку з чим відповідач не підписав даний акт. Відповідач також зазначив, що він неодноразово надсилав позивачеві листи з проханням переглянути обсяги використаної теплової енергії за опалювальний період з грудня 2011 року по березень 2012 року включно. Проте позивач у листі від 18.06.2013 р. №430 повідомив відповідача про те, що розрахунки за використану теплову енергію проводяться відповідно до норм діючого законодавства та договору №2026/16 купівлі-продажу теплової енергії від 01.10.2010 р. Відповідач вказує і на те, що 31.07.2012 р. між Богодухівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем (орендар) був підписаний договір №2 оренди адміністративної будівлі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування 2-й поверх адміністративної будівлі площею 197,9 кв.м., розташованої за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чапаєва, 2. У зв'язку з цим відповідач надіслав позивачеві листа від 11.10.2012 р. №01-06/454, в якому наполягав на перегляді нарахувань обсягів спожитої відповідачем теплової енергії в опалювальний період 2011-2012 р.р., просив внести зміни до договору в частині розміру опалювальної площі приміщення та проводити розрахунки на площу 197,9 кв.м. Але позивач здійснив нарахування теплової енергії без коригування площі. Окрім того, відповідач у відзиві на позов заявив клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на те, що Управління агропромислового розвитку Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області фінансується виключно з державного бюджету і проводить розрахунки за енергоносії по мірі надходження коштів на рахунки.

Представник позивача в судовому засіданні заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пені, а також заперечує проти відкладення розгляду справи, вбачаючи в заявленому відповідачем клопотанні мотиви затягування розгляду справи.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд залишає його без задоволення, оскільки вважає, що відповідач не був позбавлений права і можливості забезпечити у разі необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами 1-5 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Відповідачем також не аргументовано та не доведено належними документальними доказами поважності причин неможливості підприємства забезпечити явку іншого представника у судове засідання.

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходів для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.11.2013 р. було оголошено перерву до 05.11.2013 р.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 року між позивачем (Теплопостачальна організація) та відповідачем (споживач) був укладений договір №2026/16 купівлі-продажу теплової енергії (далі - договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

На підставі п.10.4. договір пролонгований на 2013 рік.

Згідно з п.5.1. договору облік теплової енергії проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання) згідно з додатком 4.

За умовами п.6.3. договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п.6.4. договору відповідач зобов'язався за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплатити позивачеві вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до п.6.5. договору остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач здійснює до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з пояснень представника позивача у судовому засіданні та у додаткових письмових поясненнях позивача (т.1 а.с.165-166) відповідач отримував теплову енергію від котельні, розташованої за адресою: Харківська область, м.Богодухів, пров. Лікарняний, 2, яку позивач орендує з метою виробництва теплової енергії.

Зі змісту наданого позивачем акту допуску до експлуатації від 08.11.2011 р. та акту збереження пломб №1 від 08.11.2011 р. Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії та теплової енергії у Харківській області (т. 1 а.с. 196, 198) вбачається, що на котельній за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пров. Лікарняний, 2 було встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії. Листом №960-4 від 16.11.2011 р. (т. 1 а.с. 173) позивач повідомив відповідача про встановлення комерційного приладу на котельній за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пров. Лікарняний. Даний лист отримано відповідачем 24.11.2011 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 172).

Відповідно до п. 5.6. договору у разі підключення споживача без приладів комерційного обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) з приладами комерційного обліку - від загального обсягу теплової енергії, визначеної за приладами комерційного обліку ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів комерційного обліку споживачів, підключених до ЦТП, а решта обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу пропорційно до його договірного максимального приєднаного теплового навантаження та фактичного часу споживання теплової енергії.

Розрахунок теплових навантажень здійснюється за рахунок споживача проектними організаціями, які мають ліцензію та узгоджується позивачем. При відсутності цього, нарахування за спожиту теплову енергію здійснюються згідно з розрахунком, зробленим позивачем за затвердженими відомчими нормами.

Якщо фактична середньомісячна температура зовнішнього повітря буде нижче від температури зазначеної в діючих нормативних документах, то збільшення споживання теплової енергії понад договірні обсяги на опалення об'єктів не вважається порушенням договору.

Як свідчать надані позивачем та досліджені судом матеріали справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, в період з січня 2011 року по квітень 2013 р. здійснив постачання теплової енергії до приміщення відповідача, розташованого за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чапаєва, 2, загальною площею 301,0 кв.м.

Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщення відповідача підтверджується актами виконаних робіт: №77 від 31.01.2011 р. на суму 10 294,08 грн., № 418 від 28.02.2011 р. на суму 9 543,61 грн., № 792 від 31.03.2011 р. на суму 7 372,48 грн., № 912 від 22.04.2011 р. на суму 2 560,15 грн., №1539 від 20.10.2011 р. на суму 11 499,68 грн., №1844 від 30.11.2011 р. на суму 9 717,76 грн., №2297 від 31.12.2011 р. на суму 22 573,20 грн., №174 від 31.01.2012 р. на суму 18 457,34 грн., №359 від 29.02.2012 р. на суму 21 889,80 грн., №652 від 31.03.2012 р. на суму 17 695,55 грн., №2032 від 31.12.2012 р. на суму 7 557,15 грн., №212 від 31.01.2013 р. на суму 12 116,84 грн., №257 від 25.02.2013 р. на суму 6 464,15 грн., №501 від 25.03.2013 р. на суму 7 144,24 грн. та №781 від 22.04.2013 р. на суму 124,76грн., всього: 165 010,79 грн. (т. 1 а.с. 20-22, 10-195). Відповідач підписав всі вище зазначені акти виконаних робіт окрім акту №652 від 31.03.2012 р. на суму 17 695,55 грн. (т. 1 а.с. 194). Останній акт не був підписаний відповідачем з посиланням на те, що позивач неправомірно здійснив нарахування обсягів спожитої відповідачем теплової енергії, зазначивши кількість нарахованих ГКал - 16,028 при середньомісячній температурі мінус градус за 22 календарних дні, що в 2,5 рази більше ніж в березні 2011 році (середньомісячна температура мінус - 1,2 градуси).

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши вищенаведені твердження відповідача, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість з наступних підстав.

Судом встановлено, що через відсутність у відповідача приладів обліку розрахунок було здійснено позивачем на підставі показників приладу комерційного обліку теплової енергії, встановленого на котельній за адресою: Харківська область, м. Богодухів, пров. Лікарняний, 2, у відповідності до "Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та господарських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993 р. За результатами такого розрахунку вартість спожитої відповідачем теплової енергії за березень 2012 р. складає 17 695,55 грн. (т. 1 а.с. 168).

До предмету доказування у даній справі входить встановлення факту надання позивачем послуги, передбаченої умовами договору. При цьому не підписаний з боку відповідача акт виконаних робіт №652 від 31.03.2012 р. на суму 17 695,55 грн. (т. 1 а.с. 194) не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі якщо господарський суд на підставі наданих сторонами та оцінених у сукупності доказів встановить факт її надання належним чином у встановлений договором строк.

Таким чином акт виконаних робіт №652 від 31.03.2012 р. на суму 17 695,55 грн. (т. 1 а.с. 194) є документом, який відповідним чином засвідчує факт надання послуги позивачем та її вартість.

При цьому суд приймає до уваги той факт, що відповідач власного обґрунтованого контррозрахунку вартості спожитої ним теплової енергії за березень 2012 р. не надав та частково оплатив вартість теплової енергії за березень 2012 р. в розмірі 6 999,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням №U2275080 від 16.11.2012р. (т. 1 а.с. 39).

Відповідач у відзиві на позов також стверджує, що він наполягав на перегляді нарахувань обсягів спожитої відповідачем теплової енергії в опалювальний період 2011-2012 р.р. та просив внести зміни до договору в частині розміру опалювальної площі приміщення на підставі договору №2 оренди адміністративної будівлі від 31.07.2012 р., укладеного між Богодухівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем (орендар), за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування 2-й поверх адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чапаєва, 2, площею 197,9 кв.м. Але позивач здійснює нарахування теплової енергії без коригування площі.

Суд відхиляє дані доводи відповідача з огляду на таке.

В Додатку № 4 "Перелік об'єктів теплоспоживання" (т. 1 а.с. 17) до договору №2026/16 від 01.10.2010 р., який є невід'ємною частиною цього договору, передбачено, що об'єктом теплоспоживання є адмінбудівля, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чапаєва, 2, загальною площею 301,0кв.м.

Згідно з п. 3.2.9. договору №2026/16 від 01.10.2010 р. відповідач зобов'язався не пізніше п'яти днів з моменту настання нижчезазначених подій письмово сповіщати позивача про: зміну власного найменування; організаційно-правової форми; місцезнаходження; банківських реквізитів тощо; зміну орендарів приміщень; зміну балансової належності теплових мереж споживача (субспоживача); зміну власника приміщень (у разі продажу приміщень надати копію договору купівлі-продажу цих приміщень); закінчення договору оренди приміщень (у разі розірвання договору оренди надати копію акт прийому-передачі приміщень).

Судом встановлено, що договір №2 оренди адміністративної будівлі від 31.07.2012 р. був укладений між Богодухівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та відповідачем (орендар) 31.07.2012 р.

Відповідач стверджує, що листом від 11.10.2012 р. №01-06/454 він повідомив позивача про факт укладення договору оренди, надіслав позивачеві копію цього договору, наполягав на перегляді нарахувань обсягів спожитої відповідачем теплової енергії в опалювальний період 2011-2012 р.р., а також просив внести зміни до договору в частині розміру опалювальної площі приміщення та проводити розрахунки на площу 197,9 кв.м.

Перевіривши дані твердження відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ст. 33 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Проте відповідач не надав до матеріалів справи ні доказів надсилання даного листа на адресу позивача, ні доказів його отримання позивачем, що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань, визначених у п.3.2.9. договору №2026/16 від 01.10.2010 р.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач отримав від відповідача повідомлення про укладення договору оренди разом з копією договору оренди лише 11.02.2013 р. (т. 2 а.с. 6). Листом від 30.01.2013 р. відповідач повідомив позивача про те, що на підставі договору оренди йому надано в користування тільки 2-й поверх будівлі, а також просив при розрахунках теплової енергії враховувати площу вказану в договорі оренди.

Позивач про результати розгляду листа від 30.01.2013 р. (т. 2 а.с.6) про внесення змін до договору №2026/16 від 01.10.2010 р. відповідача не повідомив.

Згідно з пунктами 8.1., 8.2. договору розбіжності та спори між сторонами пов'язані з виконанням, зміною та розірванням договору, вирішуються шляхом проведення переговорів або укладенням додаткових угод, пропозиції щодо зміни договірних величин обсягів споживання теплової енергії розглядаються сторонами протягом 30 днів. У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Враховуючи викладені обставини, норми закону і той факт, що відповідач не надав суду доказів внесення змін до договору №2026/16 від 01.10.2010 р., а саме до Додатку "Перелік об'єктів теплоспоживання" (т. 1 а.с. 17) до договору №2026/16 від 01.10.2010 р., суд вважає, що позивачем правомірно здійснено нарахування використаної відповідачем кількості теплової енергії за вказаний період.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з січня 2011 р. по квітень 2013 р. в розмірі 20 851,30 грн., що підтверджується також підписаним між сторонами актом звіряння взаємних розрахунків (т. 1 а.с. 167).

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не погашено і не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 20 851,30 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 2 231,31 грн., суд визнав позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 164,38 грн. В частині стягнення 3% річних в розмірі 66,93 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Окрім того, позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 1 018,94 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3. договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня наступу строку оплати до дня фактичної оплати.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

За результатами здійсненого судом розрахунку пені її сума дорівнює 1 161,61 грн. При цьому позивач у судовому засіданні та у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1 018,94 грн. Не виходячи за межі позовних вимог, суд розглядає позовну вимогу про стягнення пені у визначеному позивачем розмірі, тобто в розмірі 1 018,94 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи те, що Управління агропромислового розвитку Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області є неприбутковою організацією, яка фінансується виключно із Державного бюджету України, суд, керуючись ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 90%. За таких обставин вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 101,89 грн.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 720,50 грн. має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, ч. ч. 1-5 ст. 28, ст. ст. 32, 33, 42, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області (62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Чапаєва, 2, р/р 35213001000688 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 00733228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (61018, м. Харків, вул. Балакірєва, 3, р/р 260383013582 у філії ХОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 31555944) 20 851,30 грн. основного боргу, 2 164,38 грн. 3% річних, 101,89 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.