Рішення

від 09.12.2013 по справі 910/19785/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19785/13 09.12.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ГЕА-Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» простягнення 944 000,97 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Коновалов С.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕА-Україна» (надалі - ТОВ «ГЕА-Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» (надалі - ТОВ «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн») про стягнення 1 269 451,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки товару №10/12-2012 від 10.12.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 100 051,81 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 72 108,38 грн., 3% річних у розмірі 18 538,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також вартість обладнання з урахуванням різниці курсу Євро у розмірі 78 753,76 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. розгляд справи відкладено до 09.12.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав заяву про зменшення суми позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 774 600,83 грн., пеню у розмірі 72 108,38 грн., 3% річних у розмірі 18 538,00 грн., а також вартість обладнання з урахуванням різниці курсу Євро у розмірі 78 753,76 грн. Вказана заява приймається судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №27491034, отриманим його представником 25.11.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2012 р. між ТОВ «ГЕА-Україна» (продавець) та ТОВ «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» (покупець) було укладено договір поставки №10/12-2012 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується придбати та поставити вентиляційне обладнання на умовах та в строки, передбачені даним договором, а покупець - прийняти його та оплатити на умовах та в строки, передбачені даним договором.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна вартість обладнання становить 3 254 509,80 грн. з ПДВ.

За змістом п. 6.2 Договору покупець проводить оплату у наступному порядку: попередню оплату у розмірі 30% від загальної вартості даного договору (976 352,94 грн.) шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору, і при у мові отримання банківської гарантії згідно п. 6.3 даного договору (п.п. 6.2.1); оплату в розмірі 60% від суми даного договору (1 952 705,88 грн.) шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту підписання видаткової накладної на кожну партію товару, що поставляється (п.п. 6.2.2); остаточну оплату у розмірі 10% від суми даного договору (325 450,00 грн.) шляхом перерахування даної суми на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 22-х банківських днів з моменту відвантаження обладнання покупцю та підписання видаткової накладної на кожну партію товару, що поставляється.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 3 254 509,80 грн., що підтверджується накладними №263/12 від 06.03.2013 р., №263/12-1 від 12.03.2013 р. та №263/12-2 від 20.03.2013 р., а також актами приймання-передачі обладнання за Договором №1 від 06.03.2013 р., №2 від 12.03.2013 р. та №3 від 19.03.2013 р.

Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 2 479 908,97 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним сторонами станом на 08.11.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 774 600,83 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (накладні №263/12 від 06.03.2013 р., №263/12-1 від 12.03.2013 р. та №263/12-2 від 20.03.2013 р., а також акти приймання-передачі обладнання за Договором №1 від 06.03.2013 р., №2 від 12.03.2013 р. та №3 від 19.03.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 3 254 509,80 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 6.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар не пізніше 22-х банківських днів з моменту відвантаження обладнання покупцю та підписання видаткової накладної на кожну партію товару.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 2 479 908,97 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним сторонами станом на 08.11.2013 р.

Таким чином, з урахуванням часткової оплати, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 774 600,83 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ГЕА-Україна» про стягнення з ТОВ «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» заборгованості у розмірі 774 600,83 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Стосовно позовної вимоги про стягнення із відповідача 78 753,76 грн. курсової різниці суд відзначає наступне.

Статтею 627 Цивільного кодексу визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пукти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, укладаючи Договір, сторони узгодили певний порядок здійснення розрахунку за поставлений товар, передбачений пунктом 6.2 Договору, та визначили цей порядок обов'язковим для виконання сторонами, про що свідчать печатки та підписи представників сторін на кожній сторінці зазначеного договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що загальна вартість обладнання становить 3 254 509,80 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 4.2 Договору у зв'язку з тим, що обладнання, яке підлягає поставці за даним договором продавцем, імпортується, його загальна вартість розрахована згідно з його фактичною вартістю, що становить еквівалент 300 481,00 Євро по відношенню до гривні по курсу НБУ плюс 5%. При визначенні загальної вартості обладнання, Євро по відношенню до гривні по курсу НБУ на день підписання даного договору становив 10,831 грн. за 1 Євро.

Відповідно до п. 4.3 Договору сторони даного договору дійшли згоди, що загальна вартість обладнання, вказана в п. 4.1 даного договору підлягає зміні у випадку зміни курсу Євро по відношенню до гривні встановленого НБУ більше ніж на 2%. У даному випадку кожна із сторін має право на перерахунок суми обладнання, яка підлягає оплаті, при цьому підлягає зміні розмір платежів за дане обладнання на момент розрахунків згідно наступної формули.

Таким чином суд приходить до висновку, що сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості коригування розміру платежів залежно від курсу гривні до Євро та без будь-якого додаткового погодження сторонами, та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни.

При цьому, чинне законодавство України не містить прямого застереження про недійсність відповідної домовленості.

Крім того, можливість зміни ціни на товар передбачена також і ч. 3 ст. 691 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну на товар (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до ст. 530 цього кодексу.

З огляду викладене суд приходить до висновку, що позивач має правові підстави для визначення курсової різниці, оскільки встановлена в Договорі між позивачем та відповідачем індексація є складовою частиною ціни на товар та не суперечить чинному законодавству.

Аналогічні висновки містяться у постановах Вищого господарського суду України від 24.04.2012 р. у справі № 8/5005/11964/2011 та від 16.05.2012 р. у справі № 18/2720/11.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача вартість обладнання з урахуванням різниці курсу Євро у розмірі 78 753,76 грн.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 72 108,38 грн. та 3% річних у розмірі 18 538,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 22.04.2013 р. по 21.10.2013 р.

Відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 8.4 Договору у випадку порушення строку оплати обладнання, що поставляється, покупцем, передбаченим п. 6 договору, продавець має право стягнути з покупця пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 72 108,38 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, враховуючи часткове погашення відповідачем суми основної заборгованості, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 16 387,39 грн. В іншій частині (2 150,61 грн.) 3% річних обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» на користь ТОВ «ГЕА-Україна» заборгованості у розмірі 774 600,83 грн., пені у розмірі 72 108,38 грн., 3% річних у розмірі 16 387,39 грн. та вартість обладнання з урахуванням різниці курсу Євро у розмірі 78 753,76 грн.

В іншій частині (3% річних у розмірі 2 150,61 грн.) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕА-Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренейссанс Інжиніринг і Констракшн» (03062, м. Київ, вул. Стрийська, 6, кім. 310; ідентифікаційний код 37318836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕА-Україна» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; ідентифікаційний код 30861271) заборгованість у розмірі 774 600 (сімсот сімдесят тисяч шістсот) грн. 83 коп., пеню у розмірі 72 108 (сімдесят дві тисячі сто вісім) грн. 38 коп., 3% річних у розмірі 16 387 (шістнадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 39 коп., вартість обладнання урахуванням різниці курсу Євро у розмірі 78 753 (сімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 18 837 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 01 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.12.2013 р.

Суддя В.П. Босий