Рішення
від 10.12.2013 по справі 910/20924/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20924/13 10.12.13

За позовом Дочірнього підприємства "Адідас-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік-Тайм"

про стягнення 215 588,25 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: Климчук А.М. за довіреністю № 46/05/2013 від 13.05.2013 р.;

Божок О.О. за довіреністю № 45/05/2013 від 13.05.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Адідас-Україна" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спік-Тайм" (далі - відповідач) про стягнення 215 588,22 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Контракту позивач поставив відповідачу товар, який останнім в порушення взятих на себе зобов'язань не був оплачений у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем. Враховуючи зазначене, позивач вирішив звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Також, в позовній заяві викладено заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20924/13 та призначено її до розгляду на 12.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20924/13, її розгляд призначено на 19.11.2013 р.

В судовому засіданні 19.11.2013 р. представником позивача підтримано подану ним 14.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва заяву про уточнення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 215 588,25 грн.

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

З урахуванням зазначеної заяви, представником позивача в судовому засіданні 19.11.2013 р. позов підтримано в повному обсязі, надано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

В судове засідання призначене на 19.11.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, вимоги ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/20924/13 від 31.10.2013 р. не виконав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 10.12.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2013 р. позов підтримав в повному обсязі, також, підтримав подану разом з позовною заявою заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 10.12.2013 р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 10.12.2013 р. судом було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено в її задоволенні відмовити в силу необґрунтованості.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, як вбачається зі змісту заяви позивача, він посилається лише на те, що відповідач не має достатніх ресурсів для здійснення господарської діяльності, однак доказів того, що відповідачем вчиняються або готуються дії, спрямовані на погіршення стану належного відповідачеві майна (активів) чи зниження їх вартості разом із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову суду надано не було.

У судовому засіданні 10.12.2013 р. судом було розглянуто заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено в її задоволенні відмовити в силу необґрунтованості.

Так, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Так, як вбачається зі змісту заяви позивача, він посилається лише на те, що відповідач не має достатніх ресурсів для здійснення господарської діяльності, однак доказів того, що відповідачем вчиняються або готуються дії, спрямовані на погіршення стану належного відповідачеві майна (активів) чи зниження їх вартості разом із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову суду надано не було.

У судовому засіданні 10.12.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Контракт на поставку товару № 20111-PAGDA-NT-09840 (далі - Контракт), відповідно до умов п. 1.1. якого визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари торгової марки ADIDAS колекції Весна-Літо 2011 (далі - товар) на умовах цього Контракту. Кількість, асортимент, ціни на товар зазначені у Додатку № 3 «Попередня Специфікація» до цього Контракту, який є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 3.1. Контракту, ціни на товар за цим Контрактом зазначаються у Додатку № 3 «Попередня Специфікація». Сума Контракту дорівнює сумі Специфікації (Додатку № 3) до цього Контракту. Після підписання Сторонами Додатку № і «Специфікація з кінцевими датами відвантаження», ціни на товар за цим Контрактом будуть відповідати зазначеним у цьому Додатку № 1, а сума Контракту буде дорівнювати сумі Специфікації (Додатку № 1).

У відповідності до п. 3.10.1. Контракту, постачальник на момент підписання цього Контракту встановлює Покупцю рейтинг D. При цьому, сторони цього Контракту домовились, що в разі належного виконання покупцем своїх зобов'язань за Договором про порядок ліквідації заборгованості від 2 червня 2010 року, підписаного між постачальником та покупцем, а саме - в разі погашення з боку покупця його боргу перед постачальником відповідно до умов Контракту № 20091- PAGDA-CR-09840 в розмірі 1 159 505, 18 грн. в термін до 30 вересня 2010 року, постачальник встановить покупцю рейтинг B, починаючи з дня, який слідує за днем повної ліквідації з боку покупця його боргу перед постачальником.

Згідно з п. 3.10.2. Контракту, розрахунки за товар, що відвантажений на умовах попереднього замовлення за цим Контрактом здійснюються на умовах відстрочення платежу, при цьому, якщо покупець має рейтинг В: він має право отримати товар на умовах відстрочення оплати на суму що не перевищує 30 % від суми Контракту у цінах зі знижкою по попередньому замовленню; покупець зобов'язаний розрахуватися за товар, отриманий на умовах відстрочення оплати не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати відвантаження (в будь-якому випадку Покупець повинен сплачувати щонеділі по вівторкам після дати відвантаження товару суму не менше, ніж 12 % від загальної суми видаткової накладної на відвантаження товарів та погасити повністю заборгованість по видатковій накладній на 45 календарний день від дати відвантаження вказаної у такій накладній).

Відповідно до п. 8.2. Контракту, строк його дії - до 07.10.2011 р., а в частині сплати заборгованості за товар, штрафних санкцій та неустойки - до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Також, 21.12.2010 р. сторонами укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої змінено номер Контракту з № 20111-PAGDA-NT-09840 від 04.06.2010 р. на № 20111-PAGDA-CR-09840 та 27.03.2011 р. укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до умов п. 1 якої, внесений гарантійний платіж покупцем у розмірі 216 571,00 грн. зараховується 28.03.2011 р. постачальником, як оплата за поставку партії Товару відповідно до Контракту № 20111-PAGDA-CR-09840 від 04.06.2010 р.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 639 559,25 грн. на підставі видаткової накладної № SI0291490 від 17.02.2011 р., яка підписана Овчаруком Віталієм Андрійовчием, на ім'я якого видана Довіреність на отримання матеріальних цінностей № 3 від 14.02.2011 р.

Також, в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна № ТО13629_02 від 17.02.2011 р.

Як зазначає позивач та не спростовано і не заперечується відповідачем, останній за отриманий товар розрахувався лише частково, сплативши 216 571,00 грн. гарантійного платежу, зокрема 120 000,00 грн. - 16.06.2010 р., 80 000,00 грн. - 17.06.2010 р., 16 571,00 грн. - 29.06.2010 р. та 207 400,00 грн., зокрема 7 000,00 грн. - 28.07.2011 р., 4 000,00 грн. - 04.08.2011 р., 8 000,00 грн. - 12.08.2011 р., 4 800,00 грн. - 16.08.2011 р., 4 800,00 грн. - 19.08.2011 р., 4 800,00 грн. - 22.08.2011 р., 4 000,00 грн. - 29.08.2011 р., 4 000,00 грн. - 06.09.2011 р., 4 000,00 грн. - 12.09.2011 р., 4 000,00 грн. - 20.09.2011 р., 4 000,00 грн. - 27.09.2011 р., 4 000,00 грн. - 06.10.2011 р., 4 000,00 грн. - 11.10.2011 р., 4 000,00 грн. - 21.10.2011 р., 4 000,00 грн. - 25.10.2011 р., 4 000,00 грн. - 04.11.2011 р., 4 000,00 грн. - 11.11.2011 р., 4 000,00 грн. - 18.11.2011 р., 4 000,00 грн. - 25.11.2011 р., 4 000,00 грн. 30.11.2011 р., 4 000,00 грн. - 08.12.2011 р., 4 000,00 грн. - 16.12.2011 р., 4 000,00 грн. - 23.12.2011 р., 4 000,00 грн. - 29.12.2011 р., 4 000,00 грн. - 05.01.2012 р., 4 000,00 грн. - 13.01.2012 р.. 4 000,00 грн. - 20.01.2012 р., 4 000,00 грн. - 27.01.2012 р., 4 000,00 грн. 03.02.2012 р., 4 000,00 грн. - 10.02.2012 р., 4 000,00 грн. - 17.02.2012 р., 4 000,00 грн. - 24.02.2012 р., 4 000,00 грн. - 02.03.2012 р., 4 000,00 грн. - 07.03.2012 р., 4 000,00 грн. - 16.03.2012 р., 4 000,00 грн. 23.03.2012 р., 4 000,00 грн. - 30.03.2012 р., 4 000,00 грн. - 06.04.2012 р., 4 000,00 грн. - 13.04.2012 р., 4 000,00 грн. - 20.04.2012 р., 4 000,00 грн. 28.04.2012 р., 3 000,00 грн. - 04.05.2012 р., 4 000,00 грн. - 11.05.2012 р., 3 000,00 грн. - 25.05.2012 р., 3 000,00 грн. - 01.06.2012 р., 3 000,00 грн. - 15.06.2012 р., 3 000,00 грн. - 27.06.2012 р., 2 000,00 грн. - 06.07.2012 р., 2 000,00 грн. - 13.07.2012 р., 2 000,00 грн. - 22.08.2012 р., 2 000,00 грн. - 07.09.2012 р., 2 000,00 грн. - 21.09.2012 р., 1 000,00 грн. - 19.11.2012 р., 1 000,00 грн. - 30.11.2012 р., 1 000,00 грн. - 28.12.2012 р., 1 000,00 грн. - 15.03.2013 р., 1 000,00 грн. - 16.04.2013 р., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Зважаючи на те, що відповідач так і не провів розрахунок з позивачем, останній Листом від 22.06.2011 р. направив відповідачу претензію вих. № 961, якою вимагав сплатити основний борг за Контрактом.

В свою чергу, відповідач листом вих. № 37 від 07.09.2011 р. зобов'язався погасити наявну заборгованість регулярними платежами щомісячно, при цьому, щомісячний платіж складатиме не менше 24 000,00 грн.

Зважаючи на те, що в подальшому відповідач так і не провів остаточний розрахунок з позивачем, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, згідно з п. 3.10.2. Контракту, строк оплати не пізніше ніж через 45 календарних днів з дати відвантаження (в будь-якому випадку Покупець повинен сплачувати щонеділі по вівторкам після дати відвантаження товару суму не менше, ніж 12 % від загальної суми видаткової накладної на відвантаження товарів та погасити повністю заборгованість по видатковій накладній на 45 календарний день від дати відвантаження вказаної у такій накладній).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним товари, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю їх вартості, відповідний борг в сумі 215 588,25 грн. має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості поставленого йому товару, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спік-Тайм» (04210, м. Київ, Оболонський район, проспект Героїв Сталінграда, будинок 9, квартира 100, код ЄДРПОУ 32454164) на користь Дочірнього підприємства «Адідас-Україна» (04080, м. Київ, Подільський район, вулиця Вікентія Хвойки, будинок 15/15, код ЄДРПОУ 24251899) 215 588 (двісті п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 25 коп. основного боргу та 4 311 (чотири тисячі триста одинадцять) грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя В.С. Ломака

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення10.12.2013
Оприлюднено16.12.2013
Номер документу36026796
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/20924/13

Рішення від 10.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ломака В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні