cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09.12.2013 Справа № 905/8021/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк
про стягнення 7 776грн.
за участю уповноважених сторін:
від позивача - Скульський С.І. - представник по довіреності №424/22 від 25.12.2012
від відповідача - не з'явився
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Центренерго», м. Київ в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Дебальцеве, м. Світлодарськ Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк штрафу у розмірі 3 024грн. та пені у розмірі 4 752грн. (Усього 7 776грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов»язань щодо поставки товару за договором про закупівлю (поставку) товарів №13/6 від 3004.2013р.
На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії договору №13/6 від 30.04.2013р., листа №08-3488 від 21.06.2013р., повідомлення про отримання листа №08-34888 від 21.06.2013р., претензії №25-4950 від 04.09.2013р., повідомлення про отримання претензії 325-4950 від 04.09.2013р.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позові, в повному обсязі, для огляду надав оригінали документів, на які є посилання в позовній заяві.
27.11.2013р. та 09.12.2013р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду направлялись відповідачу за належною адресою (тобто зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до спеціального витягу Серії АВ №796182 станом на 22.11.2013р.), він вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом справи.
Господарський суд вирішує спір по суті без явки представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в матеріалах справи документами, оскільки вони є достатніми для вирішення спору.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в с т а н о в и в :
30 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (далі по тексту покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання» (далі по тексту постачальник) укладено договір № 13/6 про закупівлю (поставку) товару, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари (продукцію), а покупець-прийняти і оплатити такі товари.
За своїм змістом та правовою природою вказаний договір, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаних правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
У частині 2 договору сторони погодили, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором. Ціни на продукцію визначаються в додатку №1 до договору.
Пунктом 2.5. договору сторонами встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком №1 до договору.
Пунктом 3.1. договору сторонами погоджено, що постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку №1 до договору.
Даний договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку №1 до договору. (п.12.1 договору).
Враховуючи вищезазначене, господарський суд робить висновок, що у договорі №13/6 про закупівлю (поставку) товару від 30.04.2013р. сторонами погоджені всі істотні умови, відсутні докази його припинення або визнання недійсним, тому зазначений договір є укладеним та обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору до вказаного договору № 13/6 про закупівлю (поставку) товару сторонами підписаний додаток №1.
Відповідно до цього Додатку №1 до договору сторони визначили найменування товару - колесо кранове К2Р-700*140 крана мостового в/п 125/20 тс у кількості 3шт.
Відповідно до п.2. цього ж Додатку №1 до договору встановлено, що загальна вартість продукції 43 200,00грн. в тому числі ПДВ 20% - 7 200грн.
Пунктом 5 додатку до договору сторонами погоджено строк поставки : на протязі 10 календарних днів з дати отримання письмової заявки від покупця (лист) з можливістю дострокової поставки.
21 червня 2013 року позивач відповідно до умов договору № 13/6 про закупівлю (поставку) товару від 30.04.2013р. на адресу відповідача направив лист №08-3488 від 21.06.2013р. з проханням здійснити постачання вказаної продукції. Зазначений лист отриманий відповідачем 04.07.2013р., про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Як вбачається з умов п. 5.2. договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний у письмовій формі (лист, факс) у розумний строк до дати поставки, повістити покупця про дату та час надходження продукції в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника та іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття продукції.
Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції (п.5.3. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч умов Договору № 13/6 про закупівлю (поставку) товару від 30.04.2013р., покладені на нього обов'язки належним чином не виконав, а саме не здійснив поставку замовленої продукції, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Господарським судом встановлено, що позивач направив на адресу відповідача претензію №25-4950 від 04.09.2013 з вимогою здійснити поставку товару згідно наданої заявки. До цього часу відповідачем поставку товару не здійснено.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Пунктом 9.2 договору №13/6 про закупівлю (поставку) товару від 30.04.2013р. сторони встановили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується неустойка у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості; відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором , а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3х відсотків річних.
Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Оскільки відповідач не виконав умови договору №13/6 про закупівлю (поставку) товару від 30.04.2013р., йому нараховано штраф у розмірі 3 024грн. за період з 15.07.2013 по 01.11.2013 та пеню у розмірі 4 752грн. за період з 15.07.2013 по 01.11.2013.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені, господарський суд дійшов висновку, що вони нараховані вірно, тому підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 549, 610, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго», м. Київ в особі відокремленого підрозділу Вуглегірської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства «Центренерго», м. Дебальцеве, м. Світлодарськ Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк про стягнення 7 776грн. в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод підіймально-транспортного обладнання», м. Донецьк штраф у розмірі 3 024грн., пеню у розмірі 4 752грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 09.12.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2013р.
Суддя Л.Д. Подколзіна
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2013 |
Оприлюднено | 17.12.2013 |
Номер документу | 36027053 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Л.Д. Подколзіна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні