Рішення

від 10.12.2013 по справі 901/3697/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2013 Справа № 901/3697/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Елстін"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт"

про стягнення 456 209,32 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Майлиєва Ф.Р., довіреність № б/н від 24.10.2013, представник;

Від відповідача не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Елстін" звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 456209,32 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 9124,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 26 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Елстін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт" був укладений договір субпідряду № 26/05/2011-СП. Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт субпідрядником були виконані роботи на загальну суму 672196,32 грн., але сплачено було 215987,00 грн. Отже, станом на 28 жовтня 2013 року відповідач не сплатив суму в розмірі 456209,32 грн., чим порушив умови договору.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2013 порушено провадження у справі та в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору.

20 листопада 2013 року відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт" до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим був зданий відзив на позовну заяву за вих. № 195 від 20.11.2013, у якому відповідач вимоги позову не визнає, та вказує, що відповідачем не сплачено заборгованість в розмірі 456209,32 грн. з причини непогодженням виконавчого кошторису та тяжким фінансовим станом (а. с. 37).

Крім того, 20.11.2013 відповідачем до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим було здано клопотання за вих. № 196 від 20.11.2013, у якому відповідач, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника у засідання суду з причин зайнятості, просить розглядати справу у його відсутність (а. с. 56).

Відповідно до ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2013 слухання справи було відкладено на 10 грудня 2013 року.

Представник позивача у засіданні суду 10.12.2013 вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у засідання суду 10 грудня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

встановив:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

26 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Елстін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт" був укладений договір субпідряду № 26/05/2011-СП

Стаття 837 Цивільного кодексу України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до умов укладеного договору субпідряду Генпідрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт") доручає, а Субпідрядник (Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Елстін") приймає на себе обов'язок з виконання наступних робіт: монтаж систем опалення, водопроводу та каналізації житлового будинку -1, Л-2, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Лугова, будинок 6н/вул. Совхозна, будинок 2а; склад, об'єми, характер, етапи та вартість робіт визначаються на підставі договору та додаткових угод до нього; Генпідрядник зобов'язується оплатити Субпідряднику виконання робіт у порядку, передбаченому договором.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу, що передбачено частинами 1 та 3 статті 843 Цивільного кодексу України.

Відповідно акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (витрат) за березень 2013 року субпідрядником були виконані роботи на загальну суму 672196,32 грн. (а. с. 28, 29).

Як встановили сторони пунктом 4.2. договору - оплата будівельних робіт буде виконуватися Генпідрядником щомісячно після узгодження та підписання актів виконаних робіт протягом двох календарних днів з моменту такого підписання. Кінцевий розрахунок проводиться протягом 5 днів після приймання робіт.

Однак, відповідачем, у порушення умов укладеного договору, оплата позивачу була здійснена не в повному обсязі. Так, відповідно банківським випискам відповідачем було перераховано позивач у рахунок виконаних робіт 215987,00 грн. Несплаченою залишилась сума 456209,32 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 10 грудня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 16 грудня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група Компаній "Моноліт" (вул. Бородіна, 18-а, офіс 201, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; код ЄДРПОУ 35874725, р/р 26000037036 в КФ АБ «Експрес-Банк, МФО 3844674, ІПН 358747201090, свідоцтво № 100259300, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Елстін" (вул. Руставелі, 32, м. Харків, Україна, 61050; код ЄДРПОУ 35588800, ІПН 355888020385, свідоцтво 100086205, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 456209,32 грн., а також 9124,21 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова